Мухаммад Бахтіяр Хілджі
| Мухаммад Бахтіяр Хілджі | |
|---|---|
 | |
| Народився |
невідомо Гармсір |
| Помер |
1206 Bangarhd, Gangarampurd, Gangarampur subdivisiond, Dakshin Dinajpur districtd, Malda divisiond, Західний Бенгал, Індія |
| Діяльність | офіцер |
| Членство | Династія Хілджі |
| Термін | 1203—1206 |
| Наступник | Алі Мардан Хілджі |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Бенгальські Хілджі |
Іхтіар ад-Дін Мухаммад Бахтіяр Хілджі (перс. اختیارالدین محمد بختیار خلجی; д/н—1206) — 1-й мусульманський володар Бенгалії у 1203—1206 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з тюркського племені Халаджі, клані Хілджі. Не належав до знаті. Народився і виріс у Гармсірі (в районі Гільменду). Поступив на службу до султана Мухаммада Ґорі. Його спочатку призначили деван-і-ардом у Горі. 1193 року опинився в Пенджабі, спробував долучитися до війська султана в складі загону Айбека для походу проти Чаухан, але отримав відмову. В результаті опинився на службі в Маліка Хізбар ад-Діна, який очолював залогу у Бадаюні. Через деякий час він разом з Малік Хусам ад-Діном здійснив похід проти місцевих раджів в долині Гангу (в сучасний Ауд), що продовжували боротьбу після поразки маграджахіраджи Джаячандри, де виявив військові здібності. Хусам надав йому земельний маєток у південно-східній частині сучасного округу Мірзапур. Халджі незабаром закріпився там і здійснив успішні рейди на схід проти окремих залог та загонів Харішчандри.
1200 року захопив регіон Біхар, завдавши поразки військам імперії Сена. При цьому було пограбовано буддистські центри в Одантапурі та Вікрамашілі та знищено великий освітній центр Наланда, що середньовічні мусульманські хроністи дорівнювали до міста. 1203 року вступив у безпосередню боротьбу з магараджахіраджею Лакшманасеною. Швидким ударом Бахтіяр завдав супротивникові поразки, захопив місто і область Набадвіп, а потім зайняв столицю Сени — Лакхнауті. Ворог втік на схід своєї держави.
.jpg)
В захоплених володіннях наділив вояків маєтностями, наказавши споруджувати мечеті та медресе, сприяти ісламізації населення. Своєю столицею зробив місто Лакхнауті. Фактично став незалежним володарем, чому сприяла схожа політика іншого гурідського командувача — Айбека в Делі. З 1204 року став карбувати власну золоту монету.
Втім не зміг захопити Східну Бенгалію, де успішно чинив спротив Вішварупсена, син Лакшманасени. Проте вдалося встановити зверхність над племенами Бодо і Меч, які прийняли іслам. 1206 року за підтримки Алі, вождя племені меч, розпочав похід з метою підкорення Тибету, який на той час було поділено на дрібні володіння, але в долині Чумбі зазнав поразки, відступивши до міста Девкот. Тут захворів, чим скористався його родич Алі Мардан Хілджі, який вбив Мухаммада Бахтіяра й захопив владу.
Зовнішність[ред. | ред. код]
Мав низький фізичний зріст, непривітне обличчя та довгі руки нижче колін.
Джерела[ред. | ред. код]
- Islam, Sirajul; Miah, Sajahan; Khanam, Mahfuza; Ahmed, Sabbir (eds.). Banglapedia: the National Encyclopedia of Bangladesh. Dhaka, Bangladesh: Banglapedia Trust, Asiatic Society of Bangladesh. 2012. ISBN 984-32-0576-6.