Бастнезит

Бастнезит
Загальні відомості
Хімічна формула	(Ce, La, Nd, Y)[(F, OH)
Клас мінералу	карбонати
Nickel-Strunz 10	5.BD.20a
Ідентифікація
Колір	жовтий, червонуватий, бурий.
Сингонія	гексагональна
Твердість	4—5
Колір риси	білий
Густина	4,9—5,2
Інші характеристики
Названо на честь	Бастнес
Бастнезит у Вікісховищі

Бастнези́т — назва ряду мінералів із мінерального класу «карбонати та нітрати» (раніше «карбонати, нітрати та борати»).

Загальний опис

Усі бастнезити кристалізуються в гексагональній кристалічній системі із загальним складом (Ce, La, Nd, Y)[(F, OH)|CO₃], отже містять рідкісноземельні метали із групи лантаноїдів церій, лантан, неодим та ітрій на додаток до карбонатного комплексу, а також іони фтору або гідроксид-іони як додаткові аніони. Тому бастнезити також називають фтор-карбонатами лантаноїдів.

У природі завдяки утворенню змішаних кристалів бастнезити завжди виявляються у зв'язку з двома або більше рідкісними землями. На сьогодні Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) визнані лише кінцеві члени змішаних серій із таким ідеалізованим складом, які зведені до групи бастнезиту:

• Бастнезит-(Ce) Ce[F|CO₃]
• Базнезит-(La) — La[F|CO₃]
• Бастнезит-(Nd) — Nd[F|CO₃]
• Базнезит-(Y) — Y [F|CO₃]
• Гідроксилбастнезит-(Ce) — Ce[(OH)|CO₃]
• Гідроксилбастназит-(La) — La[(OH)|CO₃]
• Гідроксилбастнезит-(Nd) — Nd[(OH)|CO₃]

Торбастнезит (ThCa[F|CO₃]₂·3H₂O) також входить до групи бастнезиту.

Формула: Се[СО₃](F, OH) або 6[(Ce, La)FCO₃]. Характерний мінерал гідротермальних родовищ, зв'язаний з лужними породами.

Склад (%): TR₂O₃ — 73,5; F — 8,5; CO₂ — 19,8. Домішки: лантан і церієві лантаноїди, ітрій та ітрієві лантаноїди, вода. Сингонія гексагональна. Колір жовтий, червонуватий, бурий. Прозорий. Твердість 4–5. Густина 4,9–5,2.

Поширення

Зустрічається з баритом, кальцитом, флюоритом. Бастнезит — головне сировинне джерело для отримання церію і його сполук. Найбільше родовище — Маунтін-Пасс (США). Бастнезит гідроксилистий — відміна з карбонатитів Кольського півострова, яка містить гідроксил (до 4,07 % H₂O).

Збагачується гравітаційними методами; при тонкій вкрапленості — флотацією з використанням жирних кислот.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бастнезит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Бастнезит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Bastnaesite [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
• Бастнезит-(Ce) [Архівовано 6 березня 2010 у Wayback Machine.]
• Бастнезит-(La) [Архівовано 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Бастнезит-(Y) [Архівовано 23 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Бастнезит [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.] на сайте «Горной энциклопедии»