Бахчисарайський фонтан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва «Бахчисарайський фонтан»
Титульный лист первого издания Бахчисарайского фонтана.jpg
Перше видання 1824 р.
Автор Пушкін Олександр Сергійович
Назва мовою
оригіналу
Бахчисарайский фонтан
Дизайн
обкладинки
художник С. Ф. Галактионов ( друге видання)
Країна Росія Росія
Мова російська
Тема подробиці життя гарема в ханському Бахчисараї
Жанр поема
Виданий 1824
Сторінки с.
Попередній твір 1824 р.
Наступний твір 1827 р.

Бахчисара́йський фонта́н — друга поема російського поета Олександра Пушкіна на східну тему.


Невибагливий сюжет[ред.ред. код]

Гаремна жінка Зарема, грузинка за походженням, надто заздрить новій полонянці Марії. Ту захопили в полон під час чергового похіду в польсько-литовські володіння. На неї звернув увагу хан Керім, що викликало ревнощі Зареми. Марія сумує і проводить час в молитвах Мадонні. Вночі до неї вдерлась Зарема з благаннями відступитися від хана на її користь. Невдовзі Марія померла, а Зарему втопили. Хан сумує за полонянкою Марією, що стала здобиччю смерті, а не його пристрасті, і відбуває на війну. Повернувшись додому, хан наказав створити «Фонтан сліз» (або Бахсисарайський фонтан) в пам'ять про Марію.

Історія створення і клопоти з друком[ред.ред. код]

Хворого Пушкина знайшла в дорозі родина генерала Раєвського під час подорожі до власного маєтку в Криму. Поет разом із родиною Раєвських відбув у Крим і відвідав також Ханський палац в містечку Бахчисарай 7 вересня 1820 року. Початок праці над поемою датують 1821 роком.

Головні фрагменти поеми були створені 1822 року. Але поет не поспішав із оприлюдненням твору з приватних міркувань. Поема стосувалась якогось кохання Пушкіна до утаємниченої паньонки. Кінцевий варіант поеми був готовий лише 1823 року. Князь Вяземський Петро Андрійович, приятель Пушкіна і сам поет-аматор, підготував твір для друку, котрий вийшов 10 березня 1824 року з передмовою П. А. Вяземського. Екзотика, ханська столиця Бахчисарай, нещодавно захоплений та приєднаний до велетенських володінь Російської імперії тривожили нудьгуючу уяву садибних та столичних читачів. Перше видання мало успіх, але прихильники класицизму в літературі критикували поему за відсутність плану.

Друге видання вийшло з друку 1827 року вже з ілюстраціями художника С. Ф. Галактионова. На гаремний сюжет поеми «Бахсисарайський фонтан» відгукнувся прохідною картиною Брюллов Карл Павлович .

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]