Бахадур Шах Зафар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бахадур Шах Зафар
ابو ظفر سِراجُ الْدین محمد بُہادر شاہ ظفر

урду ابو ظفر سِراجُ الْدین محمد بُہادر شاہ ظفر
Bahadur Shah II.jpg
Могольський імператор
Правління 28 вересня 183714 вересня 1857
Попередник Акбар Шах II
Біографічні дані
Релігія Сунізм
Народження 24 жовтня 1775(1775-10-24)[1][2][3]
Делі, Імперія Великих Моголів
Смерть 7 листопада 1862(1862-11-07)[1][2][3] (87 років)
Ранґун, Бірма, Британська Індія
Поховання Янгон
У шлюбі з Taj Mahal Begumd і Zeenat Mahald
Діти Мірза Фатх-уль-Мулк Багадур, Мірза Яван Бахтd, Мірза Шах Аббасd, Мірза Фархунда Шахd, Mirza Mughald, Mirza Dara Bakhtd, Mirza Ulugh Tahird і Mirza Khizr Sultand
Династія Моголи
Батько Акбар Шах II[3]
Мати Lal Bai Timurid Qudsia Begum Sahiba, Kallu Baid[3]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абу Зафар Сіраджуддін Мухаммад Бахадур Шах Зафар або Бахадур Шах II (24 жовтня 1775, Делі, Імперія Великих Моголів — 7 листопада 1862, Рангун, Бірма, Британська Індія) — останній імператор Імперії Великих Моголів (час правління 28 вересня 1837 — 14 вересня 1857), на той час — залежної території від Британської Ост-Індійської компанії.

Був плідним поетом, писав мовою урду. Найбільш плідним є період його заслання, перебування у Рангуні. Складав переважно газелі.

Джерела[ред. | ред. код]


  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage