Бахмутинська культура
Зовнішній вигляд
Бахмутинська культура — археологічна культура середини I-го тис. н. е. на території сучасного Башкортостану. Назву отримала по могильнику біля села Бахмутино Благовєщенського району Башкирської АРСР на річці Уфі. Досліджено археологом О. В. Шмідтом в 1928 році. Географічно розташовується в районі річок Біла, Швидкий Танип, Кама і Уфа.
Бахмутинська культура датується 3-8 ст. н. е. і поділяється на 2 періоди: раньобахмутинський (III—V ст.) і пізньобахмутинський (VI—VIII ст.). В число пам'яток Бахмутинської культури на території Башкортостану входять:
- Ангасякський могильник
- Бар'язинське городище
- Бахмутинський могильник
- Бірський могильник
- Бірське городище
- Казакларовські городища
- Каратамакський могильник
- Маняцький археологічний комплекс
- Новотурбаслинські селища
- Старокабановський могильник
- Старомуштинський могильник
- Сорвихинське городище
- Уфимські городища
- Уфимське (Чортове) кладовище
- Югамашевське городище
- Юлдашевське городище
- Юмакаєвське городище.
Бахмутинці вважаються фіно-уграми[1]. Ймовірно, в китайських хроніках населення бахмутинської культури названо племенами Янь[2], що зіставляється з тюркською назвою удмуртів — ар[3].
- ↑ Иванов В. А. Путями степных кочевий. Уфа: Башкнижиздат, 1984.
- ↑ Бичурин Н. Я. Собрание сведений о народах, обитавших в Средней Азии. М.-Л.: Наука, 1950. Т. II. С. 229.
- ↑ Муратов Б. А. Аланы, кавары и хиониты в этногенезе башкир // Урал-Алтай: через века в будущее: Материалы Всероссийской научной конференции. Уфа, 2008.
- Башкирская энциклопедия в 7 т. / Гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: Научное издательство «Башкирская энциклопедия», 2005. — Т. 1 (А — Б). — 624 с. — 7 000 экз. — ISBN 5-88185-053-X.