Бахрам II

Бахрам II
Народився	невідомо
Помер	293(0293)
Поховання	Накш-і-Рустам
Країна	Держава Сасанідів
Національність	перс
Діяльність	монарх
Титул	шахін-шах
Посада	Шахіншах імперії Сасанідівd
Термін	274—293
Попередник	Бахрам I
Наступник	Бахрам III
Конфесія	зороастризм
Рід	Сасаніди
Батько	Бахрам I
Брати, сестри	Ормізд I (кушаншах)
У шлюбі з	Шапурдухтак Ізад-Анахіта Кандхіра
Діти	2 сина
Медіафайли у Вікісховищі

Бахрам II (*بهرام دوم, д/н —293) — шахін-шах Ірану в 274—293.

Життєпис

Походив з династії Сасанідів. Син Бахрама I, шахін-шаха Ірану. Замолоду мешкав в Сузіані, де ознайомився з християнською доктриною та вивчив арамейську мову. У 273 призначається намісником Сістану.

У 274 після смерті батька успадкував трон. Втім лише до 276 повністю зумів встановити владу над усією територією. Водночас одружився з двоюрідною сестрою. Також спирався на зороастрійське жрецтво, зробивши відомого проповідника Картіра вузурганом та верховним суддею Ірану.

Протягом 276—277 продовжив гоніння прихильників маніхейства і маздаїзму. Потім почалося гоніння християн. Все це створило напругу в Месопотамії, Сузістані, Атропатені.

Своєю жорстокістю шах Бахрам II спровокував повстання знаті, що почалося в 282 на чолі із двоюрідним братом володаря Орміздом, намісником Сістану та Согдіани. Йому на підмогу прийшли кушани на чолі із царем Васудевою II і кавказькі алани. Цією ситуацією скористався римський імператор Марк Аврелій Кар, який сплюндрував Месопотамію та захопив Ктесіфон. Проте ситуацію врятувало те, що Кар помер, й війська римлян відступили, але шах вимушений був поступитися Північною Месопотамією. У 283 році придушено повстання Ормізда в Сістані.

286 року почалась нова війна з Римською імперією: на чолі війська до Месопотамії вдерся імператор Діоклетіан. Водночас проти влади Бахрама II повстав Тірдат III, цар Вірменії. Спрямовані війська персів проти останнього зазнали нищівної поразки, в результаті чого Вірменія стала незалежною від Персії.

З кінця 280-х зумів відбити напади ворогів та придушити усі заворушення в середині держави. Після цього шах багато уваги став приділяти економічному відродженню Персії, підтримував поетів та митців. В цей час створюються численні скельні рельєфи.

У 287 намагаючись зміцнити внутрішній мир, Бахрам II скасував усі накази, спрямовані проти маніхейства, дозволивши проповідування ідей Мані.

У 291 дозволено проповідування християнства.

Помер у 293. Владу успадкував син Бахрам III.

Родина

• Бахрам (д/н-293), шахін-шах у 293
• Ормізд (д/н-300), намісник Сістану у 295—300

Джерела

• Klaus Schippmann: Grundzüge der Geschichte des sasanidischen Reiches. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990.
• Touraj Daryaee Sasanian Persia. The rise and fall of an Empire I.B. Tauris & Co 2009 (ISBN 9781780763781) p. 225.
• The Political History of Iran under the Sasanians, R.N. Frye, The Cambridge History of Iran, Vol. 3, Ed. Ehsan Yarshater, (Cambridge University Press, 2003), 129.