Бауер Євген Францевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Францевич Бауер
Евгений Францевич Бауэр
Дата народження: 1865
Місце народження: Москва, Російська імперія
Дата смерті: 22 червня 1917(1917-06-22)
Місце смерті: Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія
Громадянство: Російська імперія
Професія: кінорежисер
Кар'єра: 1913—1917
IMDb: ID 0061955

Євген Францевич Бауер (* 1865, Москва — † 9 червня (22 червня) 1917, Ялта) - російський режисер німого кіно, театральний художник і сценарист. Його режисерські роботи мали великий вплив на естетику російського кінематографу початку XX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Євген Бауер народився 1865 року в Москві в сім'ї обрусілого чеха музиканта Франца Бауера і оперної співачки. З дитинства виявляв артистизм, брав участь в аматорських постановках (сестри його були професійними актрисами).

1887 року закінчив Московське училище живопису, скульптури і зодчества. Змінив багато професій - працював художником-карикатуристом, складав сатиричні замітки для преси. Надалі проявив себе як майстер художньої фотографії, а перейшовши працювати до театру - як постановник, імпресаріо і, в першу чергу, професіонал в області сценографії. У 1890-х роках він одружується з акторкою і танцівницею Ліною Анчаровою (її прізвище він використовував у роки Першої світової війни в псевдонімі «Євгеній Анчаров», так як його прізвище звучало занадто «по-німецьки»).

Вже в зрілі роки Бауер звертається до кінематографа і починає працювати як художник-постановник і режисер. Перша робота в кіно - замовлення на створення декорацій для фільму «Трьохсотріччя дому Романових» (1913) Торгового Дому Дранкова, потім Бауер в якості постановника ставить для цієї компанії чотири фільми. Перспективного постановника переманює московське відділення французької компанії «Брати Пате», для якого Бауер ставить ще чотири фільми, після чого остаточно переходить на роботу в Торговий дім Ханжонкова, що був у той час безумовним лідером в російській кінопромисловості.

З кінця 1913 до початку 1917 року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогоднішній день збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «Мрії», «Після смерті» (обидва - 1915), «Життя за життя» (1916), «Революціонер» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з Іваном Мозжухіним, Вірою Холодною, Вітольдом Полонським, Іваном Перестіані, Вірою Каралли та іншими.

1917 року Бауер разом з основним штатом ательє Ханжонкова перебрався на нову студійну базу в Ялті, де поставив кінострічку «За щастям» з молодим актором Левом Кулешовим (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «Король Парижа» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: 22 червня (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою Ольгою Рахмановою.

Посилання[ред.ред. код]