Башкири

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Башкири
Башҡорттар
Young bashqorts.jpg
Башкири
Кількість бл. 2 млн осіб (оцінка)[1]
Ареал

Росія Росія: 1 584 554[2][3]

Казахстан Казахстан: 41 000[4]
Україна Україна: 4 253[5]
Узбекистан Узбекистан: 58 500[6] або 47 000[7]
Киргизстан Киргизстан: 1 111[8]
Туркменістан Туркменістан: 3820 або 8000[9]
Молдова Молдова: 610[10][11]
Грузія Грузія: 379[12]
Азербайджан Азербайджан: 533[13]
Вірменія Вірменія: 145[14]
Латвія Латвія:230[15]
або 300[16]
Білорусь Білорусь:1200[17]
Литва Литва: 136[5]
або 400[18]
Естонія Естонія: 112[19]

Таджикистан Таджикистан: 8400[20]
Близькі до: татари поволзькі, міщера (мішари)
Мова башкирська мова, татарська мова, російська мова
Релігія мусульмани-суніти
Башкири в Парижі, 1812

Башки́ри (самоназва — башкорт, башк. Башҡорттар) — тюркський народ, який живе на Південному Уралі і за Уралом, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ. Загальна чисельність у РФ — 1,67 млн осіб, з них у Башкортостані — понад 1,22 млн осіб (дані перепису 2002).

Башкири поєднують ознаки європеоїдної і монголоїдної рас.

Історія[ред. | ред. код]

Вважається, що башкири утворилися в результаті змішання місцевих осілих угро-фінських племен з кочовими тюркськими і монгольськими племенами. Перші згадки про башкир в письмових джерелах (переважно арабських) датуються 9-10 ст.ст.

Приєднання башкирських земель до Московської держави розтягнулося в часі, і в цілому було завершено до 17 століття. Як це бувало часто, московський цар в обмін на службу і захист прикордоння «дарував» башкирам відносну автономію і право на вотчинні землі, проте вже на початку 17 століття башкири зазнають значних утисків з боку російського царату. Саме тому у 17 ст. башкири не раз поставали на боротьбу з російськими урядниками (найбільші повстання 1662-1664, 1681-1684).

З приєднанням казахських земель до Російської держави у 1860-х, башкири стають внутрішнім населенням держави. Відразу після петербурзьких подій 1917 року в Башкортостані, як у більшості «окраїн», було створено національний уряд, який, пішовши на згоду з більшовицькою Росією, добився утворення в 1919 автономії у складі Росії.

У 1939 нараховувалося 843 600 осіб.

Сьогодні Башкортостан — один з найзаможніших регіонів РФ, у якому тривають процеси відродження башкирського народу. Значна частина башкирів працює в нафтовій та інших галузях промисловості.

Мова[ред. | ред. код]

Докладніше: Башкирська мова

Башкирська мова є однією з тюркських мов, що належить до алтайської мовної сім'ї (кипчацька група). Національна мова башкирів поряд з російською є державною мовою Республіки Башкортостан.

Основні діалекти: північно-західний, східний і південний. Близька до татарської мови за лексичними та фонетико-граматичними ознаками.

Більшість башкирів володіють російською мовою, також серед башкирів поширені марійська, чуваська, татарська, удмуртська та інші мови.

Чисельність та розселення[ред. | ред. код]

Докладніше: Башкири в Україні

Під час першого всезагального Всеросійського перепису населення у 1897 році на теренах Російській імперії було нараховано 1 321 363 особи, що вказали рідною мовою башкирську. Переважна більшість з них (99,2%) мешкали на території Уфимської (899 910 осіб), Оренбурзької (254 561), Пермської (85 395), Самарської (57 242), В'ятської (13 909) губерній[21].

Загальна кількість башкирів у світі складає понад 2 мільйони осіб[22]. В Україні за даними Всеукраїнського перепису 2001 року мешкає 4253 башкири, серед них рідною мовою вказали російську 2920 осіб (68,7%), башкирську — 843 (19,8%) та українську — 336 (7,9%)[23]. За даними перепису населення 2010 року в Російській Федерації зареєстровано 1 584 554 особи башкирської національності, у тому числі в Республіці Башкортостан — 1 172 287[24].

Чисельність башкирів за даними всеросійських, всесоюзних та всеукраїнського переписів[21][25][26][27][28][29][30]
1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2002 2010
Російська імперія, СРСР 1 321 363 713 693 843 648 989 040 1 239 681 1 371 452 1 449 157
РСФРР, Російська Федерація 712 366 824 679 953 801 1 180 913 1 290 994 1 345 273 1 673 389 1 584 554
Башкирська АРСР, Республіка Башкортостан 899 910 625 845 671 188 737 711 892 248 935 880 863 808 1 221 302 1 172 287
Українська РСР, Україна 114 3681 3345 3672 5367 7402 4253

Процеси урбанізації призвела до того, що частка башкирів — мешканців у міст — зросла з 5,8% у 1938 році до 42,4% у 2002 році. Загалом чисельність урбанізованих башкир становить 518 тисяч осіб, у тому числі в Уфі — близько 155 тисяч; в Стерлітамаку — 41 тис.; в Нефтекамську — 34 тис.; в Сібаї — 29 тис.; в Салаваті — 28 тис.; в Ішимбаї — близько 20 тис.; в Мелеузі — 17 тисяч.

Матеріальна культура[ред. | ред. код]

За особливостями матеріальної культури башкири поділялися на три групи:

  • східну (переважно кочовики-скотарі),
  • південно-західну (осілі землероби)
  • північну (мисливці).

Релігія[ред. | ред. код]

За релігією башкири — мусульмани-суніти.

Господарство[ред. | ред. код]

Основні заняття сільського населення — рільництво (пшениця, жито), городництво (картопля), садівництво, тваринництво (коні, велика рогата худоба, вівці), бджільництво, рибальство, мисливство, лісові промисли.

Житло[ред. | ред. код]

Народні житла башкирів — саманні, глинобитні, рублені — все більше поступаються місцем кам'яним благоустроєним будинкам.

Традиційний одяг[ред. | ред. код]

Національний одяг — некритий кожух, сукняний каптан, повстяні капелюхи, хутрові шапки — майже повністю замінений міським одягом[31].

Відомі представники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]