Батарея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

БАТАРЕ́Я, ї, жін.

3. Обладнання з кількох з'єднаних між собою однакових частин. Над вікнами ледве помітно коливалися фіранки, — від батарей опалення йшов теплий, животворний струм (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 208).

4. чого, перен.жарт. Ряд будь-яких однорідних предметів. Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (Нечуй-Левицький, III, 1956, 230); На них [столах] уже розташувалася батарея прозорих іскристих пляшок і новорічних страв (Олесь Донченко, VI, 1957, 454).

Етимологія[ред. | ред. код]

Батарея (військове і технічне) є запозиченням з німецької або французької мови. Французьке batterie (звідки і нім. Batterie) пов'язане з дієсловом battre «бити», яке походить від лат. battuere (>battere).[1]

  1. Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Том перший (А-Г) / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), І.К.Білодід, В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1982. (с.: 150)