Баурсак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Баурса́к, також боорсо́к, бавирса́к, боорцо́к, бурса́к (каз. бауырсақ, башк. бауырһаҡ, сиб.[ru] пауырсаҡ, бур. боорсог, калм. боорцок, кирг. боорсок, монг. боорцог, ног. бавырсак , тат. бавырсак, тув. боорзак, тадж. буғурсоқ, орзуқ, узб. boʻgʻirsoq, бўғирсоқ, уйг. боғу(р)сак, півд.-алт.[ru]боорсок) — традиційна борошняна страва народів Центральної Азії, Ідель-Уралу, Монголії та Середнього сходу[1] (таджиків, башкирів, казахів, калмиків, киргизів, алтайців, монголів, татар, тувинців, туркменів, узбеків, бурятів, донських козаків[2] та уйгурів).

Опис[ред. | ред. код]

Як правило, баурсаки готуються із прісного або дріжджового тіста у вигляді невеликих пончиків ромбоподібної чи круглої форми,[3] які виготовляються шляхом смаження у фритюрі в казані. Також існують рецепти баурсаків з сиром.

Приготування[ред. | ред. код]

Тісто для баурсаків складається з борошна, дріжджів, молока, яєць, маргарину, солі, цукру, і жиру.[4] Зазвичай воно варіюється через інгредієнти від звичайного до солодшого і більш хрусткого. Наприклад, типовий киргизький рецепт передбачає одну частину масла, 7 частин солоної води, і 6 частин молока разом із дріжджами та мукою, у той час як складніший рецепт передбачає також яйця і цукор. Також тісто може включати каймак.

Баурсаки роблять шляхом розрізання розкатаного тіста на шматочки. Хоча цього не роблять у Центральній Азії, ці шматочки можуть гнути і зв’язувати у різні форми перед смаженням — такий спосіб приготування особливо поширений в Монголії. Далі тісто смажиться в маслі до золотисто-брунатної скоринки. Для надання додаткового смаку монголи традиційно використовують баранячий жир, який також можна замінити рослинною олією.[5][6][7][8] Так само для смаження найкраще брати баранячий жир, замість якого, проте, можна використати олію.

Таджицькі баурсаки часто прикрашають перехрещеними лініями. Для цього до баурсака перед смаженням притискають дно сита.

Подача[ред. | ред. код]

Баурсаки часто їдять як десерт із цукром, маслом або медом. Вони можуть вважатися печивом, але через те, що вони смажені, їх іноді порівнюють з пончиками. Монголи і тюркські народи іноді вмочують баурсаки в чай. Зазвичай вони подаються у якості доповнення, наприклад, до шурпи (у Центральній Азії)[9] або до чаю (у татар лише до чаю, у уйгурів до чайного напою атканчай).

Баурсак є неодмінним атрибутом святкового дастархану. Він відіграє важливу роль у весільних обрядах башкирів та інших народів. В татарській весільній традиції батьки нареченого (у сибірських татар — нареченої) приносили в подарунок на весілля блюдо з баурсаками або чак-чаком.

В узбецькій кухні баурсаки вважаються ритуальною стравою. У туркменів вони називаються пешме і мають ромбоподібну форму. У турків ця страва називається локма (тур. lokma).

Рекорди[ред. | ред. код]

Найбільший за вагою (179 кг) баурсак в Росії приготували 20 квітня 2014 року на площі імені Салавата Юлаєва в Уфі[10]: на його виготовлення було витрачено 1006 яєць, 25 кг цукру, близько 70 кг борошна і 50 кг башкирського меду.[11]

В Алмати 7 вересня 2014 року в ході святкування Дня матері зафіксовано рекорд Книги Гіннеса: було випечено 856 кг баурсаків.[12]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]