Барісан д'Ібелін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барісан д'Ібелін
фр. Barisan d'Ibelin
Народився 11 століття
Помер не раніше 1150 і не пізніше 1152
Діяльність феодал
Учасник Облога Дамаска (1148)
Титул lord of Mirabeld[1], Lord of Ibelind[1] і lord of Ramlad[1]
Посада Констебль
Військове звання Констебль
Конфесія католицтво
Рід Ібелінські[1]
У шлюбі з Helvis of Ramlad[1]
Діти Баліан д'Ібелін[1], Hugh of Ibelind[1], Baldwin of Ibelind[1], Ermengarde of Ibelind і Stephanie of Ibelind
Armoiries Ibelin.svg

Барісан д'Ібелін (фр. Barisan d'Ibelin; помер у 1150 р.) — важлива фігура в Єрусалимському королівстві хрестоносців і засновник впливового роду Ібелін. Пізніше його ім'я іноді писалось як «Баліан», і тоді його називали Баліан Старший або Баліан I д'Ібелін. Барісан був сеньйором (володарем) Рамли з 1138 по 1150 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Походження Барісана невідоме. Пізніше Ібеліни стверджували, що походять від віконтів Шартрських, але, за словами Пітера В. Едбері, Барісан, ймовірно, походив з північної Італії[2]. Однак Джонатан Райлі-Сміт вважає, що він, можливо, справді був пов'язаний із Шартром, як брат Гуго де Пюізе, графа Яффо. В такому випадку він також мав бути двоюрідним братом родини Монлері єрусалимського короля Балдуїна II[3].

Проте нічого достовірного не відомо про його життя до 1115 року, коли він з'являється констеблем Яффи під керівництвом Гуго I. У 1120 році він був присутній на Наблуському соборі, де були проголошені перші закони королівства, можливо, як представник нового, неповнолітнього графа Яффо, Гуго II[4]. Приблизно в тому ж році його заслуги були винагороджені одруженням з Ельвізою з Рамли, донькою Балдуїна I де Рамла. У 1134 році, коли Гуго II повстав проти короля Фулька, Барісан підтримав короля і незабаром набув великої ваги при дворі Фулька. У 1141 році, можливо, як нагороду за його вірність у 1134 році, йому було надано нещодавно побудований замок Ібелін, розташований у графстві Яффо між самою Яффою та фатимідською єгипетською фортецею Аскалон. Саме від цього замку родина взяла своє ім'я[5].

У 1148 році Барісан успадкував сусіднє володіння Рамла через свою дружину Ельвізу[6]. Того року Барісан також був присутній на раді, скликаній в Акрі після початку Другого хрестового походу, на якій було вирішено напасти на Дамаск. Барісан помер у 1150 році, і титул сеньйора Ібеліна успадкував Гуго. Після смерті Барсіана, Ельвіза вийшла заміж за Манасія з Гієргеса, конетабля Єрусалиму[7].

Сім'я[ред. | ред. код]

Разом з Ельвізою, леді Рамли (дочкою Балдуїна I де Рамла), Барісан був батьком:

  • Гуго д'Ібелін, сеньйор Рамли
  • Балдуїн д'Ібелін, сеньйор Мірабель і Рамли
  • Баліан д'Ібелін (при народженні Барсіан), сеньойор Наблуса
  • Ерменгарда д'Ібелін, сеньйоріна Тиверіади, вийшла заміж за Вільгельма I Буреського
  • Стефанія д'Ібелін (пом. після 1167)

Джерела[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. Peter W. Edbury, John of Ibelin and the Kingdom of Jerusalem (Boydell Press, 1997), pg. 4.
  3. Jonathan Riley-Smith, The First Crusaders, 1095—1131 (Cambridge University Press, 1997), pp. 172—173.
  4. Riley-Smith, pg. 173.
  5. Edbury, pg. 4.
  6. Edbury, pg. 5
  7. Edbury, pg. 5.