Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

Історія розвитку меліорації і водного господарства в Чернівецькій області[ред. | ред. код]

Чернівецька область розташована на південному заході України в межах Передкарпаття та східної частини Карпат. Її площа – 8,1 тис. км² або 809,6 тис. га, що становить лише 1,5 % всієї території України.

З південного заходу на південний схід область протягнулась більш як на , з північного заходу на південний схід – .

На заході вона межує з Івано-Франківською областю по річках Білий Черемош і Черемош, на півночі і сході – з Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями по природному рубежу – річці Дністер, на півдні з Республікою Молдова і Румунією.

Область відноситься до числа територій України з найбільш сприятливими умовами для розвитку сільського господарства. Тут родючі ґрунти, особливо на рівнинній (лісостеповій) зоні, помірно теплий клімат, висока чисельність сільського населення (60%).

За характером рельєфу територію області поділяють на гірську, передгірну і рівнинну (лісостепову) зони. Ґрунти цих природних зон мають досить істотні відмінності.

Гірська частина – це Буковинські Карпати. Найвища точка – гора Яровиця (). Буковинські Карпати – гори середньої величини, переважно вкриті лісами. Ґрунти тут бурі лісові, мають низьку потенціальну родючість. Ефективно використовувати їх можна тільки після внесення значних норм органічних і мінеральних добрив, вапнування та проведення агротехнічних заходів боротьби з ерозією.

Передгір’я – територія між Карпатами і р. Прут, має погорбований рельєф і перерізана широкими долинами і балками. Максимальна висота – гора Цецено (). Ґрунти тут в основному дерново-підзолисті, які характеризуються малою глибиною гумусового горизонту, високою кислотністю, неглибоким орним шаром (18-). Для підвищення їх родючості необхідно щорічно вносити великі дози органічних і мінеральних добрив, торфокомпостів і вапнування. Важливим фактором підвищення родючості цих ґрунтів слід вважати 1-3 річне використання полів сівозмін під багаторічні трави, вирощування люпину та ін..

Рівнинна (лісостепова) зона – це Прут-Дністровське межиріччя, найбільш придатна для землеробства частина області. Тут в основному вилуговані і опідзолені чорноземи та сірі лісові опідзолені ґрунти. Ці ґрунти належать до одних з найбільш родючих ґрунтів області. Вони мають дуже високий рівень продуктивності, але також потребують агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості.

Як видно, основними заходами для покращення якості і родючості всіх ґрунтів є використання органічних і мінеральних добрив, вапнування і фосфування кислих ґрунтів, введення сівозмін, а також проведення осушувальної меліорації, тому що грунтово-геологічні умови області, де під одним шаром сільськогосподарських угідь в переважній більшості залягають важкі глини і суглинки, призводять до значного перезволоження і заболочення земель.

А осушувальна меліорація, як відомо, забезпечує ліквідацію надмірної зволоженості у верхньому шарі ґрунту, де розміщується коренева система рослин та створює у цьому шарі відповідний водно-повітряний режим, який необхідний для підвищення родючості ґрунтів та одержання на них високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур.

А сама історія меліорації земель в Чернівецькій області розпочалася в кінці  XIX століття за часів австрійсько-угорської влади на Буковині. Тоді незначні обсяги робіт з осушення земель відкритою мережею каналів та гончарним дренажем проводились виключно на землях заможних власників. На даний час такий дренаж ще діє в селах Стара Жадова, Панка, Ропча, Буденець і інших Сторожинецького району на загальній площі . Є незначні ділянки австрійського дренажу і в Кіцманському, Глибоцькому та Вижницькому районах.

Однак, державного значення меліорація набула лише за часів воз’єднання Чернівецької області з Україною. Тому, що інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, зокрема в галузі рослинництва в умовах області має надзвичайно важливе значення. Адже на душу населення в середньому припадає сільгоспугідь, в тому числі орної землі. Збільшення валових зборів сільськогосподарської продукції за умов такого малоземелля можливе лише за рахунок високоефективного використання кожного гектара, дбайливого відношення до кожного клаптика сільськогосподарських угідь.

І не дивно тому, що саме на Буковині вперше серед інших областей України в широких масштабах звернулися до осушувальної меліорації, яка наряду з іншими агротехнічними і науково-обгрунтованими заходами відіграє важливу роль у забезпеченні населення області продуктами сільськогосподарського виробництва.

Перші осушувальні роботи розпочалися на початку 50-х років в передгірній зоні Вижницького району під канавокопач, а з часом і в усіх інших районах із застосуванням більш сучасної механізації – траншейних екскаваторів ЕТН та ЕТЦ.

Основні темпи нарощування будівництва водогосподарсько- меліоративного комплексу області відбулися після 1966 року, коли були прийняті урядові документи про довгострокову комплексну програму меліорації. В той час держава взяла на себе всі затрати і тому меліоративні роботи фінансувалися в повному обсязі і виконувалися в комплексі.

Поряд з будівництвом нових осушувальних і зрошувальних систем проводилась реконструкція, глибоке розпушення, протиерозійні і протизсувні заходи, очистка каналів від замулення і рослинництва, поглиблювались русла малих річок, будувалися і ремонтувалися гідротехнічні і протипаводкові споруди. Значна увага приділялась регулюванню стоку річок водоприймачів, для цього будувалися нові та реконструювалися існуючі ставки. Будувалися в значній кількості житлові і виробничі будівлі.

Це дало змогу залучити у сільськогосподарське використання та перетворити в орні землі, десятки тисяч гектарів перезволожених земель, які раніше не використовувались, або використовувались малоефективно, були зарослі чагарниками і зайняті малопродук-тивними пасовищами та сінокосами.

За підрахунками спеціалістів понад 150 тис. га, або майже третина усіх сільськогосподарських угідь краю є перезволоженими і потребують осушення.

До 1966 року на Буковині було осушено лише 25 тис. га перезволожених земель, із них третина відкритими каналами, а також проведено реконструкцію старого австрійського дренажу на площі 2 тис. га та поливалось лише побудованих на той час зрошуваних ділянок. А за період 1966-1990 рр. було введено в експлуатацію понад 92 тис. га осушувальних систем, 15,5 тис. га зрошувальних систем та систем з двобічними регулюванням водного режиму, а також реконструйовано майже 19 тис. га осушувальних систем. Загальний об’єм державних капіталовкладень в меліорацію земель за цей період склав 127,5 млн. крб..

На сьогодні кількість земель з діючими осушувальними мережами становить 121,8 тис. га або 26 % від площі всіх сільгоспугідь. Тобто кожний четвертий гектар сільгоспугідь є осушений. Більшість 93% цих земель займають орні землі. Загальна балансова вартість водогосподарсько-меліоративних фондів становить 455,1 млн. грн., в тому числі на балансі водогосподарських організацій – 397,7 млн. грн. міжгосподарська осушувальна мережа 9,5 млн. грн..

Таким чином, проведені меліоративні роботи поряд з виконанням інших агротехнічних заходів дали змогу значно підвищити врожаї та валові збори сільськогосподарської продукції і на цій основі зміцнити економіку більшості господарств краю.

Так, в 70-80 рр. минулого століття в середньому по області з одного гектара осушених угідь збирали по 40-45 центнерів зернових, 50-55 – кукурудзи на зерно, 320-360 – цукрових буряків, 500-700 – кормових коренеплодів. А в передгірних господарствах сіл Банилів, Мілієво та Іспас Вижницького району де на початку 60-х років збирали в середньому по 8-10 ц/га зернових, то після проведення меліоративних робіт уже по 20-25 ц/га.

Максимальний ефект меліорації був досягнутий в повній мірі тоді, коли меліоративні роботи проводились в поєднані з високою агротехнікою і в оптимальні терміни, коли сприятливий водний режим підвищує позитивні дії органічних і мінеральних заходів в ґрунті.

Але з початку 90-х років економічна нестабільність в усіх галузях суспільного виробництва, впровадження різних форм власності на землю, зменшили ефективність використання меліорованих земель. Значно скоротилися обсяги державного фінансування в галузі меліорації земель, що призвело до призупинення будівельних і відновлювальних робіт, значного погіршення технічного стану меліоративних систем, морального і фізичного старіння основних меліоративних фондів, зменшення ефективності використання та законодавчої невизначеності долі меліорованих земель.

Особливо тривожне становище склалося на внутрішньогосподарській осушувальній мережі, яка є власністю сільгосптоваровиробників і які через незадовільне фінансове становище практично не проводять ніяких ремонтно-експлуатаційних та доглядових заходів. Внаслідок чого багато осушених земель потребують комплексної реконструкції та докорінного поліпшення. А невиконання необхідного комплексу агромеліоративних заходів, обмежене застосування органічних і мінеральних добрив понизили врожайність сільгоспкультур на меліорованих землях. Все це призвело до того, що меліоровані землі частково втратили свою значимість.

Але не дивлячись на всі проблеми, сьогодні в області безперспективних меліоративних систем немає. Всі осушувальні системи, як міжгосподарські так і внутрішньогосподарські знаходяться в робочому стані, але їх технічний і меліоративний стан в цілому, згідно прийнятих критеріїв значно погіршився.

Згідно матеріалів проведеної інвентаризації і щорічних актів обстеження та готовності осушувальних систем до роботи встановлено, що в цілому по області 13,3 тис. га осушених земель потребують серйозних додаткових меліоративних заходів, таких як реконструкція осушувальних систем 9,5 тис. га та проведення капремонту – 3,8 тис. га. Крім того, для покращення меліоративного стану осушувальних систем і продуктивності меліорованих земель необхідно щорічно проводити в великих обсягах глибоке розпушення, вапнування та інші культуртехнічні роботи.

В останні роки з встановленням стабільного економічного зростання більшості галузей економіки України, держава почала приділяти велику увагу проблемам водних ресурсів і зокрема питанням водогосподарсько-меліоративного комплексу.

Розроблено і затверджено ряд важливих законодавчих документів. Це в першу чергу Водний і Земельний Кодекси України, Закони України „Про меліорацію земель” і „Про концепцію розвитку водного господарства України” та цілий ряд підзаконних актів і Комплексних програм, які затверджені постановами уряду.

Вся ця законодавча база разом з вирішенням питання стабільного фінансування галузі за рахунок державних бюджетних, так і позабюджетних коштів дає змогу підвищити ефективність меліорованих земель і зберегти гарантоване джерело виробництва сільськогосподарської продукції, відновити меліоративні системи, які ще не втратили свого потенціалу, вирішити питання протиповеневого захисту територій, забезпечити задовільну екологічну ситуацію на меліорованих угіддях і зонах впливу повеневих вод.

Водогосподарники Буковини своєю роботою відроджують галузь меліорації і водного господарства. З впевненістю можна сказати, що водогосподарський комплекс області діє і має певний потенціал і можливість надалі продовжувати роботу з охорони, збереження і відтворення водних ресурсів, меліорації земель та вирішення соціальних питань.

Відповідно до наказу Держводгоспу України від 14.06.2006 р. №126 на базі Чернівецького облводгоспу і Дністровського БУВР було створено Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, яке у межах своїх повноважень здійснювало свою діяльність з управління водними ресурсами на території басейнів річок Дністер, Прут і Сірет в цілому, а також забезпечувало на території Чернівецької області реалізацію державної політики у сфері розвитку меліорації земель, експлуатації водогосподарських об’єктів та виконання протиповеневих заходів.

В свою чергу, відповідно до Наказу Державного агентства водних ресурсів України № 24 від 23.01.2018 року Дністровсько-Прутське БУВР перейменовано у Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет у межах своїх повноважень здійснює діяльність з управління водними ресурсами на території басейнів річок Прут та Сірет в цілому, а також забезпечує на території Чернівецької області реалізацію державної політики у сфері розвитку меліорації земель, експлуатації водогосподарських об’єктів та виконання протиповеневих заходів, тощо.

В своїй діяльності Управління керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, що мають міжгалузеве значення, наказами, рішеннями колегії та іншими нормативними документами і актами Держводагентства України, рішеннями обласної та місцевих державних адміністрацій, Положенням про БУВР Пруту та Сірету.

До основних завдань БУВР Пруту та Сірету відносяться:

- державне управління в галузі водного господарства, здійснення єдиної технічної політики у сфері використання, збереження та відтворення водних ресурсів, забезпечення потреб населення та галузей економіки у водних ресурсах в басейнах річок Прут та Сірет;

- забезпечення функціонування системи державного моніторингу вод в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет та виконання державної програми моніторингу в межах Чернівецької області;

- забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем, гідротехнічних споруд і окремих об’єктів інженерної інфраструктури на території Чернівецької області;

- здійснення природоохоронних заходів, пов’язаних із запобіганням шкідливій дії вод на території Чернівецької області;

- організація заходів щодо екологічного оздоровлення поверхневих вод та догляду за водними об'єктами;

- ведення державного обліку водокористування та державного водного кадастру;

- надання пропозицій щодо встановлення режимів роботи Дністровських водосховищ, інших водойм та водогосподарських систем басейнів річок Прут та Сірет та контроль за їх дотриманням;

- забезпечення методичного керівництва вимірювальними лабораторіями, які здійснюють моніторинг довкілля у межах басейнів;

- в межах повноважень, наданих Держводагентством України, здійснення міжнародного співробітництва з сусідніми країнами у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів прикордонних вод.

Управлінням здійснюється робота щодо забезпе­чення споживачів водою та обліку її використання, контролю дотри­мання користувачами встановлених лімітів, виконання природоохоронних заходів, відомчого екологічного моніторингу.

Виконуючи функції контролю за режимами роботи Дністровських водосховищ, Управлінням забезпечено безаварійний пропуск весняної повені та паводків, проведено екологічний попуск. При цьому фахівцями Управління виконані необхідні розрахунки, забезпечено оперативний контроль за дотриманням встановленого Міжвідомчою комісією режиму роботи водосховищ. БУВР Пруту та Сірету постійно аналізується екологічна обстановка в басейнах річок, про що інформувалося Держводагентство України.

БУВР Пруту та Сірету продовжується робота з впровадження основ басейнового принципу управління водними ресурсами річок Прут та Сірет шляхом співпраці із зацікавленими організаціями та відомствами, суб’єктами моніторингу довкілля, органами державної влади, неурядовими організаціями.

Чернівецьке обласне виробниче управління по  меліорації і водному господарству (Чернівецький облводгосп).[ред. | ред. код]

До 1954 року водним господарством Чернівецької області займався відділ водного господарства облсільгоспуправління.

Чернівецький облводгосп, як окрема структурна одиниця був створений в вересні 1954 року (Постанова Ради Міністрів Української РСР від 8 травня 1954 р. №605).

За роки своєї діяльності, у відповідності з наказами Мінводгоспу УРСР, а пізніше і Держводгоспу України, Чернівецький облводгосп декілька разів реорганізовувався і перейменовувався.  Так, в 1965 році управління було перейменовано в Чернівецький облмеліоводгосп, в 1988 році на базі тресту «Прикарпаттяводбуд» і Чернівецького облмеліоводгоспу було створене Чернівецьке проектно-будівельно-експлуатаційне об’єднання «Чернівцімеліоводгосп». В 1991 році об’єднання було ліквідоване і на його базі створено орендне підприємство «Чернівцімеліоводгосп», яке в 1993 році реорганізовано в державне підприємство «Чернівціводгосп», а в 1994 році управління одержало свою початкову назву Чернівецький облводгосп.

Але основні задачі і функції управління на протязі багатьох років залишалися незмінними, а саме:

-                   Здійснення єдиної технічної політики у сфері меліорації земель та водного господарства, забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах.

-                   Організація експлуатації міжгосподарських меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, які перебувають у державній власності.

-                   Здійснення природоохоронних заходів, пов’язаних із запобіганням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь.

-                   Здійснення державного контролю за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів і дотримання всіма суб’єктами господарювання вимог водного законодавства.

-                   Розроблення організаційних засад використання меліорованих угідь в умовах різних форм власності та ринкових відносин для забезпечення технологічної цілісності і стабільного функціонування внутрішньогосподарських меліоративних систем.

-                   Впровадження досягнень науки і нової техніки, нових технологій, передового досвіду роботи та ін.          

Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Прута і Сірету (Дністровське БУВР)[ред. | ред. код]

Історія Дністровського БУВР тісно пов’язана з історією будівництва Дністровського комплексного гідровузла, яке було розпочато у 1975 році. У Дністровський комплекс входять: основне водосховище з гідроелектростанцією, буферне водосховище та гідроакумулююча електростанція (ГАЕС). Перший агрегат гідроелектростанції пущений у 1981 році. Спорудження ГАЕС з різних причин було тимчасово законсервоване і ще не закінчене.

Чаша основного водосховища простягається на території Вінницької, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей. Площа дзеркала водосховища становить 14,2 тис. га. Дністровське водосховище має комплексне призначення і забезпечує потреби енергетики, водопостачання, зрошення, боротьби з повенями та судноплавства, а також здійснює компенсуючі попуски, які використовуються водоспоживачами та водокористувачами на території як України, так і Молдови. 

В зв’язку з вищезгаданим та з метою забезпечення належного технічного стану і благоустрою водосховищ сумісного використання та здійснення контролю за дотриманням правил їх експлуатації в січні 1982 року було створено управління експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла з дислокацією його в м. Новодністровськ Сокирянського району Чернівецької області (Наказ Мінводгоспу УРСР від 17.12.1980 р. № 668).

В 1988 році на базі ліквідованого управління експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла було створено Дністровське басейнове водогосподарське об’єднання (Наказ Мінводгоспу УРСР від 22.12. 1988 р. № 164), яке в 2000 році згідно наказу Держводгоспу України від 21.09.2000 р. № 138 було перейменовано в Дністровське басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Прута і Сірету (Дністровське БУВР).

В 2001 році (Наказ Держводгоспу України від 16.03.2001 р. № 55) перенесене місце розташування Дністровського БУВР з м. Новодністровськ в м. Чернівці та створений структурний підрозділ Дністровського БУВР в   м. Новодністровськ – Новодністровське регіональне управління комплексного використання водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ.

Історія Дністровсько-Прутського БУВР і його попередників (Чернівецького облводгоспу і Дністровського БУВР) – це в першу чергу їхні кадри. Облводгосп і Дністровське БУВР завжди очолювали висококваліфіковані фахівці, вмілі, відповідальні керівники, талановиті організатори виробництва.

Белашов Георгій Семенович – начальник Чернівецького облводгоспу (1954-1974 р.р.) народився 23 лютого 1921 року на Луганщині в шахтарській сім’ї. У роки другої світової війни служив на Північному флоті (м. Мурманськ), перебував у діючій армії і брав участь в боях з німецько-фашистськими загарбниками. За бойові заслуги був нагороджений орденом «Великої Вітчизняної війни II ступеню», медаллю «За бойові заслуги» та іншими бойовими відзнаками. Після демобілізації в 1946 році Белашов Г.С. переїхав в м. Чернівці, де закінчив в 1952 році геологічний факультет Чернівецького державного університету, за фахом інженер-геолог. До 1954 року працював інженером в відділі водного господарства Чернівецького обласного управління сільського господарства, а з 1954 по 1974 рік очолював Чернівецький облводгосп.  

Бурлака Василь Миколайович – начальник Чернівецького облводгоспу (1974-1982 р.р.) народився 26 грудня 1937 року в с. Ширівці Хотинського району Чернівецької області. В 1960 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства в м. Києві за фахом інженер-гідротехнік. Після закінчення інституту працював інженером (1960-1965

р.р. у Волинському БМУ (м. Ковель). З 1965 по 1974 рік працював виконробом, головним інженером та начальником Чернівецького БМУ-76 тресту «Прикарпаттяводбуд». В 1974-1982 р.р. очолював Чернівецький облводгосп, а з 1982 по 1997 рік – працював головним інженером Чернівецького філіалу інституту «Львівдіпроводгосп».  

Віра Михайло Йосипович – начальник Чернівецького облводгоспу (1982-2006 р.р.) та Дністровсько-Прутського БУВР (2006-2008 р.р.) народився 17 березня 1944 року в с. Сінне Гощанського району Рівненської області. В 1967 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахом інженер-гідротехнік. В водогосподарських організаціях Чернівецької області працює з 1967 року, пройшовши за цей час шлях від майстра, виконроба, головного інженера та начальника Чернівецького БМУ-76 тресту «Прикарпаттяводбуд» (1967-1982 р.р) до начальника Чернівецького облводгоспу (1982-2006 р.р) та начальника Дністровсько-Прутського БУВР (2006-2008 р.р). Віра М.Й. нагороджений орденом «Знак пошани» та медаллю «За доблесну працю». В 2004 році за значний особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України та вагомі досягнення у професійній діяльності Вірі М.Й. присвоєно почесне звання – Заслужений працівник сільського господарства України.

Дейнеко Василь Андрійович – начальник Дністровського БУВР (1989-2003 р.р.) народився 10 вересня 1949 року в с. Перекалля Зарічнянського району Рівненської області. В 1973 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахом інженер-гідротехнік. З 1973 по 1982 р.р. працював майстром на будівництві Дністровського комплексного гідровузла, а також в місцевих виконавчих та партійних органах влади. В 1982 році В.А. Дейнеко призначається начальником управління експлуатації водосховищ Дністровського гідровузла, яке в 1989 році було реорганізовано в Дністровське басейнове водогосподарське об’єднання, а в 2000 році – перейменовано в Дністровське БУВР.

Прачук Олег Михайлович – начальник Дністровського БУВР (2003-2006 р.р) народився 3 грудня 1949 року в м. Рівне. У 1972 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахом інженер-гідротехнік. Після закінчення служби в Радянській армії переїхав на постійне місце проживання в м. Кишинів, де в 1974-1996 р.р. працював на керівних посадах в системі Мінводгоспу Республіки Молдова. Після повернення в Україну Прачук О.М. в 1997 році призначений на посаду головного інженера, а в 2003 році – начальника Дністровського БУВР. В 2006 році в зв’язку з ліквідацією Дністровського БУВР і Чернівецького облводгоспу і створення на їх базі Дністровсько-Прутського БУВР Прачук О.М. призначений на посаду начальника відділу водних ресурсів Новодністровського РУВР.  

 Лосік Іван Іванович – народився 27 лютого 1957 року в м. Дубровиця Рівненської області. В 1983 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахом інженер-гідротехнік. В 1983-1986 р.р. – майстер і виконроб Сторожинецької ПМК-151тресту «Прикарпаттяводбуд», 1986-1987 р.р. – заступник начальника Чернівецького УОС і ПС, 1987-2008 р.р – начальник Чернівецького УОС і ПС (нині Сторожинецького МУВГ). 27 серпня 2008 року Лосік І.І. очолив Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів.

Дзюба Ян Вікторович - народився 2 січня 1971 р. в м. Донецьк. Освіта вища. Закінчив: у 1994 р. Східноукраїнський державний університет за спеціальністю технологія машинобудування;  у 2009 р. отримав спеціалізацію – комп’ютеризовані системи, автоматика і управління; з 2011 р. здобуває освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне). Загальний стаж роботи – 12 років.

Трудова діяльність:

– з 1995 по 1997 рр. адміністратор обмінного пункту ВАТ “Финист ЛТД” (м. Луганськ);

– 2004 р. – заступник начальника відділу водозабезпечення обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода” (м. Луганськ);

– з 2006 по 2009 рр. начальник аналітичного відділу з питань виробництва Державного комунального підприємства “Чернівціводоканал” (м. Чернівці);

– з 2009 по 2010 рр. начальник інспекції водних ресурсів (м. Чернівці);

– з 2010 по 2016 рр. начальник Дністровсько-Прутського БУВР;

– з 14 листопада 2016 року – заступник начальника Дністровсько-Прутського БУВР;

– з 1 лютого 2018 року – заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Відповідно до Наказу Державного агентства водних ресурсів України № 24 від 23.01.2018 року Дністровсько-Прутське БУВР перейменовано у Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.[ред. | ред. код]

Кавуля Андрій Васильович - народився 4 серпня 1975 р. в м. Чернівці. Освіта вища. Закінчив у 1999 р. Харківську державну академію залізничного транспорту. Загальний стаж роботи – 10 років.

Трудова діяльність:

– з 2006 по 2011 рр. замісник директора ТОВ «Ринок Центральний» (м. Чернівці);

– з 2011 по 2014 рр. директор ТОВ «Ринок Центральний» (м. Чернівці);

– з 2014 по 2015 рр. Міністерство інфраструктури, помічник Міністра відділу аналітичного забезпечення роботи Міністра та Колегії, упровадження економічних реформ (м. Київ);

– з 2015 по 2016 рр. Апарат Верховної Ради України, помічник-консультант народного депутата України (м. Київ);

– з листопада 2016 року  – начальник Дністровсько-Прутського БУВР;

– з 1 лютого 2018 року – начальник Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Значний вклад в розвиток водогосподарсько-меліоративного комплексу Чернівецької області також внесли цілий ряд високопрофесійних, талановитих керівників і спеціалістів водогосподарських експлуатаційних та будівельних організацій, а саме:

-                   Чернівецький облводгосп – (Падва І.М., Свіжинський І.М., Навіцький А.А., Гембіцький А.К., Юсько О.В., Боровець В.А., Шелудько Н.В., Жупник М.В., Костишин М.Д., Баранович Н.М., Хмелькова О.Ю., Племінник М.С., Лопащук А.І).

-                   Чернівецьке УОС і ПС (нині Сторожинецьке МУВГ) - Коломієць А.Г., Базик В.Й., Бабій І.М., Самар В.В., Щербатюк Г.М., Клапша Л.В., Няйко Д.Г., Галушко А.М., Джал Й.М., Бабій В.І., Добра Н.І., Місікевич М.І., Біжнюк В.Я., Білей І.Д., Ткачук Б.Ф.).

-                   Кельменецьке МУВГ – (Волощук М.І., Рудий А.П., Сарман В.М., Писаревський М.Д.).

-                   Новодністровське РУВР – (Нагірняк В.М., Яремчук М.Є., Романов В.А., Трофанюк О.І.).

-                   Чернівецька ПМК-76 – (Кириченко Б.Й., Мудрий І.М., Ходзінський І.М., Каглянчук В.І., Лещенко М.М., Савчук М.С., Мільштейн Ф.А., Фрідман В.Ш., Боховський М.І., Цюпак Я.С., Бохняк І.М., Лазарець П.К.).

-                   Припрутська ПМК-152 (м. Новоселиця) – (Мозговий П.Г., Балан Г.М., Філюк М.Г., Стрільчук В.І., Панкевич В.М.).

-                   Сторожинецька ПМК-151 – (Козельський М.Я., Толуб’як В.С., Нересниця Ф.Г., Питиляк В.М., Скляр С.П.).

-                   Кельменецька ПМК-184 – (Ширінга П.О., Мітченко П.В., Сайненко П.В., Смотр О.А., Тиндюк Л.Ф.).

-                   Чернівецький філіал інституту «Львівдіпроводгосп» - (Уліцький Б.Ю., Борисенко Ю.М., Шевчук О.В., Грінберг А.М., Борковський Л.І., Вайсман С.П., Дертев В.К., Проценко А.Є., Капустян Г.В.).

-                   Чернівецька гідрогеолого-меліоративна партія – (Ганкевич О.С., Будз О.М., Помогайленко А.В.)

Водогосподарські експлуатаційні організації Чернівецької області[ред. | ред. код]

Працездатність водогосподарсько-меліоративних фондів в Чернівецькій області забезпечують три підвідомчі експлуатаційні водогосподарські організації: Сторожинецьке і Кельменецьке міжрайонні управління водного господарства та Новодністровське регіональне управління водних ресурсів.

Сторожинецьке міжрайонне управління водного господарства[ред. | ред. код]

Сторожинецьке МУВГ засноване в 1953 році як Сіретське управління експлуатації осушувальних систем. У 1959 році це управління було об’єднане з Чернівецьким управлінням експлуатації гірських річок і одержало назву Чернівецьке управління осушувальних систем і гірських річок з дислокацією в м. Сторожинець. Пізніше, в 1981 р. управління перейменовано в Чернівецьке управління осушувальних систем і протипаводкових споруд. З 2005 року, згідно з наказом Держводгоспу України від 10 грудня 2004 році №315 управління одержало нинішню назву – Сторожинецьке МУВГ.

Начальники Сторожинецького МУВГ:

Коломієць Анатолій Гнатович (1955-1986 р.р.) - народився 21 травня 1926 року на Чернігівщині, учасник другої світової війни, заслужений меліоратор України (1979 р.)

Лосік Іван Іванович (1986-2008 р.р.) – народився 27 лютого 1957 року в м. Дубровиця Рівненської області. В 1983 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахам інженер –гідротехнік. В 1983-1986рр. –майстер і виконроб Сторожинецької ПМК-151 тресту «Прикарпаттяводбуд», 1986-1987рр. заступник начальника Чернівецького УОС і ПС, 1987-2008 рр. –начальник Чернівецького УОС і ПС (Сторожинецького МУВГ).

Кельменецьке міжрайонне управління водного господарства[ред. | ред. код]

Створене в 1988 році на базі ліквідованої Кельменецької ПМК-184 та переданих із Чернівецького УОС і ПС Хотинської і Кельменецької експлуатаційних дільниць. Початкова назва була – Кельменецьке УОС, а з грудня 2004 року управління одержало нинішню назву – Кельменецьке МУВГ.

Начальники Кельменецького МУВГ:

Волощук Микола Ілліч (1988-2009 р.р.) - народився 3 січня 1949 року в с. Перківці Кельменецького району Чернівецької області. З 1970 року працює у водогосподарсько-меліоративному комплексі Чернівецької області, пройшовши за цей час шлях нівелювальника і майстра Чернівецької ПМК-76, виконроба і головного інженера Кельменецької ПМК-184, заступника начальника Чернівецького УОС і ПС та начальника Кельменецького МУВГ. Без відриву від виробництва в 1992 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахом інженер-гідротехнік.

Бідюк Анатолій Васильович (з 1 жовтня 2009 р.) - народився 2 листопада 1973 року в с. Бернове Кельменецького району Чернівецької області. В 1996 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства по спеціальності гідротехнічне будівництво.

Новодністровське регіональне управління водних ресурсів  [ред. | ред. код]

В зв’язку з передислокацією в 2001 році місця розташування Дністровського БУВР з м. Новодністровськ в м. Чернівці, відповідно до наказу Держводгоспу України від 16.03.2001 р. №55 в м. Новодністровськ створено Новодністровське РУВР.

Начальники  Новодністровського РУВР:

Прачук Олег Михайлович – народився 3 грудня 1949 року в м. Рівне. У 1972 році закінчив Український інститут інженерів водного господарства, за фахом інженер-гідротехнік. Після закінчення служби в Радянській армії переїхав на постійне місце проживання в м. Кишинів, де в 1974-1996 р.р. працював на керівних посадах в системі Мінводгоспу Республіки Молдова. Після повернення в Україну Прачук О.М. в 1997 році призначений на посаду головного інженера, а в 2003 році – начальника Дністровського БУВР. В 2006 році в зв’язку з ліквідацією Дністровського БУВР і Чернівецького облводгоспу і створення на їх базі Дністровсько-Прутського БУВР Прачук О.М. призначений на посаду начальника відділу водних ресурсів Новодністровського РУВР. 

Нагірняк Віктор Миколайович  (з 2004 року) - народився 8 квітня 1957 року в с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області. В 1979 році закінчив георгафічний факультет Чернівецького державного університету, за фахом географ-гідролог.          Приходько  Олексій Михайлович (з 12 січня 2012 р.) - народився 24 березня 1958 року в с. Привільне, Дубнівського р-ну, Рівненської області. В 1978 вступив на механічний факультет Інституту інженерів водного господарства, який закінчив в 1983 році.

Будівельні водогосподарські організації Чернівецької області[ред. | ред. код]

Чернівецька ПМК-76 (бувше БМУ-76), нині ВАТ-ПМК-76 утворена 4 липня 1946 року і мала першу назву Чернівецька обласна гідромеліоративна контора.

Начальники Чернівецької ПМК-76: Михайлов А.І., Уліцький Б.Ю., Кириченко Б.Й., Бурлака В.М., Мудрий І.М., Віра М.Й., Ходзінський І.М., Гембіцький А.К., Балан Г.М., Каглянчук В.І.

Сторожинецька ПМК-151, нині ВАТ-ПМК-151 утворена в 1960 році і спочатку називалась Сторожинецька ЛМС (лугомеліоративна станція).

Начальники Сторожинецької ПМК-151: Козельський М.Я., Самар В.В., Нересниця Ф.Г., Толуб’як В.С.

Припрутська ПМК-152 утворена в 1969 році  з дислокацією в м. Новоселиця Чернівецької області. В 1995 році Припртуську ПМК-152 було реорганізовано в Новоселицьке управління осушувальних систем та протипаводкових споруд, яке через скорочення асигнувань як з місцевого так і державного бюджетів на експлуатаційні та водоохоронні заходи в 1996 році було ліквідоване і перетворене в Новоселицький механізований загін Чернівецького облводгоспу.

В 2002 році Новоселицький мехзагін облводгоспу перетворений у відкрите акціонерне товариство «Припрутська ПМК-152».

Начальники Припрутської ПМК-152: Мозговий П.Г., Москалик В.І., Балан Г.М., Філюк М.Г., Гаращук В.І.

Кельменецька ПМК-184 була утворена в 1974 році, а ліквідована в 1988 році і на її базі утворено Кельменецьке МУВГ.

Начальники Кельменецької ПМК-184:  Мітченко П.В., Ширінга П.О., Сайненко П.В.

Примітка: Будівельні водогосподарські організації Чернівецької області підпорядковувались тресту «Прикарпаттяводбуд». Місце дислокації тресту – м. Івано-Франківськ.

Передовики виробництва:

1.    Савицький Микола Іванович – машиніст екскаватора Чернівецької ПМК-76

-        Орден Леніна (1971 рік)

-        Заслужений меліоратор України (1977 рік)

2.    Кордяк Микола Іванович – машиніст бульдозера Чернівецької ПМК-76

-        Орден Трудового Червоного прапора (1974 рік)

3.    Фрацевір Василь Іванович – машиніст екскаватора Чернівецької ПМК-76

-  Орден Трудового Червоного прапора (1974 рік)

-        Заслужений меліоратор України (1979 рік)

4.    Кушнір Андрій Андрійович – майстер Чернівецької ПМК-76

-        Заслужений меліоратор України (1979 рік)

5.    Коломієць Анатолій Гнатович – начальник Чернівецької УОС і ПС

-        Заслужений меліоратор України (1979 рік)

6.    Гнатюк Ілля Георгійович – машиніст екскаватора Чернівецької ПМК-76

-        Заслужений меліоратор України (1984 рік)

7.    Ходзінський Іван Михайлович – начальник Чернівецької ПМК-76

-        Орден «Дружби народів» (1986 рік)

8.    Віра Михайло Йосипович – начальник Чернівецького облводгоспу

-        Орден «Знак пошани» (1974 рік)

-        Заслужений працівник сільського господарства України (2004 рік)

9.    Каглянчук Василь Іванович – начальник Чернівецького ВАТ ПМК-76

-        Заслужений будівельник України (2008 рік).

Водний фонд Чернівецької області[ред. | ред. код]

Річкова мережа області належить до басейнів двох основних річок Прута і Сірету, які займають відповідно 60 і 25,5 % її території. Річки басейну Дністра представлені невеликими водотоками, які становлять решту – 14,5 % загальної площі. Густота річкової мережі області становить 1,04 км/км2 , в тому числі в басейнах Прута – 1,32 км/км2 , в т.ч. Черемошу – 2,40 км/км2, Сірету – 1,34 км/км2, в т.ч. Сучави – 1,14 км/км2, Дністра – 0,46 км/км2. Відносячись до Прикарпатського регіону за цим показником Буковина значно виділяється серед інших в Україні. На території області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км. Їх кількісні характеристики були визначені на основі картографічних та довідникових матеріалів. загальна кількість річок нараховується 4240, а їх загальна довжина 8966 км. Кількість водотоків довжиною 10 і більше кілометрів – 109, сумарною довжиною 2368,5 км. В залежності від площі басейну річки поділяються на великі, середні і малі. До великих належать водотоки, які мають водозбірну площу понад 50 тис. км2 , середніх – більше 2 і до 50 тис. км2 і малих – до 2 тис. км2 .

Відповідно до цієї класифікації на території Чернівецької області виділяються:

1) одна велика річка: - р. Дністер загальною площею басейну 72100 км2 (в межах області – 1190 км2) і довжиною 1352 км (в межах області – 290 км);

2) чотири середні річки: - р. Прут загальною площею басейну – 27500 км2 (в межах області – 4836 км2) і довжиною 989 км (в межах області – 108 км), - р Черемош загальною площею басейну 2560 км2 (в межах області – 1306 км2 ) і довжиною 80 км. Річка повністю протікає на межі з ІваноФранківською областю; - р. Сірет загальною площею басейну 47600 км2 (в межах області – 2070 км 2 ) і довжиною 513 км (в межах області – 100 км), - р. Сучава загальною площею басейну 2400 км2 (в межах області – 315 км 2 ) і довжиною 140 км (в межах області – 28 км);

3) 4235 малих річок загальною довжиною 8360 км. До них належать 104 водотоки довжиною 10 і більше кілометрів кожний загальною протяжністю 1762,5 км та 4131 - довжиною менше 10 км кожний загальною протяжністю 6597,5 км.

В межах області знаходяться 5 водосховищ, їх загальна площа водного дзеркала 6136,0 тис. га, а загальній повний об’єм – 1200,92 млн. м 3 (корисний – 803,26 млн. м 3 ). Два із них, що належать до Дністровського каскаду, розташовані на кордоні з Хмельницькою та Вінницькою областями і їх греблі віднесені до її території. Вони займають близько 70% території, що знаходиться під водою. Найбільшим із них, яке відноситься до категорії великих місткістю більше 100 млн. м3 є Дністровське. Загальна площа водного дзеркала 14200 тис. га, в межах області - 55,10 тис. га, загальний об’єм повний 3000 млн. м3 , в межах  області – 1164,09 млн. м 3 , корисний загальний об’єм – 2000 млн. м3 , в межах області – 775,81 млн. м3 . Буферне водосховище відноситься до категорії середніх (об’єм від 10 до 100 млн. м3 ). Його площа водного дзеркала 458 га, загальний об’єм повний 29,0 млн. м3 , корисний – 22,55 млн. м3 . В області є також три малих водосховища (об’ємом до 10 млн. м3 ). Їх загальна площа водного дзеркала 168 га, загальний об’єм повний – 7,83 млн. м3 , корисний – 4,90 млн. м3. За період експлуатації вони частково замулились і їх теперішні основні параметри не відповідають проектним.

Основні принципи управління водними ресурсами та державного моніторингу поверхневих вод[ред. | ред. код]

Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет здійснює управління водними ресурсами на основі басейнового принципу управління з поступовим переходом до інтегрованого управління. Згідно з басейновим принципом, основною одиницею управління виступає річковий басейн, з встановленими соціально-економічними та екологічними зв’язками. Інтегрована модель управління передбачає об’єднання соціально-економічних складових на території річкового басейну, встановлення екологічно обгрунтованої політики водокористування, створення єдиного стратегічного напрямку оздоровлення басейну річки у вигляді Плану управління річковим басейном для держав по території яких протікає річка тощо.

Впровадження основ даних принципів відбувається шляхом залучення  різних організацій та відомств до проблем пов’язаних з водними ресурсами річок Дністер, Прут та Сірет, підписання відповідних Угод про співробітництво, проведення нарад, заходів та зустрічей, розповсюдження екологічної інформації через ЗМІ, впровадження сучасних технічних досягнень в галузі управління водними ресурсами тощо.

У 2008 році, в рамках створення Басейнової Ради Дністра було підписано наступну Угоду про співробітництво у галузі використання  і охорони водних ресурсів басейну річки  Дністер між обласними органами влади, державними суб’єктами моніторингу довкілля (Держуправління охорони навколишнього природного середовища, Гідрометеослужби, Державні екологічні інспекції, Обласні санітарно-епідеміологічні служби). Підписання даної Угоди дало можливість об’єднати суб’єктів моніторингу, зацікавлені організації та відомства, науковців та громадськості в питаннях відтворення, збереження та раціонального використання водних ресурсів басейну річки Дністер.

Значну роль в розвитку моніторингових спостережень за якісним станом водних ресурсів відіграє басейнова лабораторія моніторингу вод та ґрунтів , яка почала своє існування ще в 1965 році. В той час вона називалась „Чернівецька гідрохімічна лабораторія” та входила до складу Чернівецької водної інспекції.

В подальшому лабораторія входила до складу Басейнового управління  по регулюванню, використанню і охороні вод гірських річок та верхньої течії ріки Дністер.

Під час функціонування Дністровського басейнового водного об’єднання (м. Новодністровськ) контроль за якісним станом водних ресурсів річок Дністер та Прут на території Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей здійснювався лабораторіями, що були підпорядковані Львівському, Івано-Франківському, Тернопільському РВ КВВР та Чернівецькому регіональним відділенням водних ресурсів (структурні підрозділи Дністровського БВО).

При цьому координуючою структурою виступала Центральна басейнова радіологічна, гідрохімічна і ґрунтова лабораторія  у                     м. Івано-Франківськ.

В складі Чернівецького регіонального відділення знаходилося дві лабораторії: Новодністровська гідрохімічна лабораторія та Чернівецька лабораторія моніторингу вод та ґрунтів.

Станом на 1997 рік, цими чотирма регіональними відділами проводились спостереження по радіологічним, загально-санітарним та специфічним показникам в 13 пунктах спостереження в басейні Дністра та в 3 пунктах спостереження в басейні річки Дунай. 

Станом на 2001 рік гідрохімічними лабораторіями вже Дністровського БУВР спостереження проводилися по 35 створах.

При цьому, контроль за радіологічним забрудненням продовжував здійснюватися Центральною лабораторією Івано-Франківського РВВР.

Наказом Держводгоспу України від 31.07.2006 року №158, Львівський та Івано-Франківський регіональні відділи реорганізовані в гідрохімічні лабораторії Львівського та Івано-Франківського облводгоспів. Згодом, теж саме відбулося з іншими регіональними відділеннями.

На сьогоднішній день контроль за якісним станом водних ресурсів річок Дністер, Прут та Сірет здійснюється гідрохімічними лабораторіями семи областей а саме: Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької та Одеської областей. Відповідно до наказу Держводгоспу України від 30.10.2006 року №205 спостереження проводилися в 54 пунктах спостереження по Дністру та в 9 по басейну річки Дунай, але внаслідок складної економічної ситуації 2009 року, програма спостережень була скорочена та введено тимчасові показники (наказ Держводгоспу від 3.02.09 року №14), залишено 11 пунктів спостереження до відновлення фінансування робіт пов’язаних з виконання моніторингу довкілля.

Після створення Дністровсько-Прутського БУВР в структурі управління знаходяться дві лабораторії – Новодністровська лабораторія моніторингу вод та Басейнова лабораторія моніторингу вод та грунтів. Враховуючи нові завдання які були покладені на управління водного господарства, а саме управління за басейновим принципом на Басейнову лабораторію моніторингу вод та ґрунтів до основних обов’язків, згідно Положення про лабораторію, покладено координацію дій гідрохімічних лабораторій облводгоспів семи областей басейнів річок Дністер та Прут згідно підписаних Угод.

Щодо розвитку технічного оснащення басейнової лабораторії, в кінці 2007 року було придбано нове обладнання: аналізатор нафтопродуктів та прилад для визначення важких металів, що дозволило збільшити перелік вимірювальних показників якісного стану вод Чернівецької області до 38.

Окрім того, для вдосконалення системи контролю за якісним станом водних ресурсів в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет, в тому ж році було створено відділ інформаційно-системного забезпечення та моніторингу, до основних обов’язків якого, окрім інших, належить контроль за виконанням державної програми моніторингу довкілля в частині здійснення Держводгоспом України контролю якості поверхневих вод басейнів річок Дністер, Прут та Сірет на території семи областей; узагальнення даних гідрохімічних спостережень; визначення на основі спостережень класу якості вод та підготовка відповідних пропозицій для покращення екологічної обстановки водних об’єктів зони діяльності управління.

Катастрофічні паводки в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет[ред. | ред. код]

1911 рік 9 травня -  Витрати води на р. Прут (в/п Чернівці) становили 1530 м3/с. Максимальна швидкість поверхневої течії становила 5-6 м/сек.

1927 рік (30-31 серпня) — паводок у басейнах річок Дністер і Прут призвів до підтоплення 10 міст і багатьох сіл, зруйновано дороги, мости тощо, величина опадів становила до 326 мм.

1931 рік — надзвичайно висока весняна повінь у басейні Дністра. Її висота перевищила всі раніше відомі повені та паводки, починаючи з XVIII ст. Завдано великих збитків населенню.

1941 рік (4 вересня) — надзвичайний паводок у басейні річки Дністер призвів до значних руйнувань. Витрати на р. Дністер (в/п Заліщики) становили 8040 м3/с.

1957 рік (12-13 червня) — у Передкарпатті катастрофічна за наслідками злива обумовила формування паводку, який призвів до великих матеріальних збитків: розмито залізничну колію, затоплено села, знесено господарські будівлі, було пошкоджено посіви сільськогосподарських культур на значних площах.

6-10 червня 1969 р - катастрофічний паводок в басейні Дністра Пруту та Сірету на площі 7000 км2. В наслідок випадання опадів кількістю до 200-300 мм. Рівень води в р. Прут піднявся на 6-7 м. Витрати на р. Сірет склали 816 м3/с (в/п Сторожинець), а на р. Прут в/п Чернівці – 1530 м3/с.

1980 рік (липень) — катастрофічний паводок сформувався значними опадами в басейні річок Закарпаття, Дністра, Прута, Сірета. Завдано колосальних збитків населенню та народному господарству цих районів. підтоплені 53 населених пункти в Львівській області. Рівень води піднявся на 4-5 м.

2008 рік 24 липня В результаті випадання сильних зливових дощів, в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет зафіксовані значні підйоми рівнів води, що спричинило формування катастрофічного паводку.

Загальна сума опадів, яка випала під час проходження паводку в Чернівецькій області склала: Чернівці — 91 мм, Кути — 247 мм, Сторожинець — 244 мм.

Максимальні рівні води над нулем поста склали: на р. Прут (в/п Чернівці) – 900 см (тоді як вихід води на заплаву становить 430 см); на р. Сірет (в/п Сторожинець) – 778 см (вихід води на заплаву становить 600 см); р. Черемош (в/п Кути) – 680 см (вихід води на заплаву становить 600 см), перевищивши історичні пікові значення червня 1969 року, що відповідає загальному підйому рівнів: по Сірету - 4,86 м (25.07.08р.); по р. Прут - 7,91 м (26.07.08р.) над передпаводковими значеннями.

27 липня на водпосту Заліщики пройшов максимум по витратах води (5410 м3/с), рівень води склав 1014 см над нулем поста, а в створі греблі ГЕС середньодобові витрати склали 4282 м3/с. На інших водпостах рівні води складали: в/п Нижнів - 1132 см, на в/п Журавно – 917 см над нулем поста.

В чернівецькій області за даними ГУ МНС, внаслідок складних погодних умов (сильні зливи, грози), що склалась на території Чернівецької області, завдано значних збитків інфраструктурі 10 районів та м. Чернівці. Станом на 11.08.2008 р.:

·  загинуло 12 осіб;

·  зруйновано дорожнього покриття, доріг загального призначення — 256 км;

·  частково пошкоджено та зруйновано 123 малих та великих мости;

·  затоплено МТК «Калиновський ринок» та ринок «Добробут»;

·  відсутнє автомобільне сполучення з 53 населеним пунктом;

·  розмито 1320 м дамби;

·  було підтоплено:

o         9814 житлових будинки;

o         21319 присадибних ділянки;

·  19649 га сільськогосподарських угідь;

·  знеструмлено 27570 житлових будинків; 51 лінії електропередач та 790 трансформаторних підстанцій;

·  пошкоджено 117 об’єктів соціального та адміністративного призначення.

2010 рік На початку червня в басейнах річок Прут та Сірет внаслідок випадання довготривалих дощів з 13 по 30 червня (місцями до ) сформувався паводок з різкими підняттями рівнів води, що призвело в Чернівецькій та Івано-Франківських областях до виходу води на заплаву, затоплень територій, житлових будинків, руйнування гідротехнічних споруд, доріг мостів тощо.

Максимальні рівні води при проходженні даного паводки сягнули на р. Прут 24.06.10р. (в/п Чернівці) – над 0 поста (при витратах – 1260 м³/с), над передпаводковим значенням (максимально історичний рівень 1038 см над 0 поста );

На р. Сірет 23.06.10р. (в/п Сторожинець) – над 0 поста (при витратах 401 м³/с), над передпаводковим значенням (максимально історичний рівень 836 см над 0 поста)

У верхів’ї Дністра  5 червня (в/п Галич) – (при рівні води над нулем поста з витратами 1420 м3/с (максимально історичний рівень 690 см над 0 поста)), в/п Нижнів – ( при рівні води над нулем поста (максимально історичний рівень 1132 см над 0 поста)), в/п Заліщики – над передпаводковими значеннями (рівень води над нулем поста (максимально історичний рівень 1014 см над 0 поста)).

Заходи з впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами[ред. | ред. код]

Басейнове управління водних ресурсів у межах своїх повноважень в 2017 році здійснювало свою діяльність з управління водними ресурсами на території басейнів річок Дністер, Прут і Сірет в цілому, а також забезпечувало на території Чернівецької області реалізацію державної політики у сфері розвитку меліорації земель, експлуатації водогосподарських об’єктів та виконання протиповеневих заходів.

Басейн річки Дністер займає південно-західну частину України і східну половину Республіки Молдова. В межах України до нього входять значна частина Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Одеської областей.

Басейн річки Прут займає території Івано-Франківської та Чернівецької областей України,а також частину Румунії та Республіки Молдова.

Басейн річки Сірет охоплює територію Чернівецької області та Румунії.

Для підвищення ефективності управління водним господарством створюються умови для переходу до управління водними ресурсами за басейновим принципом, за яким, як основна одиниця управління виступає територія річкового басейну.

На виконання наказу Держводгоспу від 26.02.2008 року № 56 про впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами повідомляємо, що з метою раціонального поєднання територіально-адміністративного і басейнового принципів управління водними ресурсами в басейні Дністра на території Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької та Одеської областей 17 грудня 2008 року створена Басейнова Рада Дністра.

Створення Басейнової Ради Дністра є важливою складовою інтегрованого підходу до управління водними ресурсами, що розглядається як ефективний засіб залучення економічно вигідного та екологічно стійкого управління водними ресурсами. Рада забезпечує координацію зусиль органів з управління водними ресурсами, охорони навколишнього середовища, різних водокористувачів, наукових установ та громадських організацій.

Басейнова Рада Дністра є представницьким постійно діючим, дорадчим робочим органом. Головна її мета – визначення стратегії та формування Плану управління річковим басейном Дністра, Довгострокової басейнової програми розвитку водних ресурсів, впровадження принципів комплексного управління водними ресурсами, а також узгодження інтересів та координація дій суб’єктів управління водними ресурсами. Рада здійснює свою діяльність у взаємодії з Уповноваженими Уряду України та Уряду Республіки Молдова щодо спільного використання та охорони транскордонних вод.

Попередньо було підписано «Угоду про співробітництво в галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер». Суб’єктами даної Угоди стали обласні державні адміністрації та обласні ради, державні управління охорони навколишнього природного середовища та державні екологічні інспекції, басейнові та обласні управління водних ресурсів, санітарно-епідеміологічні станції та обласні центри з гідрометеорології семи областей Дністра. В рамках Угоди сторони домовилися про співпрацю на основі принципів рівності та взаємної вигоди і зобов’язалися сприяти впровадженню моделі басейнового управління водними ресурсами річки Дністер, обміну інформацією, ефективної діяльності Басейнової Ради Дністра, розробці та реалізації програм екологічного оздоровлення басейну та покращенню якості води.

До складу Ради делегувалися представники місцевих виборчих органів, обласних державних адміністрацій, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, основних водокористувачів, наукових організацій та громадських екологічних організацій областей басейну Дністра. Всього 45 осіб.

На першому організаційному засіданні затверджено персональний склад та основні установчі документи: Положення про Басейнову Раду Дністра, Регламент роботи, Положення про Секретаріат, Науково-технічну раду та Положення про інформаційну взаємодію в межах басейну Дністра, які були розроблені фахівцями Дністровсько-Прутського БУВР.

 Для забезпечення функціонування Басейнової Ради Дністра створений Секретаріат, який є постійно діючим робочим органом Ради. Функції Секретаріату покладено на працівників Дністровсько-Прутське БУВР. Робота Секретаріату координується Головою Басейнової Ради Дністра.

   З метою координації наукових досліджень та інших проблем з питань інтегрованого управління водними ресурсами створена науково-технічна рада, яка є дорадчою науково-технічною структурою при Басейновій Раді Дністра.        

На даний час проведено шість засідань Ради, на яких розглядалися основні питання: 

- Обговорення стану водних ресурсів басейну Дністра, основних проблем їх використання та відновлення.

- Забезпечення покращення водного середовища у басейні Дністра, а саме зменшення наслідків від паводків та запобігання погіршення якісного стану поверхневих водних об’єктів і аварійних забруднень.

- Висвітлення основних причин забруднення поверхневих вод та екологічних ризиків в басейні р. Дністер.  

  - Забезпечення сталого водокористування у басейні Дністра на території Львівської області та аналіз стану винесення в натуру прибережних захисних смуг в басейні Дністра.

  - Розширення існуючої Державної програми спостережень за станом поверхневих вод в басейні Дністра.

  - Обговорення питання про надання в користування водних об’єктів на основі оренди, основні проблеми та пропозиції по їх вирішенню.

  - Стан виконання «Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006-2020 роки».

  - Аналіз проведення екологічних попусків з Дністровського водосховища та їх вплив гідроекологічний стан Дністра. Синхронізація термінів весняних екопопусків та репродуктивних циклів літофільних риб гідрофільних видів птахів.

- Інформація щодо розробки «Правил експлуатації Дністровських водосховищ» з врахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін.

  - Визначення дати святкування Дня Дністра із залученням широкого кола організацій, молоді та засобів масової інформації для реалізації заходів спрямованих на посилення екологічної освіти населення, виховання шанобливого ставлення до водних ресурсів.  

  - Інформація про реалізацію соціально-екологічного проекту «Мільйон дерев для Дністра від влади та громади», який сприяє збереженню і відновленню водності та біологічного різноманіття в басейні Дністра.

  - АІВС «Прикарпаття» - етапи створення, порядок збору та передачі інформації по всьому басейну, моделювання гідрологічних процесів, розробка оперативних планів протипаводкових заходів та інформування місцевих органів влади та населення.

  - Розгляд підготовленого громадською організацією Чорноморський жіночий клуб/«МАМА-86-Одеса» проекту «Концепції екологічно обґрунтованого, сталого та безпечного використання водних об’єктів в басейні Дністра».

  - Проведення міжнародного басейнового конкурсу «Барви Дністра», що спрямований на залучення учнівської та студентської молоді, громадськості до заходів, направлених на збереження, відновлення та раціональне використання водних ресурсів.         

    - Інформація про виконання Україною положень Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (Хельсінкі, 1992): погляд громадськості  з басейну Дністра.

Також на засіданнях Ради розглядалися наступні міжнародні проекти, які впроваджуються в басейні Дністра:

  1. «Зміна клімату та безпека в басейні річки Дністер» в рамках міжнародної ініціативи «Навколишнє середовище та безпека». В рамках проекту передбачено встановлення автоматичних станцій моніторингу стоку, які стануть складовою АІВС «Прикарпаття», моделювання і картографування зон можливого затоплення, зон ризику та розрахунок довгострокового прогнозу водогосподарського балансу басейну Дністра.

  2. «Розрахунки та поширення індексу якості поверхневих вод в пунктах спостереження  в транскордонному басейні р. Дністер» в рамках проекту ФГЭФ-ВЕКЦА «Нарощування потенціалу з управління даними для оцінки транскордонних водних ресурсів в країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії». У результаті впровадження даного проекту створено геоінформаційний портал басейну річки Дністер (українська та молдовська частини), де розташовано пункти екологічного моніторингу водогосподарських організацій обох країн які регулярно оновлюються. В якості спільної методики оцінки класу якості води було обрано методику обрахунку індексу забруднення води, відповідно до критеріїв які погоджені українською та молдовською стороною та відображені в Регламенті співробітництва по водно-екологічному моніторингу. 

  Міністерством екології та природних ресурсів України наказом № 23 від 26.01.2017 року затверджене Типове положення про басейнові ради, яке розроблене на основі принципів Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер 1992 року, Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики та з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, інтегрованого управління ними. Дане положення допоможе надалі реально узгоджувати інтереси органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у галузі водних ресурсів у межах річкового басейну та дозволить процес прийняття рішень зробити об’єктивним та узгодженим з усіма зацікавленими сторонами.

На даний момент часу відбувається формування Басейнової ради Пруту та Сірету.

Виконання міжурядових угод щодо спільного використання та охорони водних ресурсів транскордонних річок[ред. | ред. код]

Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів              впроваджує  заходи у межах виконання міжурядових угод з Республікою Молдова та Румунією з питань водного господарства на прикордонних водах річок Дністер, Прут та Сірет, підготовку і участь у реалізації міжнародних проектів та в інших заходах міжнародного співробітництва.

Міжнародне співпраця з Республікою Молдова та Румунією на прикордонних водах проводиться відповідно до діючих Регламентів співробітництва та затверджених Уповноваженими Сторін щорічних Робочих програм.

Співпраця з Республікою Молдова.[ред. | ред. код]

23 листопада 1994 р. в м. Кишиневі (Республіка Молдова) між Урядами України та Республіки Молдова підписана Угода про спільне використання та охорону прикордонних вод.

З метою виконання Угоди діють наступні Регламенти українсько-молдовського співробітництва, а саме:

- Регламент по захисту від повеней на прикордонних водотоках та внутрішніх водах.

Документ визначає заходи, які проводяться при небезпечних гідрометеорологічних явищах та аваріях на гідротехнічних спорудах, порядок передачі інформації під час проходження паводків.

- Регламент по водно-екологічному моніторингу і контролю якості вод.

Метою Регламенту є визначення основних критеріїв оцінки якості прикордонних вод в басейнах річок Дністер та Прут, пунктів спостереження для порівняльної оцінки якості води.

- Регламент про заходи, що приймаються, при небезпечних та надзвичайних забрудненнях прикордонних річок яких неможливо уникнути.

Регламент визнає критерії, що вказують на початок небезпеки та дії у випадку надзвичайного забруднення, періодичність повідомлень пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних забруднень.

- Регламент по управлінню спільним сайтом річки Дністер.

   Метою Регламенту є визначення основних принципів системного оновлення сайту басейну річки Дністер.

- Регламент щодо забезпечення участі зацікавлених осіб в діяльності Уповноважених в межах Угоди між Урядом Республіки Молдова та Урядом України про спільне використання та охорону прикордонних вод.

Регламент визначає правила інформування та участі зацікавлених осіб у вирішенні питань, що входять до компетенції Уповноважених Сторін.

В межах українсько-молдовського співробітництва проводяться наступні заходи:     

- Щоквартальний спільний з представниками Республіки Молдова відбір проб води на річках Дністер та Прут відповідно до погоджених з прикордонною службою Графіку. Аналіз якісного стану вод показав, що суттєвого погіршення якості води на протязі останніх років не спостерігалося.

- Інформування про значні підйоми рівнів води, гідрометеорологічну ситуацію, зміну режиму роботи Дністровського гідровузла, проведення репродукційного попуску з Дністровського водосховища.

Співпраця з Румунією.[ред. | ред. код]

30 вересня 1997 р. в м.Галац (Румунія)підписана Угода про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах між Урядом України та Урядом Румунії.

На даний період діють наступні Регламенти співробітництва:

- Регламент оцінки якості прикордонних вод.

Відповідно до вимог Регламенту на прикордонних водах проводяться спільні систематичні спостереження за якістю води на  річках Прут і Сірет та щорічна оцінка якісного стану прикордонних вод.

- Регламент про заходи, що вживаються при небезпечних і надзвичайних забрудненнях прикордонних річок, яких неможливо уникнути.

Даний Регламент визначає дії сторін у випадку надзвичайного забруднення.

- Регламент співробітництва по захисту від паводків на водотоках та внутрішніх водах.

Постійне проведення спільного огляду берегозахисних робіт в прикордонних зонах на території обох країн та обмін інформацією під час проходження паводків та інше.

- Регламент обміну метеорологічними та гідрологічними даними між Україною та Румунією.

Документ передбачає обмін метеорологічними та гідрологічними даними для прийняття оперативних рішень і проведення спільних вимірів витрат води з метою порівняння методологій.

     Відповідно до щорічної робочої Програми та Регламентів співробітництва з реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах в рамках робочої Групи по проблемах річок Прут і Сірет проводять зустрічі. В зустрічах з української Сторони беруть участь фахівці управління та Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, з румунської Сторони – спеціалісти Міністерства вод та лісів Румунії; Національного центру гідрологічних прогнозів Національного інституту гідрології і водного господарства; Басейнової адміністрації вод Сірет і Басейнової адміністрації вод Прут-Бирлад Національної Адміністрації «Води Румунії».

Міжнародні проекти.[ред. | ред. код]

На протязі 2017 року продовжувалася реалізація наступних проектів. Грантова угода «Попередження і захист від паводків у верхній частині басейнів річок Сірет та Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями - EAST AVERT». Донором виступав Європейський Союз, через Спільний орган управління ППС «Румунія-Україна-Республіка Молдова» ЄІСП 2007-2013. Метою є впровадження сучасної системи моніторингу за допомогою автоматичних станцій, захист прикордонних територій у верхніх басейнах річок Сірет та Прут від повеней, інших стихійних лих водного циклу та випадкових забруднень, а також зниження екологічної, економічної та соціальної вразливості прикордонних територій від ризику повеней.

   В рамках проекту побудовано 24 автоматичні станції на річках Чернівецької та Івано-Франківської областей; створено два диспетчерські центри з придбанням ІТ обладнання; придбані автомобіль та мобільна лабораторія; створені атласи із картами можливих ризиків і небезпек; придбане програмне забезпечення для моделювання; встановлене обладнання для системи оповіщення; побудоване берегоукріплення р. Малий Сірет в с. Верхні Петрівці Сторжинецького району Чернівецької області та проведене спеціальне навчання по періодичній калібровці автоматичних станцій, оцінці даних та їх обробці.

     В реалізації проекту були задіяні експерти з Держводагентства, Чернівецької та Івано-Франківської облдержадміністрацій, Укрдержбудекспертизи, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Чернівецької обласної громадської організації «Буковинська агенція ініціатив і розвитку». 

Проект «Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер» Глобального Екологічного Фонду (ГЕФ). Спеціалісти Дністровсько-Прутське БУВР брали участь в установчій зустрічі за проектом, а також у технічній семінарі з питань водогосподарського балансу річки Дністер. В рамках проекту заплановано:

  • розроблення транскордонного діагностичного аналізу (ТДА), ​​який, серед іншого, на прохання бенефіціарів з України (природоохоронні органи), може відповідати вимогам статті 5 Водної Рамкової Директиви ЄС;
  • підготовка стратегічної програми дій (СПД), яка де факто може стати програмою транскордонного плану управління басейном Дністра – політичного документа, що підлягає офіційному затвердженню урядами прибережних держав;
  • підтримка басейнової комісії басейну річки Дністер, організація навчальної поїздки в іншу басейнового комісію;
  • участь зацікавлених сторін і громадськості в розвитку басейну, освіта тощо.

МІЖНАРОДНИЙ ПРОЕКТ «Попередження та захист від паводків в басейнах річок Сірет і Прут, шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями - EAST AVERT» MIS ETC 966[ред. | ред. код]

Паводкові ситуації, що спричиняють затоплення територій населених пунктів, виробничих об’єктів і завдають значних збитків економіці трапляються на річках басейнів Прут та Сірет 3 - 8 разів на рік. Головними чинниками виникнення таких ситуацій є природно -кліматичні особливості Карпатського регіону. Формування паводків тут відбувається внаслідок різкого підняття рівнів води в річках. Сумарні збитки від паводків на території Івано-Франківської та Чернівецької областей за останні 20 років у сучасних цінах становлять мільярди гривень. Така ж проблема існує в Закарпатті та в інших державах, які розташовані в північній частині Дунайського басейну. В сучасних умовах проблема захисту від паводків в басейнах річок вийшла за межі суто двосторонніх відносин. Вона носить інтернаціональний характер і її рішення потребує об’єднання як науково - технічних потенціалів, так і матеріальних та фінансових ресурсів усіх країн регіону

Міжнародне співробітництво під час паводків[ред. | ред. код]

Юридичною підставою для здійснення міжнародного співробітництва України з питань протипаводкового захисту в басейнах річок Прут і Сірет є двосторонні міжурядові угоди з суміжними країнами в галузі водного господарства на прикордонних водах, в основу яких покладені принципові положення Гельсінської Конвенції 1992 року про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. У межах українсько-молдовської (1994р.) та українсько-румунської (1997р.) Угод розроблені інструктивні документи, які визначають порядок взаємодії сторін при виникненні паводконебезпечних ситуацій, а саме Регламенти обміну гідрометеорологічною інформацією та захисту від шкідливої дії вод. Регламенти співробітництва щодо обміну гідрометеорологічною інформацією передбачають обмін як оперативною, так і річною інформацією від мережі національних метеорологічних та гідрологічних станцій спостережень через узгоджені канали зв’язку. Крім того, при виникненні загрозливих гідрометеорологічних явищ сторони здійснюють обмін прогнозами їх розвитку. До складу інформації входять дані про рівні та витрати води, добові суми опадів, температуру води та повітря, льодовий режим в створах гідрологічних спостережень. Частота передачі інформації залежить від гідрометеорологічної обстановки. В звичайних умовах гідрологічні дані передаються один раз на добу, метеорологічні-з інтервалом в 3 години. При загрозі виникнення паводків дані передаються через кожні 4 години. В період листопад-квітень сторони також здійснюють обмін інформацією про запаси води у сніговому шарі.

Досвід створення автоматичних систем[ред. | ред. код]

Україна сьогодні має значний власний успішний досвід створення та впровадження систем спостережень, накопичення та обробки інформації, прогнозування гідрологічних процесів та оповіщення. Прикладом є Урядова інформаційно-аналітична система України з надзвичайних ситуацій (УІАС НС), що на основі впровадження ГІС серверних та веб-портальних технологій надала можливість інформування державних та урядових установ про місце, масштаб та особливості надзвичайних ситуацій (НС) на основі даних, що надаються з Крім рівня води в Тисі, автоматизовані станції, обладнані супутниковим зв'язком і автономним живленням, та дозволяють також вимірювати температуру води і повітря, кількість опадів і рівень забруднення води. Отримана інформація опрацьовується в двох гідрометеорологічних центрах: в Ужгороді і Ниредьгазі (Угорщина). регіональних підрозділів МНС України в режимі, близькому до реального часу; моделювання та прогнозування можливих наслідків НС гідрологічного характеру; оцінки ризиків життєдіяльності і господарювання, тощо. Суттєвим кроком є і створення автоматизованої протипаводкової системи «АІС-Тиса», де за допомогою Угорщини в басейні р. Тиса встановлене сучасне технологічне устаткування, що дозволяє кожні 5 хвилин одержувати оновлену інформацію про стан річки.

За сприяння і підтримки Державного агентства водних ресурсів України та Чернівецької обласної державної адміністрації в рамках Спільної Операційної Програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013» спільно з партнерами з Румунії та Республіки Молдова реалізовано великомасштабний проект «Попередження і захист від паводків в верхніх басейнах річок Сірет і Прут шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями – EAST AVЕRT» MIS ETC 966.

Партнери проекту[ред. | ред. код]

Над реалізацією завдань проекту працювали наступні партнери: Головний партнер - Міністерство навколишнього середовища, Румунія; Басейнове управління вод Прут-Бирлад, Румунія; Басейнове управління вод Сірет, Румунія; Національний інститут гідрології та управління водними ресурсами, Румунія; Агенція «Ареlе Moldovei», Республіка Молдова; Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, Україна; Чернівецький обласний центр гідрометеорології, Україна; Державний науково-технічний центр з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження «Екоресурс», Україна. Загальна сума Проекту оцінюється в 9 243 784,56 євро, з них для української частини басейнів річок Прут та Сірет передбачено біля 4 млн. євро.

Мета проекту[ред. | ред. код]

Основною метою проекту було визначено захист транскордонних районів басейнів річок Прут та Сірет від повеней та паводків; зниження екологічної, економічної та соціальної вразливості населених пунктів, що знаходяться в паводконебезпечній зоні. Вказану мету досягнуто шляхом вирішення наступних завдань:

- встановлення 32 автоматизованих станції (30 в Україні, 2 – в Республіці Молдова);

- створення 1 Національного Диспетчерського центру Головного Партнера, 8 - Диспетчерських центрів, 2 центрів з прогнозування; - створення інформаційно-аналітично ї гідрологічної системи (ІАС), що забезпечує оперативну автоматичну передачу та обробку первинної інформації, створення довготермінових та короткотермінових гідрологічних прогнозів, оцінки можливих наслідків паводкового затоплення та ризиків життєдіяльності і господарювання із застосуванням систем імітаційного моделювання гідрологічних процесів та засобів просторового аналізу і моделювання ГІС;

- підготовки з урахуванням створених прогнозів та карт ризиків, басейнових планів дій для захисту від льодоходу, повені, гідрологічної посухи, надзвичайних ситуацій та випадкового забруднення;

- вдосконалення системи взаємодії аналітичних центрів різних регіонів та країн шляхом впровадження розподілених інформаційних та аналітичних ресурсів на базі сучасних інформаційних та геопортальних технологій; - підвищення оперативності оповіщення та реагування на екстремальні паводкові ситуації шляхом встановлення 24 елементів системи оповіщення.

Таким чином, на території басейнів річок Прут та Сірет створено транскордонну систему оперативного гідрологічного контролю, прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій пов’язаних з проходженням високих вод. Шляхом використання єдиних гео-інформаційних технологій та підходів під час створення системи, сторони отримали надійну платформу регламентованого обміну даними між країнами. Процедура взаємоінформування відображає існуючі міжнародні Регламенти та принципи Протипаводкової Директиви.

Результати впровадження проекту[ред. | ред. код]

В рамках реалізації проекту створено міжнародну гідрологічну систему оперативного реагування на надзвичайні ситуації в басейнах річок Прут та Сірет, що пов 'язані з проходженням високих вод та хімічного забруднення. Досягнення зазначеної мети стало можливим шляхом створення мережі автоматизованих гідрометеорологічних постів обладнаних рівнемірами, опадомірами, гідрометричними переправами, датчиками тиску повітря, тощо.

Дані з мережі автоматичних гідропостів в режимі реального часу передаються на сервер Диспетчерського центру розміщеному в Дністровсько-Прутському БУВР та розподіляються між Партнерами. Дані отримані на пості відображаться на інформаційному ресурсі за посиланням http://buvr.bkc.com.ua

Дані отримані з постів також використовуються для створення гідрометеорологічних прогнозів в басейнах річок Прут та Сірет. Прогнозні розрахунки отримуються шляхом використання підсистеми метеопрогнозу «WRF-Прут-Сірет» та прогнозування рівнів та витрат води «Hydros». Підсистема гідрометеорологічного прогнозування дає можливість із завчасністю 4 доби отримати інформацію про можливу кількість опадів та підйоми рівнів води.

В рамках реалізації проекту проведено значну роботу по створенню інформаційної платформи прийняття управлінських рішень. Сюди слід віднести побудовану цифрову модель рельєфу, цифрову векторну карту, ортофотоплани, базу атрибутивних даних, набір шарів, тощо.

Окремим елементом системи є побудована система оповіщення населення в разі загрози проходження високих вод, що включає в себе 24 пункти оповіщення

Для цілей оперативного реагування на факти хімічного забруднення поверхневих вод Прута та Сірету, особливо в прикордонних ділянках, придбано сучасну мобільну лабораторію, що може в польових умовах проводити хімічний аналіз води по 24 показникам.

Таким чином, на території басейнів річок Прут та Сірет створено транскордонну систему оперативного гідрологічного контролю, прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій пов’язаних з проходженням високих вод. В основі даної системи покладено принципи басейнового управління паводковими процесами в транскордонних річкових басейнах Прута та Сірету.

Обчислювальні сервери та робочі місця системи підтримки попередження і захисту від паводків в український частині басейнів річок Сірет і Прут[ред. | ред. код]

Система підтримки попередження і захисту від паводків в український частині басейнів річок Сірет і Прут (далі – «Система») має у своєму складі такі сервери та робочі місця: Розрахунковий сервер БУВР. На цьому сервері проводиться оперативний розрахунок чисельної моделі прогнозу погоди WRF та розрахунок моделі зон затоплення. На сервері також зберігаються дані оперативного розрахунку гідрологічної моделі (моделі розрахунку рівнів і витрат води). Розраховані результати, що зберігаються на сервері БУВР, є доступними для читання зовнішнім користувачам, наприклад, таким як Румунський гідрометеоцентр. ГІС сервер БУВР. На цьому сервері розміщується ГІС підсистема візуалізації зон затоплень на цифрових картах і оцінки ризиків. Ця підсистема на основі результатів моделювання зон затоплення проводить статистичний ГІС аналіз зон затоплень та відображає його результати. До мережі БУВР також надходять дані автоматичних гідрометеостанцій, які є доступними для зовнішніх користувачів. Робоче місце гідролога у Чернівецькому гідрометцентрі (РМГ). На цьому робочому місці проводиться розрахунок гідрологічної моделі (моделі розрахунку рівнів і витрат води) на основі розподіленої моделі водозборів "опади–стік" та одновимірної гідравлічної моделі вздовж основних річок регіону. Розрахунок гідрологічної моделі проводиться в трьох режимах: оперативне прогнозування на певний термін, прогнозування в ручному режимі та підтримка актуального стану водозбору. Стан водозбору – це набір характеристик, які відображають поточні значення всіх параметрів, таких, як вологість ґрунту, об'єм води на поверхні тощо. Стан підтримується актуальним, тобто періодично проводиться розрахунок за новими даними вимірів. При прогнозуванні як в автоматичному, так і в ручному режимі гідрологічна модель стартує з дати останнього актуального стану водозбору, який є в системі. Також на робочому місці встановлено базу даних, що зберігає копію даних гідрологічних та метеорологічних вимірювань з бази даних (БД) ЧГМЦ, які необхідні для розрахунку гідрологічної моделі. На робочому місці встановлено графічний інтерфейс користувача, що відображає результати моделювання WRF і гідрологічної моделі та дозволяє керувати розрахунком гідрологічної моделі.

Вхідні та вихідні дані основних компонент Системи. WRF. Вхідними даними для моделі WRF є результати американської глобальної моделі (GFS), що у відкритому доступі через мережу Інтернет з серверів NOMADS надаються Національним центром прогнозування оточуючого середовища (NCEP, http://www.ncep.noaa.gov/), США. Дані поступають у форматі GRIB. Вихідні дані моделі WRF у форматі NetCDF зберігаються на сервері БУВР та є доступними для завантаження на робоче місце ЧГМЦ і зовнішнім користувачам. Вихідний файл WRF містить такі параметри: опади, температура повітря, поле вітру, вологість повітря.

Гідрологічна модель. Вхідними даними для гідрологічної моделі є дані чисельного метеопрогнозу WRF, що завантажується через мережу Інтернет з серверу БУВР, та дані гідрологічних та метеорологічних вимірювань, що завантажуються до бази даних РМГ через локальну мережу з БД ЧГМЦ. Вихідні дані гідрологічної моделі витрати та рівень води у контрольних точках) зберігаються у базі даних РМГ та завантажуються на сервер БУВР. Модель розрахунку зон затоплення. Вхідними даними для моделі розрахунку зон затоплення є дані витрат та рівнів води, розраховані гідрологічною моделлю. Ці дані завантажуються на сервер БУВР у форматі, необхідному моделі зон затоплення. Вихідні дані моделі – карти рівнів води (послідовність пар координати – значення рівня води у балтійській системі) - зберігаються на сервері БУВР та є доступними для завантаження на ГІС сервер Банкомзвязку і зовнішнім користувачам. ГІС підсистема візуалізації зон затоплень на цифрових картах і оцінки ризиків. Вхідними даними є карти рівнів води, розраховані моделлю зон затоплення. Ці дані завантажуються через мережу Інтернет з серверу БУВР. Результати статистичного аналізу у вигляді звітів завантажуються на сервер БУВР.

Модель розрахунку зон затоплення. Вхідними даними для моделі розрахунку зон затоплення є дані витрат та рівнів води, розраховані гідрологічною моделлю. Ці дані завантажуються на сервер БУВР у форматі, необхідному моделі зон затоплення. Вихідні дані моделі – карти рівнів води (послідовність пар координати – значення рівня води у балтійській системі) - зберігаються на сервері БУВР та є доступними для завантаження на ГІС сервер Банкомзвязку і зовнішнім користувачам. ГІС підсистема візуалізації зон затоплень на цифрових картах і оцінки ризиків. Вхідними даними є карти рівнів води, розраховані моделлю зон затоплення. Ці дані завантажуються через мережу Інтернет з серверу БУВР. Результати статистичного аналізу у вигляді звітів завантажуються на сервер БУВР.

Основні показники по БУВР станом на 01.01.2018.[ред. | ред. код]

№ п/п Показники Одиниці виміру Всього по Чернівецькій області
1 2 3 4
1. Територія області, всього тис.га 809,6
1.1. В т.ч. сільгоспугідь -//- 472,3
із них:
- рілля -//- 336,5
- багаторічні насадження -//- 25,9
- сіножаті -//- 41,1
- пасовища -//- 68,8
1.2. Ліси -//- 257,8
1.3. Забудовані землі -//- 38,0
1.4. Під водою -//- 18,6
1.5. Інші землі -//- 22,9
2. Кількість населення тис.чол 923,4
3. Припадає чоловік на 1 кв.км чол 114
4. Припадає на душу населення:
- сільгоспугідь га 0,51
- рілля -//- 0,37
5. Осушені землі, всього тис.га 121,8
в т.ч. гончарним дренажем -//- 121,4
5.1. Із всього, сільгоспугідь -//- 120,6
із них:
- рілля -//- 111,9
- багаторічні насадження -//- 1,1
- сінокоси -//- 2,7
- пасовища -//- 4,9
5.2. Інші осушені землі -//- 1,2
6. Питома вага осушених земель від загальної площі (території) % 15
6.1. В т.ч. осушених сільгоспугідь від загальної площі сільгоспугідь % 25,5
7. Кількість експлуатаційних управлінь шт 3
в т.ч.
7.1. Міжрайонних управлінь водного господарства (МУВГ) -//- 2
7.2. Регіональних управлінь водних ресурсів (РУВР) -//- 1
8. Кількість експлуатаційних дільниць -//- 11
в т.ч.
8.1. Дільниць МУВГ -//- 7
1 2 3
8.2. Дільниць РУВР шт 3
9. Кількість проектних груп -//- 1
10. Кількість обслуговуючих:
10.1. Адміністративних районів -//- 12
10.2. Господарств-землекористувачів -//- 96551
в т.ч.
- державні сільгосппідприємства -//- 9
- недержавні сільгосппідприємства -//- 98
- землі громадян -//- 96438
- заклади, установи, організації -//- 5
- лісогосподарські підприємства -//- 1
11. Кількість міжгосподарських осушуваних систем шт 21
12. Кількість осушених земель, що обслуговуються  міжгосподарськими осушувальними системами тис.га 53,5
13. Балансова вартість водогосподарсько-меліоративних фондів млн.грн 455,1
в т.ч.:
13.1. На балансі водогосподарських організацій -//- 397.7
із них:
- Берегозахисні споруди -//- 232,2
- Міжгосподарська меліоративна мережа -//- 9,5
- Виробничі та адміністративні будівлі і споруди -//- 3,8
- Акумулюючи басейни -//- 0,5
- Водозабірні споруди -//- 8,0
- Трансформаторні підстанції -//- 0,4
- Машини та обладнання -//- 6,2
- Транспортні засоби -//- 6,7
- Земельні ділянки -//- 117,9
- Інші фонди -//- 3,9
13.2. Меліоративні фонди сільгосппідприємств та інших балансоутримувачів -//- 57,4
14. Чисельність працюючих, всього чол. 268
в т.ч.:
- інженерно-технічних працівників -//- 124
- працівників робітничих професій -//- 121
14.1. Утримуються за рахунок бюджету -//- 260
в т.ч.
- інженерно-технічні працівники -//- 124
- працівники робітничих професій -//- 113
14.2. Утримуються за рахунок спецфонду -//- 8
1 2 3 4
в т.ч.
- інженерно-технічні працівники чол.
- працівники робітничих професій -//- 8
15. Відкрита осушувальна мережа, всього км 2661,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 891,4
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 519,4
Із всього:
15.1. Відрегульовані водоприймачі км 448,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 208,9
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 208,9
15.2. Протяжність магістральних та інших провідних каналів км 1552,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 618,5
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 310,5
15.3. Огороджуючі напірні та ловчі канали км 258,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- -
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- -
15.4. Регулюючі канали км 403,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 64,0
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- -
16. Закрита осушувальна мережа, всього км 109521,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- -
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- -
Із всього:
16.1. Колектори км 11654,0
16.2. Дрени км 97867,0
17. Споруди на відкритій осушувальній мережі, всього шт 2959,0
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 383
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 314
Із всього:
17.1. Мости шт 184
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 88
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 81
17.2. Трубчасті переїзди -//- 2775
1 2 3 4
- в т.ч. міжгосподарського значення шт 294
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 233
18. Гідротехнічні споруди на закритій осушувальній мережі, всього -//- 31595
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- 3161
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- 2415
Із всього:
18.1. Дренажні колодязі шт 10022
- в т.ч. міжгосподарського значення -//- -
- із них на балансі водогосподарських організацій -//- -
18.2. Дренажні гирла (оголовки) шт 21573
в т.ч. міжгосподарського значення -//- 3161
із них на балансі водогосподарських організацій -//- 2415
19. Наявність річок шт 4240
в т.ч.
- великих річок -//- 1
- середніх річок -//- 4
- малих річок -//- 4235
20. Протяжність річок в межах області км 8966
в т.ч.
20.1. Великих (р.Дністер) -//- 290
20.2. Середніх -//- 316
із них:
- р.Прут -//- 108
- р.Черемош -//- 80
- р.Сірет -//- 100
- р.Сучава -//- 28
20.3. Малих -//- 8360
із них:
- довжиною 10 і більше км -//- 1762,5
- довжиною менше -//- 6597,5
21. Відрегульовані русла річок км 613,3
22. Берегозахисні споруди км 133,6
в т.ч.
- дамби -//- 70,5
- ділянки закріплених берегів -//- 63,1
- напівзагати шт 1315
23. Водосховища, всього шт 4
в т.ч. державні -//- 2
1 2 3 4
24. Об’єм водосховища млн.м3 3035,5
в т.ч. державні -//- 3031,0
25. Площа дзеркала водосховища кв.км 149,2
в т.ч.
- Дністровське водосховище -//- 142,0
- Буферне водосховище -//- 5,91
- Водосховище на р.Черлена Новоселицького району -//- 0,98
- Водосховище на р.Щербинці Новоселицького району -//- 0,40
26. Ставки шт 1180
27. Площа водної поверхні
28. Озера
29. Землі водного фонду, всього га 83555
29.1. В т.ч. на території Чернівецької області -//- 70100
Із всього:
29.2. На балансі БУВР га 14004
в т.ч.
- землі під виробничими базами -//- 28
- землі під водними об’єктами -//- 13860
- землі під прибережними захисними смугами -//- 116
30. Оформлено державних актів на право користування земельними ділянками водного фонду га