Басмацтво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор басмачів.

Басма́цтво (туркм. «басмак» — робити наскок) — військово-політичний партизанський націоналістичний рух в Середній Азії (Туркестані, Бухарі, Хорезмі) в 19181924 років.

Басмацтво було спрямоване проти поневолення середньоазіатських республік Радянською Росією, повалення влади Рад і відновлення національної державності в цих регіонах. Воно набуло великої популярності серед широких верств населення, яке пильно стежило за діями комуністів на попередньо захоплених ними територіях і за рівнем життя там. Басмачі вели партизанську війну проти радянських окупаційних військ, знищували колгоспи та видавали листівки і газети, що спростовували радянську пропаганду і закликали до боротьби з окупантами рідної землі. У 19201923 роках основні басмацькі загони були розгромлені частинами Червоної Армії та загонами комуністів і найманців з місцевого населення. Рештки басмачів втекли за кордон (в Афганістан, Іран), звідки робили спроби підірвати радянську влади на щойно окупованих нею територіях. Заходи окупантів щодо викорінення національної свідомості, репресії непокірних, диверсійні дії та активна пропаганда антиповстанських ідей спрямована на основну силу басмацтва - дехкан (селян), призвели до остаточної ліквідації басмацтва.

Басмацтво в радянській пропаганді[ред.ред. код]

Радянська влада вкрай негативно поставилася до басмачів, бо для неї це була основна загроза поширенню комуністичних ідей у Середній Азії. Організаторами басмацтва, за радянською версією, були лише були місцеві баї (багатії) та мусульманське духівництво, а місцеве населення начебто відверто вітало комуністичних «визволителів» і при першій нагоді прагнуло знищити всіх басмачів. Також, комуністи не забули поширити звичайну для них версію, що всі повстання проти влади комун фінансують з Заходу для того щоб ці «банди повсталих» воювали проти свого ж народу. Так, у радянській пресі писалося що безпосередньо керували басмацтвом, фінансували його та забезпечували озброєнням агенти англо-американських розвідок, а басмачі нападали на радянські війська, грабували мирне населення і завдавали диверсій народному господарству. Одним із активних учасників боїв проти басмацтва був місцевий комуніст Ахунбабаєв Юлдаш.

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Нальский Яков В горах Восточной Бухары. Повесть по воспоминаниям сотрудников КГБ. Душанбе, 1984. (рос.)
  3. Турсунов Х. Восстание 1916 года в Средней Азии и Казахстане. Ташкент, 1962. (рос.)
  4. Лунин Б. В. Басмачество. Ташкент, 1984. (рос.)