Басейн Нілу
| Басейн Нілу | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | ||||
| Країна |
 Бурунді,  ЦАР,  ДР Конго,  Єгипет,  Еритрея,  Ефіопія,  Кенія,  Руанда,  Південний Судан,  Судан,  Танзанія і  Уганда  | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип |
водозбірний басейн | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 3 254 555 км² | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| На об'єкті |
Ніл | |||
| ↑ Водний басейн |
Середземномор'я | |||
| Інше | ||||
 | ||||
 Басейн Нілу у Вікісховищі | ||||
Басейн Нілу — водозбір річки Ніл. Є другим за площею річковим басейном в Африці, охоплюючи приблизно 3 254 555 км², або майже 10 % території континенту. Поширюється на територію Бурунді, Демократичної Республіки Конго, Еритреї, Ефіопії, Єгипту, Кенії, Південного Судану, Руанди, Судану, Танзанії, Уганди і Чаду.
Басейн Нілу є основним джерелом прісної води, електроенергії та риби для населення цих країн. В його межах проживає близько 270 млн людей, або 20 % населення Африки. Він перетинає посушливі райони з високою густотою населення. У 1999 році була створена Ініціатива басейну Нілу[en], покликана зміцнити співробітництво зі спільного використання ресурсів[1].
Ніл утворюється в результаті злиття Блакитного Нілу та Білого Нілу поблизу Хартума. Нижче за течією єдиною важливою притокою є Атбара: таким чином половина течії Нілу проходить через Сахару, де в нього не впадає жодна постійна річка. Основним джерелом води для його басейну є озеро Вікторія, розташоване у Великій Рифтовій долині[2].
Ніл судноплавний починаючи від дельти та закінчуючи Асуаном в південному Єгипті. Асуанська гребля також містить шлюзи для проходу суден, однак в середній течії Нілу через наявність порогів річка судноплавна лише на трьох ділянках. Перша пролягає від судансько-єгипетського кордону[en] до південного краю озера Насер, друга — між третім та четвертим порогами, а третя, найважливіша, — від Хартума на південь до Джуби в Південному Судані[3].
У Південному Судані, на південному заході басейну, поблизу вододілу[en] з басейном Конго, розташований великий педиплен[4]. Висоти, які підіймаються над цією рівниною, містять латеритні ґрунти, іноді з пізолітами або феррікретами[en], і є залишками палеоповерхні[en]. Деякі вершини, що відповідають згаданій палеоповерхні, були утворені інверсією рельєфу[en] долин[4].
- ↑ NBI Strategy [Архівовано 2023-03-24 у Wayback Machine.]. NBI. 2020
- ↑ The Nile River Basin - an introduction. Waternet. 2017.
- ↑ Nile river basin: Dams and reservoirs. Encypaedia Bittanica. 2020.
- ↑ а б Fölster, Horst (1964). Morphogenese der südsudanischen Pediplane. Zeitschrift für Geomorphologie (German) . 8 (4): 393—423.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |