Бахрам II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бахрам II
BahramIICroppedCoinHistoryofIran.jpg
Народився невідомо
Помер 293(0293)
Поховання Накш-і-Рустам
Громадянство Derafsh Kaviani flag of the late Sassanid Empire.svg Держава Сасанідів
Національність перс
Титул шахін-шах
Посада Шахіншах імперії Сасанідів[d]
Термін 274—293
Попередник Бахрам I
Наступник Бахрам III
Конфесія зороастризм
Батько Бахрам I
Рід Сасаніди
Дружина Шапурдухтак
Ізад-Анахіта
Кандхіра
Діти 2 сина

Бахрам II (*بهرام دوم‎‎, д/н —293) — шахін-шах Ірану в 274293.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Сасанідів. Син Бахрама I, шахін-шаха Ірану. Замолоду мешкав в Сузіані, де ознайомився з християнською доктриною та вивчив арамейську мову. У 273 призначається намісником Сістану.

У 274 після смерті батька успадкував трон. Втім лише до 276 повністю зумів встановити владу над усією територією. Водночас оженився на двоюрідній сестрі. Також спирався на зороастрійське жрецтво, зробивши відомого проповідника Картіра вузурганом та верховним суддею Ірану.

Протягом 276—277 продовжив гоніння прихильників маніхейства і маздаїзму. Потім почалося гоніння християн. Все це створило напругу в Месопотамії, Сузістані, Атропатені.

Своєю жорстокістю шах Бахрам II спровокував повстання знаті, що почалося в 282 на чолі із двоюрідним братом володаря Орміздом, намісником Сістану та Согдіани. Йому на підмогу прийшли кушани на чолі із царем Васудевою II і кавказькі алани. Цією ситуацією скористався римський імператор Марк Аврелій Кар, який сплюндрував Месопотамію та захопив Ктесіфон. Проте ситуацію врятувало те, що Кар помер, й війська римлян відступили, але шах вимушений був поступитися Північною Месопотамією. У 283 році придушено повстання Ормізда в Сістані.

286 року почалась нова війна з Римською імперією: на чолі війська до Месопотамії вдерся імператор Діоклетіан. Водночас проти влади Бахрама II повстав Тірдат III, цар Вірменії. Спрямовані війська персів проти останнього зазнали нищівної поразки, в результаті чого Вірменія стала незалежною від Персії.

З кінця 280-х зумів відбити напади ворогів та придушити усі заворушення в середині держави. Після цього шах багато уваги став приділяти економічному відродженню Персії, підтримував поетів та митців. В цей час створюються численні скельні рельєфи.

У 287 намагаючись зміцнити внутрішній мир, Бахрам II скасував усі накази, спрямовані проти маніхейства, дозволивши проповідування ідей Мані.

У 291 дозволено проповідування християнства.

Помер у 293. Владу успадкував син Бахрам III.

Родина[ред.ред. код]

  • Бахрам (д/н-293), шахін-шах у 293
  • Ормізд (д/н=300), намісник Сістану у 295—300

Джерела[ред.ред. код]

  • Klaus Schippmann: Grundzüge der Geschichte des sasanidischen Reiches. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990.
  • Touraj Daryaee Sasanian Persia. The rise and fall of an Empire I.B. Tauris & Co 2009 (ISBN 9781780763781) p. 225.
  • The Political History of Iran under the Sasanians, R.N. Frye, The Cambridge History of Iran, Vol. 3, Ed. Ehsan Yarshater, (Cambridge University Press, 2003), 129.