Батерфляй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Swimmers.jpg

Ба́терфляй (Дельфін, Батерфляй, Баттерфляй, серед плавців просто Флай англ. Butterfly) — найбільш технічно складний і утомливий стиль плавання. Це стиль плавання на животі, в якому ліва і права частини тіла одночасно здійснюють симетричні рухи: руки роблять широкий і потужний гребок, припіднімаючи тіло плавця над водою, ноги і таз роблять хвилеподібні рухи. При цьому потрібно зберігати темп і частоту гребка.

Історія стилю[ред. | ред. код]

Традиція пов'язує виникнення «дельфіна» з ім'ям відомого угорського плавця Дьєрдя Тумпека, хоча в книгах ряду американських фахівців в області спортивного плавання можна зустріти посилання, що ще до Тумпека деякі американські плавці намагалися використовувати в батерфляй. Звичайно, навряд чи виникнення даного способу пов'язано з творчістю спортсмена-одинака, але все ж саме Дьордь Тумпек 31 травня 1953 рік став першим рекордсменом світу в плаванні батерфляєм на 100 м. Батерфляй виник при «модернізації» брасу. Руки почали проносити над водою, що прискорило просування плавця. А потім поміняли і рухи нижніх кінцівок на більш природні.

У 1933 р Генрі Майерс плавав на чемпіонаті Центрального Брукліна ІМКА стилем, що нагадує дельфіна. Університетський тренер з плавання з Айови Девід Армбрустер досліджував брас. У 1934 Армбрустер був удосконалений метод і руки висунулися вперед над водною поверхнею при брасі. Він дав ім'я новому стилю — «Батерфляй».

Незважаючи на труднощі стилю, в ньому спостерігалося значне збільшення швидкості. Через рік, в 1935, плавець Джек Зіг, теж з Університету штату Айова, зміг розробити техніку удару, яка пов'язана з плаванням на спині і ударами ніг в унісон, як риба б'є хвостом. Після поміняв техніку, щоб плавати вниз обличчям. Він дав назву цьому стилю — «дельфін». Армбрустер та Зіг відразу зрозуміли, що поєднання двох технік створить дуже швидкий стиль плавання.

Сучасними прикладами плаванням стилю батерфляєм є техніка Майкла Фелпса. 

Назва[ред. | ред. код]

Назва даного способу плавання в перекладі з англійської мови означає «метелик». Дійсно, батерфляй з його рухами ногами як в брасі і з одночасним проносом обох рук над водою при високому стабільному положенні голови і тулуба викликав асоціації з метеликом. Однак з моменту свого виникнення цей спосіб зазнав в технічному відношенні істотну трансформацію. Сучасний батерфляй з енергійним довгим гребком руками до стегон і потужними дельфіноподібними рухами ногами у вертикальній площині швидше нагадує плавання дельфіна. Сучасний швидкісний різновид батерфляю називається «дельфіном». На сесіях ФІНА вже неодноразово вносилися пропозиції про перейменування батерфляю на «дельфін», однак поки за способом збереглася стара назва «батерфляй».

Техніка плавання[ред. | ред. код]

У батерфляї вкрай важливо дотримувати правильну техніку. На відміну від вільного стилю, брасу і плавання на спині в батерфляї можна отримати хорошу швидкість лише за рахунок фізичної сили. Багато хто називає «дельфіна» найскладнішим у вивченні стилем. Головні труднощі для початківців несе в собі одночасне повернення всього тіла і рук над водою до первісної позиції, дотримуючись при цьому правильного дихання.

Техніка включає в себе синхронний рух ногами і руками. Важливу роль при цьому відіграють хвилеподібні рухи всього людського тіла. У стартовій позиції плавець розташований на животі на воді, руки протягнуті вперед, ноги витягуються назад.

Рухи руками[ред. | ред. код]

Рухи руками включають 3 основні фази: до себе, від себе, повернення. Але їх можна розділити на більш дрібні складові. Спочатку рухи руками чимось схожі на брас. Руки занурюють у воду долонями в сторони (і злегка вниз) приблизно на рівні ширини плечей, а потім розводять в сторони у вигляді літери Y. У фазі «від себе» руками описується півколо навколо тулуба, лікті розташовані вище кистей, а самі кисті направляються вниз і трохи під себе. Рух досягає близько третини стегна, далі починають повернення. Швидкість рук зростає з самого старту до точки найвищого прискорення в самій кінцівці руху. Це прискорення дає поштовх, достатній для спливання на поверхню води передньої частини тіла.

Далі, йде «фаза повернення», при якій руки стрімко переносять вперед, не згинаючи лікті, руки треба розслабити. Починається ця фаза в той момент, коли руки знаходяться ще у воді. Потім їх виносять різким поштовхом вперед за рахунок зусиль м'язів трицепса. Важливо не занурити занадто рано їх в воду, оскільки рух вперед в воді створює додатковий опір, правда на довгих дистанціях уникнути описуваного ефекту неможливо.

Руки знову занурюють у воду на довжину плечей вниз великими пальцями. Розводити їх ширше або зводити вже не рекомендується, щоб не зменшувати гребок. Ряд плавців, незважаючи на це, воліють торкатися руками в цій точці, що дає їм можливість зробити гребок більш енергійним.

Якщо в початковій фазі руху руками описується півколо, то в кінці фази «від себе» вони можуть переміщатися паралельно. Це завжди було класичної траєкторією руху, але в останні роки намітилася тенденція робити лише велике півколо по загальній довжині руху руками.

Рухи ногами[ред. | ред. код]

За допомогою сильного руху догори ногами, потім слабкого вниз, на водну поверхню виносяться голова і плечі, потім сильним рухом ногами вниз і слабким вгору піднімається спина. Дані рухи переходять один в одного завдяки природному хвилеподібному коливанню тіла. Ноги тримають при цьому разом. Ступні направляються вниз. В правилах не вказано, скільки гребків ногами повинен здійснити за цикл плавець. Це безпосередньо залежить від зручності.

Посилання[ред. | ред. код]