Башкири
| Башкири Башҡорттар | |
|---|---|
 Башкири | |
| Кількість | бл. 2 млн осіб (оцінка)[1] |
| Ареал |
 Таджикистан: 8400[20] |
| Близькі до: | татари поволзькі, міщера (мішари) |
| Мова | башкирська мова, татарська мова, російська мова |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Башки́ри (самоназва — башкорт, башк. Башҡорттар) — тюркський народ, який живе на Південному Уралі і за Уралом, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ. Загальна чисельність у РФ — 1,67 млн осіб, з них у Башкортостані — понад 1,22 млн осіб (дані перепису 2002).
Башкири поєднують ознаки європеоїдної і монголоїдної рас.
Історія[ред. | ред. код]
Вважається, що башкири утворилися в результаті змішання місцевих осілих угро-фінських племен з кочовими тюркськими і монгольськими племенами. Перші згадки про башкир в письмових джерелах (переважно арабських) датуються 9-10 ст.ст.
Приєднання башкирських земель до Московської держави розтягнулося в часі, і в цілому було завершено до 17 століття. Як це бувало часто, московський цар в обмін на службу і захист прикордоння «дарував» башкирам відносну автономію і право на вотчинні землі, проте вже на початку 17 століття башкири зазнають значних утисків з боку російського царату. Саме тому у 17 ст. башкири не раз поставали на боротьбу з російськими урядниками (найбільші повстання 1662-1664, 1681-1684).
З приєднанням казахських земель до Російської держави у 1860-х, башкири стають внутрішнім населенням держави. Відразу після петербурзьких подій 1917 року в Башкортостані, як у більшості «окраїн», було створено національний уряд, який, пішовши на згоду з більшовицькою Росією, добився утворення в 1919 автономії у складі Росії.
У 1939 нараховувалося 843 600 осіб.
Сьогодні Башкортостан — один з найзаможніших регіонів РФ, у якому тривають процеси відродження башкирського народу. Значна частина башкирів працює в нафтовій та інших галузях промисловості.
Мова[ред. | ред. код]
Башкирська мова є однією з тюркських мов, що належить до алтайської мовної сім'ї (кипчацька група). Національна мова башкирів поряд з російською є державною мовою Республіки Башкортостан.
Основні діалекти: північно-західний, східний і південний. Близька до татарської мови за лексичними та фонетико-граматичними ознаками.
Більшість башкирів володіють російською мовою, також серед башкирів поширені марійська, чуваська, татарська, удмуртська та інші мови.
Чисельність та розселення[ред. | ред. код]
Під час першого всезагального Всеросійського перепису населення у 1897 році на теренах Російській імперії було нараховано 1 321 363 особи, що вказали рідною мовою башкирську. Переважна більшість з них (99,2%) мешкали на території Уфимської (899 910 осіб), Оренбурзької (254 561), Пермської (85 395), Самарської (57 242), В'ятської (13 909) губерній[21].
Загальна кількість башкирів у світі складає понад 2 мільйони осіб[22]. В Україні за даними Всеукраїнського перепису 2001 року мешкає 4253 башкири, серед них рідною мовою вказали російську 2920 осіб (68,7%), башкирську — 843 (19,8%) та українську — 336 (7,9%)[23]. За даними перепису населення 2010 року в Російській Федерації зареєстровано 1 584 554 особи башкирської національності, у тому числі в Республіці Башкортостан — 1 172 287[24].
| 1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2002 | 2010 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російська імперія, СРСР | 1 321 363 | 713 693 | 843 648 | 989 040 | 1 239 681 | 1 371 452 | 1 449 157 | — | — | — |
| РСФРР, Російська Федерація | — | 712 366 | 824 679 | 953 801 | 1 180 913 | 1 290 994 | 1 345 273 | — | 1 673 389 | 1 584 554 |
| Башкирська АРСР, Республіка Башкортостан | 899 910 | 625 845 | 671 188 | 737 711 | 892 248 | 935 880 | 863 808 | — | 1 221 302 | 1 172 287 |
| Українська РСР, Україна | — | 114 | 3681 | 3345 | 3672 | 5367 | 7402 | 4253 | — | — |
Процеси урбанізації призвела до того, що частка башкирів — мешканців у міст — зросла з 5,8% у 1938 році до 42,4% у 2002 році. Загалом чисельність урбанізованих башкир становить 518 тисяч осіб, у тому числі в Уфі — близько 155 тисяч; в Стерлітамаку — 41 тис.; в Нефтекамську — 34 тис.; в Сібаї — 29 тис.; в Салаваті — 28 тис.; в Ішимбаї — близько 20 тис.; в Мелеузі — 17 тисяч.
Башкирська мова у Російській імперії (1897)
Башкири у Росії (2010)
Башкири у Ідель-Уралі (2010)
Башкири у Башкортостані (2002)
.svg)
.svg)
Матеріальна культура[ред. | ред. код]
За особливостями матеріальної культури башкири поділялися на три групи:
- східну (переважно кочовики-скотарі),
- південно-західну (осілі землероби)
- північну (мисливці).
Релігія[ред. | ред. код]
За релігією башкири — мусульмани-суніти.
Господарство[ред. | ред. код]
Основні заняття сільського населення — рільництво (пшениця, жито), городництво (картопля), садівництво, тваринництво (коні, велика рогата худоба, вівці), бджільництво, рибальство, мисливство, лісові промисли.
Житло[ред. | ред. код]
Народні житла башкирів — саманні, глинобитні, рублені — все більше поступаються місцем кам'яним благоустроєним будинкам.
Традиційний одяг[ред. | ред. код]
Національний одяг — некритий кожух, сукняний каптан, повстяні капелюхи, хутрові шапки — майже повністю замінений міським одягом[31].
Відомі представники[ред. | ред. код]
- Салават Юлаєв — башкирський національний герой.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lewis, M. Paul (ed.) (2009). Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 14 лютого 2008.
- ↑ Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения РФ 2010. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ People Group|Project. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ а б Population by national and/or ethnic group, sex and urban/rural residence: each census, 1985—2003 [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Национальный состав по оценкам People Group. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Bashkir | Joshua Project. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ [Национальный статистический комитет Кыргызской Республики. Численность постоянного населения по национальностям по переписи 2009 года]
- ↑ Bashkir in Turkmenistan | Joshua Project. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Демоскоп. МССР. 1989. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Bashkir in Moldova | Joshua Project. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Демоскоп. Груз. ССР 1989. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Демоскоп. Аз. ССР 1989. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ https://web.archive.org/web/20200302224709/https://www.pmlp.gov.lv/lv/assets/ISVN_Latvija_pec_TTB_VPD_2020.pdf. pmlp.gov.lv (латис.). 01.01.2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Bashkir in Latvia| Joshua Project. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ ww.joshuaproject.net/people_groups/10705/BO Bashkir in Belarus | Joshua Project
- ↑ Bashkir in Lithuania| Joshua Project. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ PCE04: ENUMERATED PERMANENT RESIDENTS BY ETHNIC NATIONALITY AND SEX, 31 DECEMBER 2011 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Bashkir in Tajikistan | Joshua Project. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ а б Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії 1897 року. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Lewis, M. Paul (ed.) (2009). Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. (англ.). Dallas, Tex.: SIL International. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 квітня 2011.
- ↑ Розподіл населення України за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всеросійський перепис населення 2010 р. Національний склад регіонів Росії. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1926 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1939 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Національний склад населення за республіками СРСР. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
- ↑ Lidia Tanatova Bashkirian Amazon girl (Scythian epic) [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] на «Youtube»
Джерела та література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bashkir people |
- Bashkirs at congress of Hungarians [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 93
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Михайло Гаухман. Народження башкирської нації з духу російської революції. Частина І. «Мусульманське питання» 1905 року та національні дискусії передодня Першої світової війни [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 30.05.2015.
- Історія башкирського народу у переказах і легендах
- Етногенез башкирів. Рим Янгузін докт. істор. наук
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Bashkort. A language of Russian Federation, архів оригіналу: (англ.)
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
