Башкири

Башкири Башҡорттар
Башкири
Загальна кількість	бл. 1,8 млн ос. (оцінка)
Найбільші розселення	Росія: Республіка Башкортостан, Челябінська, Оренбургська, Курганська, Саратівська області
Близькі етнічні групи	татари поволзькі, міщера (мішари)
Мова	башкирська мова, татарська мова, російська мова
Релігія	мусульмани-суніти

Башкири в Парижі, 1812

Башки́ри (самоназва — башҡорт) — тюркська нація, яка живе на Південному Уралі і за Уралом РФ, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ. Загальна чисельність у РФ – 1,67 млн ос., з них у Башкортостані — понад 1,22 млн ос. (дані перепису 2002). За новішими даними (див.) — бл. 1,8 млн ос.

Башкири поєднують ознаки європеоїдної і монголоїдної рас.

Мова

Башкирська мова, належить до тюркських мов.

Історія

Вважається, що башкири утворилися в результаті змішання місцевих осілих угро-фінських племен з кочовими тюркськими і монгольськими племенами. Перші згадки про башкир в письмових джерелах (переважно арабських) датуються 9-10 ст.ст.

Приєднання башкир. земель до Москов. д-ви розтягнулося в часі, і в цілому було завершено до 17 ст. Як це бувало часто, москов. цар в обмін на службу і захист прикордоння «дарував» башкирам відносну автономію і право на вотчинні землі, проте вже на поч. 17 ст. башкири зазнають значних утисків з боку рос. царату. Саме тому у 17 ст. башкири не раз поставали на боротьбу з рос. урядниками (найб. повстання 1662-1664, 1681-1684).

З приєднанням казах. земель до Рос. д-ви у 1860-х, башкири стають внутр. населенням держави. Відразу по петербурзьких подіях 1917 р. у Башкортостані, як у більшості «окраїн», було створено національний уряд, який, пішовши на згоду з більшовицькою Росією, добився утворення в 1919 автономії у складі Росії.

У 1939 нараховувалося 843 600 осіб.

Сьогодні Башкортостан — один з найзаможніших регіонів РФ, у якому тривають процеси відродження башкир. нації. Значна частина башкирів працює в нафтовій та ін. галузях промисловості.

Розселення

• 

  Башкирська мова у Російській імперії (1897)

• 

  Башкири у Росії (2010)

• 

  Башкири у Ідель-Уралі (2010)

• 

  Башкири у Башкортостані (2002)

Матеріальна культура

За особливостями матеріальної культури башкири поділялися на три групи:

• східну (переважно кочовики-скотарі),
• південно-західну (осілі землероби)
• північну (мисливці).

Релігія

За релігією віруючі башкири — мусульмани-суніти.

Господарство

Основні заняття сільського населення — рільництво (пшениця, жито), городництво (картопля), садівництво, тваринництво (коні, велика рогата худоба, вівці), бджільництво, рибальство, мисливство, лісові промисли.

Житло

Народні житла башкирів — саманні, глинобитні, рублені — все більше поступаються місцем кам'яним благоустроєним будинкам.

Традиційний одяг

Національний одяг — некритий кожух, сукняний каптан, повстяні капелюхи, хутрові шапки — майже повністю замінений міським одягом.

Відомі представники

• Бакіров Віль Савбанович — ректор ХНУ

Див. також

• Башкирські повстання

Джерела та література

• Bashkirs at congress of Hungarians
• Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 93
• Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Михайло Гаухман. Народження башкирської нації з духу російської революції. Частина І. «Мусульманське питання» 1905 року та національні дискусії передодня Першої світової війни // Україна Модерна. — 30.05.2015.
• Історія башкирського народу у переказах і легендах
• Етногенез башкирів. Рим Янгузін докт. істор. наук
• Міжнародний вказівник мов світу — башкири

Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.