Басейн корисної копалини

Басе́йн ко́ри́сної копа́лини (рос. бассейн полезного ископаемого, англ. mineral field, mineral basin; нім. Mineralbecken) — замкнена область безперервного або майже безперервного поширення пластових осадових корисних копалин, пов'язаних з певною формацією гірських порід. Для різних частин басейну корисної копалини характерна спільність геолого-історичного процесу накопичення осадів в єдиній великій тектонічній структурі (прогині, ґрабені, синеклізі).

Басейни корисної копалини властиві родовищам вугілля (Кузнецький, Донецький, Підмосковний, Валансьеннській тощо), нафти і горючого газу (Волго-Уральський, Західно-Сибірський, Мексиканського затоки і ін.), нерудних корисних (соляні басейни — Артемівсько-Слов'янський, Солікамській, Іркутськ, Штасфуртський і ін.) копалини, рудних родовищ (Криворізький залізорудний, Нікопольській марганцеворудний і ін.).

Види

Розрізнюють такі басейн корисної копалини : вугленосні, нафтогазоносні, соленосні, залізо-рудні та ін.

Українські басейни

В Україні, наприклад, Донецький вугільний басейн, Криворізький залізорудний басейн і т. д.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
• Басейн корисної копалини у Великій радянській енциклопедії (рос.)