Перейти до вмісту

Бахматов Максим Ісанович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бахматов Максим Ісанович
Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
Нині на посаді
На посаді зз 26 травня 2025 року
ПрезидентВолодимир Зеленський
ПопередникІрина Алєксєєнко (в. о.)
Радник Київського міського голови
20 вересня 2019 — 17 липня 2020
Генеральний директор Національного експоцентру України
18 червня 2015 — 03 квітня 2017
ПрезидентПетро Порошенко
ПопередникАндрій Жигулін
НаступникЄвген Мушкін
Народився20 жовтня 1978(1978-10-20) (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Усть-Камчатськ, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якпродюсер, підприємець, керівник, громадський діяч, посадова особа Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиДеснянська РДА Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнці[1] і українські євреї[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський міжнародний університет (2000)[1], Міжнародний інститут менеджменту (19 грудня 2003)[1] і Інститут Аспена (2015)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіябезпартійний
РідняАдольф Бахматов (дід)
Нагороди
Знак Пошани
 Медіафайли у Вікісховищі

Максим Ісанович Бахматов (творчий псевдонім — рос. Ледокол Бахматов, нар. 20 жовтня 1978, Усть-Камчатськ Камчатського краю РРФСР) — український підприємець і громадський діяч, радник Київського міського голови (2019—2020), керівний партнер інноваційного парку UNIT.City (2016—2019),[3] голова правління корпоративного акселератора Radar Tech, гендиректор ВДНГ (2015—2017), голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (з 26 травня 2025 року)[4]. У минулому телеведучий, автор, продюсер і резидент українського Comedy Club (2006—2007).

У вересні 2018 року увійшов до складу наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex[5].

З 20 вересня 2019 року призначений радником Київського міського голови[6] зі стратегічних питань, інвестиційних питань, диджиталізації, інформаційних технологій, транспортної інфраструктури, архітектури та містобудування (на громадських засадах).

З січня 2025 року — керівник спілки стартапів та інвесторів Techosystem[7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 20 жовтня 1978 року в Усть-Камчатську Камчатського краю РРФСР в сім'ї українців зі Львова, які там тимчасово працювали на заробітках. В однорічному віці випав з балкона другого поверху, отримав значні травми та був довгий час прикутий до ліжка. У 1983 році родина повернулася до Львова.[8][9] 1995 року закінчив середню школу № 84 у Львові та переїхав до Києва.

Дід Максима, Адольф Бахматов, родом з Києва, був відомим українським архітектором та прожив переважну частину свого життя у Львові.[джерело?]

2000 р. отримав диплом Київського міжнародного університету за спеціальністю «Міжнародна економіка»; у 2003-му — диплом МВА IMI. Навчаючись в університеті, 1998 року почав працювати в UMC. У 2002—2003 рр. працює директором з розвитку бізнесу в агентстві Leo Burnett. У 2003—2005 рр. — менеджер із продажу Samsung у країнах Балтії.

У 2005 році створив компанію UkrGameExport, яка займалася продюсуванням та просуванням комп'ютерних ігор.

У 2005 році він створює IT-компанію UkrGerman Enterprise (UGE) разом з колишнім однокласником Едуардом Зінгером[10].

2006 року створив Comedy Club Ukraine, українську філію російського Comedy Club, працював там до 2007 року[11].

Державно-службова діяльність

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Єгор Лупан в парку
Він постійно у творчому пошуку
З соратниками по оновленню Експоцентру

18 червня 2015 року призначений виконувачем обов'язків генерального директора Національного експоцентру України Державного управління справами. У квітні 2016 року призначений Генеральним директором НЕУ[12].

Разом з командою Національного експоцентру України створив і реалізував попередню концепцію реорганізації комплексу[13][10][14][15].

21 березня 2017 року пішов з посади керівника експоцентру[16].

З квітня 2017 року став керуючим партнером інноваційного центру-містечка UNIT.City в Києві[17].

20 вересня 2019 року Київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про призначення Максима Бахматова радником мера на громадських засадах. 23 вересня, під час представлення Бахматова, Віталій Кличко назвав його «кризовим менеджером, який долучився до роботи в столичній владі»[18].

26 травня 2025 року розпорядженням Президента України Володимира Зеленського призначений головою Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації[4].

Творчо-організаційна діяльність

[ред. | ред. код]

Зі студентських років захоплюється творчим напрямком клубів кмітливих та винахідливих. У 1996—2005 рр. — директор і капітан команд КВК «ДИПКОРПУС», Збірна Києва-Кіровограда, Збірна Києва «АЛЯСКА», які отримали в цей час різноманітні почесні творчі нагороди і титули: Чемпіон Києва 1998 року, Чемпіон Відкритої Слобожанської Ліги-2001, 2003. Чемпіон Вищої Української Ліги 2005 року.

З лютого 2006 року він береться за розвиток проєкту Comedy Club Ukraine. У 2007 році Бахматов вийшов з проєкту для того, щоб займатися новими незалежними творчими телепроєктами[10].

Відомі телепроєкти

[ред. | ред. код]

Comedy Club UA

[ред. | ред. код]

2006 року з Артуром Джанібекяном, за прикладом російського телепроєкту Comedy Club, він створює компанію Comedy Club UA, у якій стає співвласником, генеральним продюсером та провідним резидентом. Розробляє власну творчу концепцію маркетингу та промоушену, відкриває вісім регіональних офісів компанії, яка нараховувала понад 100 працівників. За один рік Comedy Club UA заробив близько $2,3 млн. (при інвестиціях у $34 тис.)[джерело?] Перші 22 випуски вийшли в ефір з 9 вересня 2006 року по 10 лютого 2007 року на телеканалі «Інтер». У другому сезоні було 14 випусків, які транслювалися на телеканалі «1+1» з 30 березня по 8 липня 2007 року. У цьому ж році, проєкт отримує почесну творчу нагороду «Золоте перо», як найкраще телевізійне розважальне шоу України.

У 2007 році між М. Бахматовим та його колегами по бізнесу виникають суперечності у творчих та організаційних питаннях. Задля прозорої оцінки фінансового стану проєкту, вперше в телепросторі України, для проведення вичерпного незалежного аудиту запрошують авторитетну міжнародну аудиторську компанію Ernst & Young. За результатами компетентної перевірки було встановлено, що станом на серпень 2007 року, компанія Comedy Club UA коштувала 1 560 000 $. При інвестиціях у 34 000 $, її обіг у 2006—2007 рр. становив 2 300 000 $, а прибуток — 540 000 $. Але, через суттєві розбіжності у творчих намаганнях, у 2007 році Бахматов виходить із компанії Comedy Club UA[19][20][21][22].

Ledokol Bakhmatov Group

[ред. | ред. код]

У 2008 році створює компанію Ledokol Bakhmatov Group. Того ж року — 2008-му — «Лєдокол Бахматов», спільно з дизайнером та 3D художником Олексієм Мартиненком, створює компанію NII VFX (3D-анімація і пост-продакшн студія), яка стає складовою частиною Ledokol Bakhmatov Group. Також у червні 2009 року він запрошує інвестора Мохаммада Захура і створює спільну компанію Ledokol Istil. В означеному творчому тандемі були створені відомі телепроєкти[23][24].

«Українці Афігенні»

[ред. | ред. код]

У вересні 2008 року на телеканалі ICTV в ефір щотижня починає виходити перше українське псевдодокументальне скетч-шоу «Українці Афігенні (UA)», у якому Бахматов виступає автором ідеї та головним продюсером. Матеріали подавалися глядачу як документальні, хоч усі вони були вигаданими. Через певний час шоу почало виходити на телеканалі ТЕТ[25][26].

«Шоу без назви»

[ред. | ред. код]

У жовтні 2009 року на телеканалі «K-1» вийшло іронічно-політичне «Шоу без назви» з Кузьмою Скрябіним. Головною локацією став старий гараж, де герої обговорювали новини та проблеми. Найпопулярнішими серед телеглядачів стали головні персонажі телешоу — Єгор Лупан та Петя Бампер, які виступали в ролі кандидатів у Президенти України. Під час прямої конференції в листопаді 2009 року президент Ющенко прокоментував висунення у президенти Лупана, сприйнявши його за справжнього кандидата. Після завершення виборчої компанії, Лупан проголосив, що іде з політики і проголосив себе королем України Лупаном І.

У грудні 2009 року творча команда Бахматова вивела на політичну арену кандидата у президенти України від вигаданої партії «40 років без урожаю» Петю Бампера. Він виступив у ролі технічного кандидата Єгора Лупана, рядовим трактористом, звичайним хлопцем з села, який постійно вкрай негативно оцінює внутрішню політику України. Обидва вигадані персонажі мали значний успіх у телеглядачів[27][28][29][30][31][32].

«Булки»

[ред. | ред. код]

Восени 2009 року на телеканалі М-1 починає транслюватися перше в Україні щоденне іронічно-гумористичне кулінарне телешоу «Булки» з ведучою Валерією Бордо. Протягом 5 хвилин телеглядачу в гумористичній легкій подачі пропонувалися рецепти різноманітних страв. Загалом в ефір вийшло 250 випусків телешоу[33][34][35].

«П'ятниця. Вечір»

[ред. | ред. код]

1 квітня 2010 року на телеканалі «Україна» відбулася прем'єра шоу «П'ятниця. Вечір». Співведучим Максима Бахматова став Валерій Харчишин. Гостями першого випуску стали Савік Шустер, Іван Дорн та Влад Яма[36][37][38].

Розслідування

[ред. | ред. код]

Звинувачення у перешкоджанні роботи народного депутата

[ред. | ред. код]

2 вересня 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження проти Бахматова, його звинуватили в тому, що під час звіту в приміщенні РДА він застосував фізичну силу проти депутатки Ганни Старостенко[39].

10 вересня 2025 року Бахматов заявив, що написав заяву до поліції на дії Старостенко[40].

Пожежа в орендованому житлі

[ред. | ред. код]

У лютому 2020 року Бахматов на рік орендував гостьовий будинок площею 95 м2, він жив у ньому з родиною. 1 жовтня в домі сталася пожежа, будинок було знищено. Син власника будинку, що помер у 2023 році, подав проти Бахматова до суду, стверджуючи, що орендар порушив умови договору та правила пожежної безпеки.

2 грудня 2025 року Обухівський суд на Київщині частково задовольнив позов до Бахматова у цивільній справі № 372/4634/23, зобов'язавши його сплатити 27 млн грн за будинок, що згорів під час оренди[41][42].

Благодійність

[ред. | ред. код]

Восени 2014 року БФ «Серця майбутнього» та Українська біржа благодійності провели проєкт «Частинка серця», зібравши кошти на дороговартісні кардіологічні операції у важкохворих дітей. Учасник проєкту мав прожити місяць у вітрині магазину «Цитрус» на Хрещатику, популяризуючи збір коштів. Бахматова обрали серед 200 претендентів, за 33 дні проживання у вітрині, було зібрано 1,6 млн грн на 32 операції[43][44][45].

У 2024 році передав власне авто Porsche Panamera Turbo як подарунок благодійного збору його ГО «Офіс трансформації». Збір зібрав 5,4 млн грн на засоби тактичної медицини проєкту «Птахи» волонтерки Тати Кеплер[46].

Приватне життя

[ред. | ред. код]
  • Одружений, має трьох дітей.
  • Батько, Бахматов Ісан Адольфович (? — 10 березня 2022) — композитор, диригент.
  • Дід, Бахматов Адольф Ісаакович (1912—1991) — український архітектор і графік.
  • Мати, Сердцева Алла Григорівна (нар. 16 січня 1946) — хореографка.

Захоплення: плавання. Брав участь в аматорському чемпіонаті Європи з плавання у вересні 2013 року в Ейндговені[47].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 Київська міська державна адміністрація — 1995.
  2. ↑ Instagram account
  3. ↑ У меня нет политических амбиций. Я хочу делать крутые проекты. МАКСИМ БАХМАТОВ управляющий партнёр и лицо UNIT.City. Архів оригіналу за 12 грудня 2019.
  4. 1 2 Розпорядження Президента України від 26 травня 2025 року № 68/2025-рп «Про призначення М. Бахматова головою Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації»
  5. ↑ Сеть кинотеатров Multiplex создает свой совет директоров. Зачем это компании. AIN.UA (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
  6. ↑ Про призначення Бахматова М. І. Розпорядження міського голови від 20 вересня 2019 року № 813. Архів оригіналу за 12 грудня 2019.
  7. ↑ Бізнес-консультант Максим Бахматов очолив спілку стартапів та інвесторів Techosystem — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 30 січня 2025. Процитовано 19 квітня 2025.
  8. ↑ Алла СЕРДЦЕВА: «Після того як врятувала сина, зрозуміла, що можу лікувати людей...». Високий замок (укр.). Процитовано 6 лютого 2026.
  9. ↑ «Криголам» Бахматов Криголам» Бахматов розчистить шлях озчистить шлях для ВДНГ // Вечірній Київ. 7 липня 2016 року. №27 (19209) (PDF). Вечірній Київ (укр.). Процитовано 6 лютого 2026.
  10. 1 2 3 Сайт Національного експоцентру України. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
  11. ↑ https://mmr.ua/ru/show/maksim-bahmatov-pokidaje-comedy-club-ukraine
  12. ↑ Сайт Державного управління справами. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  13. ↑ Максим Бахматов: "На ВДНХ не тратятся деньги из бюджета. Все делаем за счет своей прибыли и спонсорской поддержки". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
  14. ↑ Победить «совок» и заработать на идеях: главные достижения новой команды ВДНГ /«Сегодня», 20.01.2017/. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
  15. ↑ Парк развлечений «Зима» на ВДНХ посетило почти 500 000 гостей /«Лиза»’/. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 3 березня 2017.
  16. ↑ Бахматов і Яковер йдуть з ВДНГ /Українська правда/. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  17. ↑ Как выглядит первый в Украине инновационный городок /AIN.UA, 07.04.2017/. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
  18. ↑ Віталій Кличко представив Максима Бахматова – як кризового менеджера, який долучився до роботи в столичній владі (+відео). Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  19. ↑ Максим «Ледокол» Бахматов: Литвин от наших шуток напрягается, а Черновецкого аж прет /«Комсомольская правда в Украине», 14.03.2007./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  20. ↑ Сайт творчого конкурсу «Золоте перо»
  21. ↑ Смех за деньги /Контракты, 19.02.2008./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  22. ↑ Ледокол-Бахматов уходит из Камеди-клаб /Медиаклуб/[недоступне посилання з червня 2019]
  23. ↑ Максим Бахматов основал продакшн-компанию Ledokol Bakhmatov Group /Медиабизнес,17.10.2007./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  24. ↑ ISTIL стала інвестором продакшн-комп. /Телекритика, 06.08.2009./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  25. ↑ О проекте Украинцы Афигенные /Сайт ICTV /. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  26. ↑ Бахматов запускает на ICTV проект Украинцы Афигенные /«Корреспондент», 12.09.20098/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  27. ↑ Голосуй за Лупана /«Корреспондент», 28.10.2009./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  28. ↑ Гумористична біографія Єгора Лупана /Обозреватель/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  29. ↑ Виктор Ющенко: «Я не сказал ни одного слова, обидного для россиян» /«Комсомольская правда в Украине», 11.11.2009./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  30. ↑ Відеовипуски «Шоу без назви» /UA/
  31. ↑ Петя Бампер — народный кандидат /«Корреспондент», 24.12.2009./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  32. ↑ Відео за участю Петі Бампера /Ютюб/. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  33. ↑ Бахматов запустит ироничное кулинарное шоу для мужчин /«Корреспондент», 18.02.2009./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  34. ↑ Бахматов покажет шоу для настоящих мужчин /«Главред», 09.09.2009./. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 1 червня 2022.
  35. ↑ Випуски «Булки» /Ютюб/. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  36. ↑ Съемки шоу "Пятница.вечер /Секунда/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  37. ↑ Ради Шустера Харчишин и Бахматов стали на каблуки /«Комсомольская правда в Украине»/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  38. ↑ Ледокол Бахматов устроит украинцам «Пятницу. Вечер» /Обозреватель/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  39. ↑ Проти очільника Деснянської РДА Бахматова відкрито кримінальне провадження за інцидент з депутаткою Київради. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 вересня 2025.
  40. ↑ ТРОЄЩИНА: 100 днів БАХМАТОВА - що змінилося? Як зламати систему і подолати корупцію? КИЇВСЬКИЙ ЧАС. YouTube (укр.). Новини.LIVE. Процитовано 25 вересня 2025.
  41. ↑ Суд зобов'язав Бахматова виплатити майже 27 млн грн за згорілий орендований будинок. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  42. ↑ Рішення Обухівського районного суду Київської області у справі №372/4634/23 від 2 грудня 2025. Єдиний державний реєстр судових рішень (укр.). Процитовано 20 грудня 2025.
  43. ↑ Шоумен Максим «Ледокол» Бахматов месяц проживет витрине магазина на Крещатике ради детей с пороком сердца /газета «Факты»/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  44. ↑ Двухлетнюю Софийку Решетняк с пороком сердца успешно прооперировали /газета «Факты»/. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  45. ↑ Жизнь в витрине. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  46. ↑ TURBO Porsche ПанаМЕРА Бахматова за донейт на ЗСУ. Українська біржа благодійності. Процитовано 09.06.2026.
  47. ↑ Сайт чемпіонату змагань «Swimrankings» 1-6 вересня 2013
  48. ↑ Максим Бахматов повідомив про завершення першого етапу роботи Офісу Трансформації та призупинення своєї діяльності у КМДА. Київська міська державна адміністрація (укр.). Процитовано 7 січня 2026.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Відеоматеріали

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бахматов_Максим_Ісанович&oldid=48188640