Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
| рос. Башкирская Автономная Советская Социалистическая Республика башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Прапор
 Герб
| |||||||||
| Столиця | Уфа | ||||||||
| Мови | російська, башкирська | ||||||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||||||
| Історія | |||||||||
• Засновано | 14 червня | ||||||||
• Декларація про суверенітет (Баш АРСР) | 11 жовтня 1990 | ||||||||
• Перейменовано у Республіку Башкортостан | 25 лютого | ||||||||
| Площа | |||||||||
• 1989 | 142 927 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1989 | 1 219 900 осіб | ||||||||
| 8,5 осіб/км² | |||||||||
| Валюта | рубль | ||||||||
| |||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||||||
.svg){kind=small}
Башки́рська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (рос. Башки́рская Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика; башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы), до 5 грудня 1936 — Автономна Башки́рська Соціалістична Радянська Республіка) — автономна республіка у складі РРФСР.
Утворена 14 червня 1922 року при об'єднанні Башкирської Республіки і Уфимській губернії.
З 31 березня 1992 року — Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.
20 березня 1919 року було видано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». Відповідно до «Угоди» була утворена Автономна Радянська Башкирська Республіка (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався відносно АРБР.
14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.
Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.
За часів Радянської влади Башкирія з аграрний-індустріальної республіки стала індустріально-аграрною, більшість міст республіки були створені саме в цей період.
Вже до кінця 1920-х років на території Башкирії, Татарії і сусідніх областей був виявлений нафтоносний Волго-Уральський район. У травні 1932 р. почалося видобування нафти з перших свердловин у районі Ішимбая. У 1930-ті роки було поставлено завдання створити в цьому районі велику нафтову базу («Друге Баку»). Надалі це сприяло створенню нових галузей промисловості — нафтопереробної і нафтохімічної.
До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні 1952 року Башкирську АРСР було розділено на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було скасовано, а з ним обласний поділ Башкирської АРСР.
- История административно-территориального деления Республики Башкортостан (1708—2001). Сборник документов и материалов. — Уфа: Китап, 2003. — 536 с. — ISBN 5-295-03286-8
- Гатауллин Р. Ш. Динамика административно-территориального подчинения исторического Башкортостана. //Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции Организация территории: Статика, динамика, управление. / БГПУ им. Акмуллы, Башкортостанстат. — Уфа: Башкортостанстат, 2007. — 288 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Башкортостан у темах | ||
|---|---|---|
| Політика | Конституція • Парламент • Уряд • Голова Республіки • Конституційний Суд • Верховний Суд • Символи (Герб • Гімн • Прапор • Нагороди) |  |
| Географія | ||
| Історія | ||
| Населення | ||
| Економіка | ||
| Культура | Фольклор • Архітектура • Образотворче мистецтво • Кухня • Література • Музеї • Музика • Наука • Освіта • Свята • ЗМІ (Телебачення • Радіо) • Спорт • Танці • Театри • Бібліотеки | |
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
