Батеха Василь Афанасійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батеха Василь Афанасійович
CCCP army Rank general-major infobox.svg Генерал-майор (з 2004)
Батеха Василь Афанасійович.jpg
Загальна інформація
Народження 23 березня 1919(1919-03-23)
Суходіл
Смерть 13 лютого 2016(2016-02-13) (96 років)
Суми
поховання: 
Національність Українець
Військова служба
Приналежність СРСР СРСР
Україна Україна
Вид ЗС Прапор Радянської армії Радянська армія
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Почесна відзнака Президента України
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Ювілейна медаль «70 років Перемоги над нацизмом»
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Васил́ь Афана́сійович Бате́ха (23 березня 1919 — 13 лютого 2016) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — командир роти протитанкових рушниць 282-го гвардійського стрілецького полку 92-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1919 у селі Суходіл, нині Глухівського району Сумської області, у селянській родині. Українець

Закінчив Уланівську середню школу, працював у колгоспі. Згодом — на одному з підприємств Шостки, забійником в шахті міста Боково-Антрацит Ворошиловградської області.

До лав РСЧА призваний 1939 року, з серпня 1941-го брав участь у Другій Світовій війні. 1942 року закінчив Буйнакське військове піхотне училище. Воював на Південно-Західному, Північно-Кавказькому, Степовому і Третьому Українському фронтах. Брав участь у битві за Київ, битві за Моздок, Курській битві, форсував Дніпро.

Наприкінці вересня 1943 року лейтенант Батеха, діючи у передовому рухомому загоні, вивів роту до Дніпра південніше Кременчука. 28 вересня в бою були ліквідовані німці, загін висадився на острові навпроти сіл Деріївка та Куцеволівка — Онуфріївський район, Кіровоградська область. 30 вересня рота Батехи форсувала Дніпро, захопила плацдарм та утримувала його, забезпечуючи переправу головних сил полку, при цьому лейтенант був поранений, але не покинув поле бою.

За виявлену мужність і героїзм, зразкове виконання завдань командування під час форсування Дніпра командиру роти протитанкових рушниць 282-гвардійського стрілецького полку 92-ї стрілецької дивізії лейтенанту Батесі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На початку 1944 року Батеха знову був поранений, лікувався в госпіталі, де й дізнався про присвоєння йому звання Героя Радянського Союзу. 8 вересня 1944-го зі своїм полком перетнув кордон з Болгарією.

У 1945-му брав участь у Параді Перемоги.

Після закінчення війни продовжував служити в Радянській армії, у Групі Радянських військ у Німеччині, 1947 року закінчує курси «Вистріл». З 1956 року полковник Василь Батеха — в запасі.

Протягом 1959—1974 років проживав у місті Новокузнецьк Кемеровської області, працював машиністом електромостового крану.

Брав активну участь у роботі міської ветеранської організації, зустрічався з молоддю.

У 2005 році до 60-річчя закінчення Другої світової Війни присвоєне військове звання генерал-майор.

Мешкав у Сумах, де й помер 13 лютого 2016 року. Похований на Ново-Центральному Баранівському кладовищі.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 квітня 1944 року гвардії лейтенанту Батесі Василю Афанасійовичу присвоєне знання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі «Зорота Зірка» № 3149.
  • орден Червоної Зірки — 1954.
  • орден Вітчизняної війни 1-го ступеня — 1985.
  • орденом «Знак Пошани».
  • орденом Богдана Хмельницького 1-го ступеня — 2010.
  • деякі з медалей: «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
  • «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
  • «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
  • «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
  • Почесний громадянин міста Суми — 9 травня 2015.
  • У січні 2012 року Сумська міська рада нагородила Василя Панасовича Почесною відзнакою «За заслуги перед містом» І ступеня. Він також став лауреатом обласного рейтингу «Перлини Сумщини — 2011».

Посилання[ред. | ред. код]