Башкири
Башкири Башҡорттар | |
---|---|
![]() Башкири | |
Кількість | бл. 1,8 млн осіб (оцінка) |
Ареал |
![]() |
Близькі до: | татари поволзькі, міщера (мішари) |
Мова | башкирська мова, татарська мова, російська мова |
Релігія | мусульмани-суніти |

Башки́ри (самоназва — башкорт, башк. Башҡорттар) — тюркська нація, яка живе на Південному Уралі і за Уралом РФ, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ. Загальна чисельність у РФ — 1,67 млн осіб, з них у Башкортостані — понад 1,22 млн осіб (дані перепису 2002).
Башкири поєднують ознаки європеоїдної і монголоїдної рас.
Зміст
Мова[ред. | ред. код]
Башкирська мова, належить до тюркських мов.
Історія[ред. | ред. код]
Вважається, що башкири утворилися в результаті змішання місцевих осілих угро-фінських племен з кочовими тюркськими і монгольськими племенами. Перші згадки про башкир в письмових джерелах (переважно арабських) датуються 9-10 ст.ст.
Приєднання башкирських земель до Московської держави розтягнулося в часі, і в цілому було завершено до 17 століття. Як це бувало часто, московський цар в обмін на службу і захист прикордоння «дарував» башкирам відносну автономію і право на вотчинні землі, проте вже на початку 17 століття башкири зазнають значних утисків з боку російського царату. Саме тому у 17 ст. башкири не раз поставали на боротьбу з російськими урядниками (найбільші повстання 1662-1664, 1681-1684).
З приєднанням казахських земель до Російської держави у 1860-х, башкири стають внутрішнім населенням держави. Відразу після петербурзьких подій 1917 року в Башкортостані, як у більшості «окраїн», було створено національний уряд, який, пішовши на згоду з більшовицькою Росією, добився утворення в 1919 автономії у складі Росії.
У 1939 нараховувалося 843 600 осіб.
Сьогодні Башкортостан — один з найзаможніших регіонів РФ, у якому тривають процеси відродження башкирського народу. Значна частина башкирів працює в нафтовій та інших галузях промисловості.
Розселення[ред. | ред. код]
Матеріальна культура[ред. | ред. код]
За особливостями матеріальної культури башкири поділялися на три групи:
- східну (переважно кочовики-скотарі),
- південно-західну (осілі землероби)
- північну (мисливці).
Релігія[ред. | ред. код]
За релігією віруючі башкири — мусульмани-суніти.
Господарство[ред. | ред. код]
Основні заняття сільського населення — рільництво (пшениця, жито), городництво (картопля), садівництво, тваринництво (коні, велика рогата худоба, вівці), бджільництво, рибальство, мисливство, лісові промисли.
Житло[ред. | ред. код]
Народні житла башкирів — саманні, глинобитні, рублені — все більше поступаються місцем кам'яним благоустроєним будинкам.
Традиційний одяг[ред. | ред. код]
Національний одяг — некритий кожух, сукняний каптан, повстяні капелюхи, хутрові шапки — майже повністю замінений міським одягом[1].
Відомі представники[ред. | ред. код]
- Бакіров Віль Савбанович — ректор ХНУ
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lidia Tanatova Bashkirian Amazon girl (Scythian epic) на «Youtube»
Джерела та література[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bashkir people |
- Bashkirs at congress of Hungarians
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 93
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Михайло Гаухман. Народження башкирської нації з духу російської революції. Частина І. «Мусульманське питання» 1905 року та національні дискусії передодня Першої світової війни // Україна Модерна. — 30.05.2015.
- Історія башкирського народу у переказах і легендах
- Етногенез башкирів. Рим Янгузін докт. істор. наук
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Bashkort. A language of Russian Federation (англ.)
![]() |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|