Перейти до вмісту

Басейн Балтійського моря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Басейн Балтійського моря простягається на території 14 країн, 9 з яких є прибережними.
Основні річкові басейни Європи.
Щільність населення водозбірної території.

Басейн Балтійського моря — водозбірна територія навколо Балтійського моря, яка включає, крім Балтійського моря, водозбірні території річок, що впадають у Балтійське море. Площа водозбірного басейну приблизно 1,739 млн км², з яких на Балтійське море припадає 422 000 км² (або 392 000 км² якщо виключити Каттегат).

У Балтійське море впадає понад 250 річок, які щороку приносять приблизно 660 км³ води. Середній обсяг Балтійського моря 21 000 км³, тому річний приплив становить одну тридцяту його об'єму. Однак час утримання води становить приблизно 50 років. Балтійське море не функціонує як озеро, а має вважатися затокою. Його зв'язок із Північним морем є практично двостороннім. Води у водозбірному басейні зазвичай течуть з Балтійського моря в Північне море, але іноді вода потрапляє в Балтійське море в протилежному напрямку в так званих соляних імпульсах . Через сольові імпульси вода в Балтійському морі слабосолона (менше 1 % у поверхневих водах) і тому вважається солонуватим водним басейном, як і Чорне море. Солоність найвища в південній частині Балтійського моря, особливо поблизу Данії.

Географія

[ред. | ред. код]

На узбережжі Балтійського моря лежать дев'ять країн: Латвія, Литва, Польща, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Данія, Росія та Естонія. На всій площі водозбору проживає понад 84 мільйони людей. Водозбірна площа трохи виходить за межі прибережних країн: верхів'я водозбірного басейну розташоване в Білорусі та невеликі території в Норвегії, Словаччині, Чехії та Україні.

Водні відносини

[ред. | ред. код]

Протоки і канали

[ред. | ред. код]

Данські протоки можна вважати входом у Балтійське море. Архіпелаг на протоках має численні острови, між якими вода тече то на північ, то на південь, залежно від погодних умов. Найважливіші протоки — Малий Бельт, Великий Бельт і Ересунн. Сьогодні Балтійське море також включає Каттегат, який є мілководним морським районом і перехідною зоною між Скагерраком і Бельтським морем[de].

Більшість комерційних водних перевезень між Північним і Балтійським морями проходить через Датські протоки. Тоді максимальна осадка суден становить 15 метрів. Альтернативним маршрутом є Кільський канал довжиною 98 кілометрів. Його західний кінець знаходиться в місті Брунсбюттель, а східний — у Кілі. Максимальна осадка суден у каналі становить 9,5 метрів. Третій маршрут — Біломорсько-Балтійський канал. Починається в Санкт-Петербурзі, проходить через Ладозьке озеро, річку Свір, Онегу та Уйкуярві до Білого моря. Однак його осадка всього 4 метри.

Річкові басейни міжнародного значення

[ред. | ред. код]

Існує 14 великих та міжнародно значущих водозбірних басейнів у Балтійському морі, які часто розташовані на території кількох країн, виходячи з їхньої водозбірної площі. Їхня загальна площа водозбору 1,05 млн км². Разом вони утворюють 81 % площі суші басейну Балтійського моря.

  • Торніонйокі (вона ж Турнеельвен) — прикордонна річка між Фінляндією та Швецією, впадає в Ботнічну затоку біля основи затоки. Площа водозбору 39 705 км², русло річки має довжину 513 км, річка впадає в Балтійське море і несе 17,8 км³ води на рік. На території водозбору проживає 79 700 мешканців. 64 % з водозбірного району знаходиться в Швеції, 35 % у Фінляндії та 1 % у Норвегії.
  • Кемійокі[en] — річка у фінській Лапландії, яка також впадає в Ботнічну затоку. Площа водозбору 51036 км², головне русло має довжину 550 кілометрів і обсяг 23,3 км³ води на рік. На території водозбору проживає 108 100 осіб та 97 % з водозбірного району знаходиться у Фінляндії та 3 % в Росії.
  • Індальсельвен знаходиться в Швеції і впадає в Ботнічне море. Площа водозбору 26 727 км², головне русло річки має довжину 426 кілометрів, річка несе в Балтійське море 19,1 км³ води на рік. На території водозбору проживає 109 200 осіб та 92 % з водозбірного району знаходиться у Швеції та 8 % у Норвегії.
  • Нева — річка в Росії, що впадає у Фінську затоку. Площа водозбору 286 553 км², головне русло має довжину 916 кілометрів. Обсяг — 66,5 км³ води на рік. На території водозбору проживає 6 107 900 жителів і 80 % з водозбірного району знаходиться в Росії і 20 % у Фінляндії.
  • Нарва — прикордонна річка між Естонією та Росією, що впадає у Фінську затоку. Площа водозбору 56 797 км², головне русло має довжину 645 кілометрів і несе в Балтійське море 10,7 км³ води на рік. На території водозбору проживає 936 100 осіб. 63 % з водозбірного району знаходиться в Росії, 31 % в Естонії та 6 % у Латвії.
  • Гауя — річка в Латвії, що впадає в Ризьку затоку. Площа водозбору 8652 км², довжина головного русла 452 км. Річка несе 2,1 км³ води на рік. На території водозбору проживає 155 300 осіб. 87 % з водозбірного району знаходиться в Латвії та 13 % в Естонії.
  • Західна Двіна — річка в Латвії, що впадає в Ризьку затоку. Площа водозбору 86 052 км², довжина головного русла 1020 кілометрів. ВодостоОбсяг водостоку 40,6 км³ води на рік. Водозбірний басейн має населення 2 783 200 мешканців. 38 % з водозбору знаходиться в Білорусі, 32 % в Росії, 28 % у Латвії та 2 % у Литві.
  • Лієлупе — річка в Латвії, що впадає в Ризьку затоку. Площа водозбору 17 876 км², головне русло має довжину 310 км. Річка впадає в Балтійське море 2,4 км³ води на рік. На території водозбору проживає 668 200 осіб. 50 % з водозбору знаходиться в Латвії та 50 % у Литві.
  • Вента впадає у власне Балтійське море на території Латвії. Площа водозбору 11 624 км², головне русло має довжину 346 км. Річний водосток 2,2 км³. На території водозбору проживає 347 600 осіб. 55 % з водозбірного району знаходиться в Латвії та 45 % у Литві.
  • Німан — прикордонна річка між Литвою та Росією в нижній течії, впадає у Куршській затоці. Площа водозбору 92 318 км², головне русло має довжину 914 км. Річка несе в Балтійське море до 20,0 км³ води на рік. Водозбірний басейн населений 4 890 900 мешканцями та 48 % з водозбірного району знаходиться в Білорусі, 47 % у Литві, 3 % у Польщі та 2 % в Росії.
  • Преголя — річка в Росії, що впадає у Балтійське море у Віслинській затоці. Площа водозбору 14 783 км², головне русло має довжину 292 км. Річний стік 2,7 км³ води. Водозбірна площа має 1 283 600 мешканців. 52 % з водозбірного району знаходиться в Польщі та 48 % в Росії (Калінінградська область).
  • Вісла — річка, що протікає переважно в Польщі, впадає у Балтійське море в Гданській затоці. Площа водозбору 193 347 км², довжина головного русла 1 064 кілометри. Річний обсяг 42,4 км³ води. На водозбірній території проживає 23 487 300 жителів. 87 % з водозбірного району знаходиться в Польщі, 7 % в Україні, 5 % у Білорусі та 1 % у Словаччині.
  • Одер — річка, що протікає переважно в Польщі, впадає у Балтійське море в Щецинській затоці. Площа водозбору 117 862 км², головне русло річки має довжину 854 км, річка несе в Балтійське море 16,2 км³ води на рік. На території водозбору проживає 16 167 200 мешканців. 90 % з водозбору знаходиться в Польщі, 6 % у Чехії та 4 % у Німеччині.
  • Гета-Ельв — найбільша річка Швеції, що протікає в перехідній зоні між Каттегатом і Скагерраком. Площа водозбору 50 115 км², головне русло має довжину 731 кілометр. Річка впадає в Каттегат, несучи 23,1 км³ води на рік. Водозбірна площа має 1 003 300 мешканців. 84 % з водозбірного району знаходиться у Швеції та 16 % у Норвегії.

Національні річкові басейни

[ред. | ред. код]

Перелік включає всі річкові басейни за країнами площею не менше 200 км², а також ті, що класифікуються державними водними органами як основні водні об'єкти:

  • Латвія: Светупе (475), Аге (215), Лієлупе (17 900, також Литва), Роя (478), Ірбе (1429), Сака (1110), Аланде (241), Барта (2016, також Литва)
  • Литва: Швянтої (472, також Латвія), Акмена (595)
  • Данія: Сусо (820), Оденсе (550)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Балтійське море, Фінський інститут навколишнього середовища, 2020
  • The Baltic Sea Experiment, дослідницька інформація про Балтійське море (англ.)