Басейн Прип'яті
| Басейн Прип'яті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна і  Білорусь | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водозбірний басейн | |||
| Частина від | басейн Дніпра | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 114 300 км²[1] | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| На об'єкті | Прип’ять | |||
| Інше | ||||
| Оператор | БУВР річки Прип'ятьd | |||
|
| ||||
Басейн Прип'яті — водозбір річки Прип'ять, загальною площею 114 300 км², з них у межах України — 68 370 км². Розміщується у Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Житомирській, Київській областях України та на території Білорусі. Гідрографічна сітка складає 10 500 річок та струмків.
Склад[ред. | ред. код]
Праві притоки головної ріки — Прип'яті, в основному, течуть територією України, ліві — Білорусі. Праві притоки: Тенетиска, Вижівка, Турія, Стохід, Веселуха, Стир, Вибій, Горинь, Ствига, Уборть, Митва, Словечна, Жолонь, Уж, ліві — Піна, Ясельда, Бобрик Перший, Цна, Лань, Случ, Бобрик Другий, Птич, Тремля, Іпа, Віть та Брагінка[2].
Басейн річки має заплавні та карстові озера. Заплавні озера неглибокі, існують завдяки водообміну з річкою, під час повеней та паводків зливаються з нею; знаходяться в заплавах річок, є їх старими руслами. Більшість їх розміщена у північній та північно-західній частинах басейну. Найбільші — Біле, Люб'язь, Нобель та Турське.Карстові озера знаходяться на водозборах річок Турії, Вижівки, Стоходу, Циру та межиріччі Західного Бугу з Прип'яттю[3].
Екологія[ред. | ред. код]
У 1950—70 роках в басейні Прип'яті проводились осушувальні меліорації, внаслідок чого окремі річки перетворились на осушувальні канали. Осушення не принесло очікуваного ефекту, тому в кінці 20 ст. проведення меліорації припинилось. У 2007 році, для збереження водно-болотних угідь, на території басейну створено Національний природний парк «Прип'ять-Стохід».
Територія басейну зазнала ураження через аварію на Чорнобильській АЕС. У 2007 році в нижній частині басейну створено загальнозоологічний заказник «Чорнобильський спеціальний», куди входить гирло Прип'яті з рукавами, старицями, островами та прилеглою акваторією Київського водосховища[2].
В басейні річки створено 10 гідрологічних заказників. Для збереження лісоболотного комплексу північного Полісся на Житомирщині утворено Поліський природний заповідник, загальною площею 20 104 га. З метою збереження природних комплексів поозер'я, створено Шацький національний природний парк, територією 48 977 га. Кількість озер в ньому — 23, загальною площею 6 400 га[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 70. — 192 с.
- ↑ а б В.К. Хільчевський. Прип'ять (річка). Велика українська енциклопедія. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
- ↑ а б Водні ресурси. Річка Прип'ять. https://buvrzt.gov.ua/. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 23 червня 2021.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||
