Бауманська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 55°46′20″ пн. ш. 37°40′44″ сх. д. / 55.77222° пн. ш. 37.67889° сх. д. / 55.77222; 37.67889

Бауманська
Арбатсько-Покровська лінія
Metro MSK Line3 Baumanskaya.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 32,5 м
Проектна назва «Спартаковська», «Разгуляй»
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 18 січня 1944 року
Архітектор(и) Б. М. Йофан
Архітектор(и) вестибюлів Б. М. Йофан, Ю. П. Зенкєвич, В. В. Пелевін
Інженер(и)-конструктор(и) Б. М. Прикот, Б. В. Грейц
Пересадка на А: м3, 387, 425, 440, Т25, Н3;
Тб: 22, 88;
Тм: 37, 45, 50, Б
Виходи до Бауманська вулиця
Час відкриття 5:30
Час закриття 1.00
Код станції 047
Арбатсько-Покровська лінія
Щолківська
Першотравнева
Ізмайлівська
Першотравнева
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семенівська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
СЗГ до ЗЛ
Хмельницька
     
Площа Революції
СЗГ до ФЛ
Арбатська
Смоленська
Київська
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
СЗГ до ФЛ
Молодіжна
Крилатське
Троїце-Ликово
Строгіно
М'якініно
Волоколамська
Митіно
Оборотні тупики
П'ятницьке шосе
ТЧ-16 «Митіно»
Рождествено

«Бауманська» — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метро. Розташована між станціями «Електрозаводська» і «Курська», на території Басманного району Центрального адміністративного округу Москви.

Відкрита 18 січня 1944 у складі ділянки «Курська»-«Ізмайлівська» (третя черга будівництва). Назву отримала на честь Н. Е. Баумана.

Історія[ред. | ред. код]

Історія проектування станції «Семенівська» пов'язана з історією проектування Покровського радіусу Московського метрополітену, який мав починатися біля бібліотеки імені Леніна і закінчуватися в Ізмайлові. Перший проект Покровського радіусу з'явився у 1932. Після станції «Курський вокзал» планувалося побудувати станції «Гороховська Вулиця», «Бауманська Площа», «Спартаківська Площа», «Переведеновський Провулок», «Електрозаводська», «Семенівська Площа», «Миронівська Вулиця» і «Стадіон». У грудні 1934 року було скасовано будівництво станції «Гороховська Вулиця», а в березні — квітні 1935 року «Переведеновський Провулок» перейменували в «Бакунінську Вулицю». У генеральному плані реконструкції Москви 1935 були виключені станції «Спартаківська Площа» і «Миронівська Вулиця». Нарешті, в липні 1937 року на ділянці «Курський вокзал» — «Електрозавод» траса була спрямлена, і замість чотирьох станцій залишилася всього одна станція «Спартаківська», яка розташовувалася приблизно в тому ж місці, де вона і проектувалася в 1935 році[1].

Будівництво ліній третьої черги почалося в 1938 році. На Ізмайлівському радіусі на початку 1941 року тунель був готовий на 70%. Після початку нацистсько-радянської війни будівництво було згорнуте, а споруди використовувалися під бомбосховища. Будівництво було відновлено в травні 1943 року. «Спартаківська» перейменовується в «Бауманську» і відкривається у складі ділянки «Курська» — «Ізмайлівська» 18 січня 1944[1].

У 1989 році за новим проектом хордових ліній через «Бауманську» планувалося провести хорду Хімки — Жулебіно[2]. У 1992 було запропоновано проект зміни назви станції на «Елохово», проте він не був здійснений[3]. У другій половині 2000-х років з'явився план будівництва в Москві Третього пересадного контуру метро[4], що має розвантажити Кільцеву лінію[5]. Нову лінію планувалося вести через «Бауманську», проте в 2012 році трасування було змінено: пересадка з Арбатсько-Покровської лінії на Третій пересадний контур буде на «Електрозаводській»[6].

8 лютого 2015 року станція була закрита на реконструкцію і заміну ескалаторів на нові.[7]

Оздоблення[ред. | ред. код]

Вестибуль[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль виконано у вигляді порталу з чотирма гранітними колонами[8] і оздоблений мармуром «газган» зсередини і керамічною плиткою зовні. У вестибулі розташовані каси, а також вхід і вихід, рознесені по різних стінах. Біля виходу на високому гранітному постаменті встановлено бюст Н. Е. Баумана (скульптор А. П. Шликов). Над ескалаторним ходом розташовується майолікове мозаїчне панно «Слава Радянській Армії» (автор І. М. Рабинович) і висічена цитата І. В. Сталіна про армію. На фасаді над склепінчастими дверима розташовані рельєфні зображення панорами Червоної площі і солдатів різних видів військ[9].

Станція[ред. | ред. код]

Пілони оздоблені білим мармуром «газган». На пілонах з боку центрального залу є вставки з червоного шокшинського кварциту[10], між якими встановлені скульптури захисників Батьківщини і трудівників тилу в часи Великої Вітчизняної війни. Підлога викладена сірим, чорним і червоним гранітом . Колійні стіни оздоблені сірим і чорним мармуром. Вентиляційні отвори приховані фігурними бронзовими і мармуровими гратами. Світильники в центральному залі розташовуються за широкими карнизами в 4 ряди — безпосередньо над пілонами і на склепінні.

Ескалатори[ред. | ред. код]

На станції працюють найстаріші на сьогоднішній день ескалатори Московського метро — три ескалатори типу Н-40-III, встановлені в 1944 році[11]. Вони ж є найстарішими діючими тунельними ескалаторами в світі. Заміна ескалаторів планувалася ще з кінця 2000-х, але так і не була реалізована через постійно змінюючиєся плани з будівництва другого вестибуля станції.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 32,5 м). Споруджена за типовим проектом. Діаметр центрального залу — 9,5 м, діаметр бічних залів — 8,5 м.


Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція без колійного розвитку.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Проектування та перші черги будівництва. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2011-08-14. Процитовано 2011-03-11. 
  2. Від швидкісних хорд до міні-метро. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 11 марта 2012. 
  3. Бауманська. Арбатсько-Покровська лінія. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 12 октября 2012. 
  4. Влада Москви затвердила план розвитку столичного метра з 2012 року. РІА Новості. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 8 января 2011 года. 
  5. Третій пересадковий контур метро розвантажить Кільцеву гілку на 20%. РІА Новості. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 8 січня 2011 року. 
  6. Третій пересадковий контур. Метрострой. Архів оригіналу за 2012-08-18. Процитовано 2012-08-14. 
  7. http://www.m24.ru/articles/66058
  8. Зінов'єв, 2011, с. 128
  9. Наумов, 2010, с. 195
  10. Сайт Дилетант
  11. Основні характеристики ескалаторів. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2012-02-06. 
Попередня станція Лінія Наступна станція
Електрозаводська   Арбатсько-Покровська лінія   Курська