Бачинська Анастасія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бачинська Анастасія Юріївна
Бачинська Анастасія Юріївна
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Народження 4 серпня 2003(2003-08-04) (20 років)
Тернопіль
Зріст 158 см
Вага 47 кг
Батько Бачинський Юрій Петрович
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту Спортивна гімнастика
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Тренери Оксана Першина, Ганна Лев
Участь і здобутки
CMNS: Бачинська Анастасія Юріївна у Вікісховищі
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Спортивна гімнастика
Європейські ігри
Золото Мінськ 2019 вільні вправи
Чемпіонат Європи
Золото Мерсін 2020 командна першість
Бронза Базель 2021 колода
Юнацькі Олімпійські ігри
Бронза Буенос-Айрес 2018 абсолютна першість
Бронза Буенос-Айрес 2018 вільні вправи
Всесвітня літня Гімназіада
Золото Маракеш 2018 багатоборство
Золото Маракеш 2018 опорний стрибок
Срібло Маракеш 2018 командна першість
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бачинська.

Анастасі́я Ю́ріївна Бачи́нська (нар. 04 серпня 2003, Тернопіль) — українська гімнастка. Чемпіонка Європи в командній першості, чемпіонка Європейських ігор у вільних вправах, дворазова бронзова призерка Юнацьких Олімпійських ігор. Майстер спорту України міжнародного класу.

Біографія[ред. | ред. код]

Анастасія з багатодітної родини, де виховують чотирьох дітей: старший брат — програміст, молодший Любомир — музикант, грає на фортепіано, молодша сестра Соломія — художниця. Після перемоги у вільних вправах на ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, від міського голови Тернополя спортсменка отримала квартиру.[1]

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Почала займатися спортивною гімнастикою у комунальному закладі міської ради комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі № 2 у м. Тернопіль[2], перший тренер — Тетяна Геращенко[3].

2018[ред. | ред. код]

  • Всесвітня літня Гімназіада. Маракеш. Багатоборство 1
  • Всесвітня літня Гімназіада. Маракеш. Опорний стрибок 1
  • Всесвітня літня Гімназіада. Маракеш. Команда 2[4]
  • Літні юнацькі Олімпійські ігри. Буенос-Айрес. Багатоборство 3[5]
  • Літні юнацькі Олімпійські ігри. Буенос-Айрес. Вільні вправи 3[6]

На літніх юнацьких Олімпійських іграх 2018 у Буенос-Айресі, Аргентина, в кваліфікації посіла перше місце та відібралась до усіх чотирьох фіналів в окремих видах. У фіналі багатоборства посіла третє місце з 52,332 бала, в опорному стрибку — четверте, на різновисоких брусах та колоді — шосте, а у вільних вправах з 13,166 бала здобула другу за турнір бронзову нагороду.

Після турніру з'ясувалось, що Анастасія виступала з травмою лопатки. Для відновлення та позбавлення болю гімнастці надали два місяці покою.[7]

2019[ред. | ред. код]

Дебютувала на змаганнях дорослого рівня на етапі кубку світу в Баку, Азербайджан, де змогла кваліфікуватися до фіналів на різновисоких брусах та колоді та посісти відповідно сьоме[8] та четверте місце. Після виступу на турнірі Анастасія захворіла та на п'ять діб випала з тренувального процесу, через що було прийнято рішення не заявляти спортсменку на міжнародний турнір Ukraine International Cup, який проходив у Києві, а цілеспрямовано готуватися до чемпіонату Європи.[7]

У квітні на чемпіонаті Європи в багатоборстві з 53,133 бала посіла п'яте місце, що сталося вперше з 2007 року, коли у десятку в багатоборстві на чемпіонаті Європи потрапила українська гімнастка: Аліна Козич зупинилась на третій сходинці.[9] У фінал на колоді кваліфікувалась з четвертим місцем, однак, припустилась помилок під час виконання комбінації у фіналі та з 11,633 бала посіла сьоме місце.[10]

На ІІ Європейських іграх у Мінську, Білорусь, за результатами кваліфікації пройшла відбір у фінал багатоборства (4 місце), а також фінал у вільних вправах (2 місце). У фіналі багатоборства з сумою 49,666 бала посіла чотирнадцяте місце, у фіналі вільних вправ з 13,200 бала здобула перемогу.[11]

У вересні 2019 на етапі кубку світу в Парижі, Франція, виграла срібну медаль у вправі на колоді (13,300) та посіла шосте місце на брусах.[12]

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, разом з Діаною Варінською, Ангеліною Радівіловою, Яною Федоровою та Валерією Осіповою в командних змаганнях посіли п'ятнадцяте місце, що не дозволило здобути командну олімпійську ліцензію в Токіо. До фіналів в окремих видах та багатоборства не кваліфікувалась.

На останньому в 2019 році етапі кубку світу в Котбусі, Німеччина, на якому розігруються очки олімпійської кваліфікації на окремих снарядах, посіла з результатом 13,300 бала п'яте місце у вправі на колоді та здобула перемогу з 13,533 бала у вільних вправах[13].

2020[ред. | ред. код]

У лютому на етапі кубка світу в Мельбурні, Австралія, в фіналі різновисоких брусів з 11,566 бала посіла сьоме місце, у фіналі вправи на колоді з 12,933 бала здобула бронзову нагороду.[14]

На чемпіонаті Європи, що проходив під час пандемії коронавірусу в Мерсіні, Туреччина, через хибно позитивний тест на КОВІД-19 юніорки Дар'ї Лиски збірна України була за крок до зняття зі змагань. Добу члени дорослої та юніорської збірної України перебували в готельних номерах, поки не отримали негативні результати другого тесту та допуск до змагань від організаторів.[15] У фіналі командних змагань спільно з Діаною Варінською, Ангеліною Радівіловою, Анастасією Мотак та Єлизаветою Губаревою вперше в історії України виграли команду першість.[16] У фіналі вправ на колоді продемонструвала однаковий результат 13,100 бала з Анастасією Мотак, однак через нижчу оцінку за складність (5,7 проти 5,8) при однаковій оцінці за виконання (7,400) закінчила змагання на четвертій позиції. Виступала на турнірі після травми спини, якої зазнала у вересні.[17]

2021[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи в Базелі, Швейцарія, у фіналі багатоборства посіла двадцяте місце. Через травми та зняття з фіналу вправи на колоді румунки Ларіси Йордаке та полячки Марти Піхан-Кулеши потрапила до фінальної стадії змагань, де з результатом 13,333 бали здобула бронзову нагороду у вправі на колоді.[18]

По завершенні олімпійського циклу не брала участі у змаганнях, а у серпні 2022 року офіційно оголосила про завершення спортивної кар’єри.

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік Змагання КБ ІБ Опорний стрибок Різновисокі бруси Колода Вільні вправи
2019 Кубок світу в Баку 7 4
Чемпіонат Європи 5 17 7 28
Європейські ігри 14 1
Кубок світу в Парижі 6 2
Чемпіонат світу 15 35 59 65 20
Кубок світу в Котбусі 5 1
2020 Кубок світу в Мельбурні 7 3
Кубок світу в Баку* 7 6 3
Чемпіонат України, листопад 3 3 3
Чемпіонат Європи 1 23 4 15
2021 Чемпіонат України. Кропивницький[19] 1 1
Чемпіонат Європи 20 44 3 14
Кубок виклику у Варні[20][21] 6 1
Кубок виклику в Каїрі[22] 8
Кубок виклику в Осієці[23] 4 8
Кубок світу в Досі 2 7 4
Кубок виклику в Мерсіні[24] 7 4 4 4
Гран-прі Угорщини 2 3 5 1
Чемпіонат світу 10 19 19 7

*результати встановлено за підсумками кваліфікації[25]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги III ст. (15 липня 2019) — за досягнення високих спортивних результатів на ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[26]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тернопільська чемпіонка Анастасія Бачинська користується секретом успіху від тренера (відео) – Терен (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  2. ↑ До Тернополя привезуть ще одну золоту нагороду – Терен (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  3. ↑ Бачинська Анастасія Юріївна | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  4. ↑ Тернопільську спортсменку відзначили в Королівстві Марокко – Терен (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  5. ↑ Анастасія Бачинська - бронзова призерка III Юнацької Олімпіади зі спортивної гімнастики. noc-ukr.org. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  6. ↑ Гімнастка Анастасія Бачинська - дворазова бронзова медалістка ЮОІ-2018!. noc-ukr.org. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  7. ↑ а б Архівована копія. www.sport-express.ua. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Gazeta.ua (16 березня 2019). Українець виграв бронзу на етапі Кубка світу в Баку. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  9. ↑ Украинка Бачинская показала пятый результат в многоборье на чемпионате Европы. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
  10. ↑ Апр 14; гімнастика, 2019 | Жіноча спортивна; Новини; гімнастика, Чоловіча спортивна. Петро Пахнюк — срібний призер ЧЄ зі спортивної гімнастики | UGF (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  11. ↑ Анастасія Бачинська: «Дуже старатимусь потрапити на Олімпійські ігри». noc-ukr.org. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  12. ↑ Варинская завоевала золото на этапе Кубка мира в Париже. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  13. ↑ Верняєв, Радівілов і Бачинська виграли золото на етапі КС у Німеччині. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ LiubovB (25 грудня 2020). Ukrainian team had a false positive COVID-19 result At Euros. Gymnovosti (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  16. ↑ Мандзій, Олексій (19 грудня 2020). Україна уперше виграла "золото" у команді на Євро зі спортивної гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2023.
  17. ↑ Can COVID Put Romania Back On Top?. The Gymternet (англ.). 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  18. ↑ Мандзій, Олексій (25 квітня 2021). Запасна гімнастка, що виграла медаль. Як українка здобула "бронзу" на Євро. Суспільне. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2023.
  19. ↑ Мороз, Євген (7 квітня 2021). 17-річні гімнасти - чемпіони України серед дорослих. Результати змагань. Суспільне. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2023.
  20. ↑ Мороз, Євген (29 травня 2021). 17-річні українські гімнасти уперше виграли "золото" на Кубку світу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  21. ↑ Мандзій, Олексій (30 травня 2021). Українські гімнасти виграли два золота та срібло у другий день етапу Кубка світу. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
  22. ↑ Мороз, Євген (6 червня 2021). Збірна України здобула ще шість медалей на етапі Кубка світу з гімнастики. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  23. ↑ Мороз, Євген (13 червня 2021). Українські гімнасти виграли "золото" й "срібло" на етапі Кубка світу. Результати. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
  24. ↑ 2021 Mersin Challenge Cup | Event Finals Live Blog. The Gymternet (англ.). 12 вересня 2021. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  25. ↑ Fédération Internationale de Gymnastique. www.gymnastics.sport. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2020.
  26. ↑ Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бачинська_Анастасія_Юріївна&oldid=40932891