Башкирська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Башкирська мова
Башҡорт теле
Поширена в Росії, Казахстані, Узбекистані
Регіон Росія, Башкортостан
Носії 1 379 700
Писемність кирилиця
Класифікація Алтайська сім'я
 Тюркська гілка
  Кипчацька група
   
Офіційний статус
Офіційна Башкортостан
Регулює Інститут історії
Коди мови
ISO 639-1 ba
ISO 639-2 bak
ISO 639-3 bak

Башки́рська мо́ва — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.

Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).

Поширеність мови[ред. | ред. код]

Башкирська мова поширена у Башкортостані, Челябінській, Оренбурзькій, Тюменській, Свердовській, Курганській, Самарській, Саратівській областях, Приморському краї, в окремих населених пунктах Республіки Татарстан і Удмуртської Республіки.

У світі нараховується 1,2 млн мовців.[1] За даними Всеросійського перепису населення 2010 року башкирською мовою у Російській Федерації володіють 1 152 404 осіб, з них: 977 484 башкир, 131 950 татар, 20 258 росіян, 6 276 чувашів, 3 211 марі, 1 953 казахів, 1 630 удмуртів, 1 279 узбеків та 8 363 особи інших національностей.[2]

З кожним роком сфера застосування башкирської мови скорочується, як і скорочується чисельність мовців. Так у 2018-2019 навчальному році, в РБ вивчаються 11 рідних мов. Це башкирська, білоруська, латиська, марійська, мордовська, німецька, російська, татарська, удмуртська, українська і чуваська мови.

Російську мову, як рідну, обрало 63,05% учнів, башкирську – 15,6%, татарську — 9,45%, марійську — 1,11%, чуваську — 0,74%. При цьому, башкирську і російську (як рідну) вивчатимуть у всіх загальноосвітніх закладах РБ. Татарська, як рідна, викладатиметься в 12 муніципальних районах і 3-х міських округах. Уроки чуваської заплановані в 5 муніципальних районах, а уроки марійської – в одному районі.[3]

Абетка і діалекти[ред. | ред. код]

Башкири спочатку були угорським плем'ям, після вони прийняли булгарську мову. Після монгольської навали кипчацька мова стала загально уживаною завдяки тому, що ця мова була розмовною для більшості племен Золотої Орди.

Сучасна башкирська мова, як і сучасна татарська мова, бере свій початок з кипчацької групи мов. Сьогодні мова має багато діалектів, які дуже схожі на татарську. У минулому башкири використовували татарську як письмову мову. У 15-му сторіччі башкири перейшли з чагатайської (проте, згідно з деякими дослідниками, перейшли з давньотатарський варіант чагатайської мови) на сучасну татарську, яка була у використанні до 1923. Як татарська, так і чагатайська використовували арабську абетку. У 1923 була створена башкирська письмова система на базі арабської абетки.

У 1930 абетка була замінена на латинську основу. І, нарешті, у 1938 — на кирилицю, яка використовується і сьогодні з додаванням деяких букв: Ә ә [æ], Ө ө [œ], Ү ү [y], Ғ ғ [ɣ], Ҡ ҡ [q], Ң ң [ŋ], Ҙ ҙ [ð], Ҫ ҫ [θ], Һ һ [h].

Башҡорт әлифбаһы
Аа (а) [a] Бб (бэ) [b] Вв (вэ) [v]
Гг (гэ) [g] Ғғ (ғы) [ɣ] Дд (дэ) [d]
Ҙҙ (ҙэ) [ð] Ее (йе) [e], [je] Ёё (йо) [jo]
Жж (жэ) [ʒ] Зз (зэ) [z] Ии (и) [i]
Йй (ҡыҫҡа и) [j] Кк (ка) [k] Ҡҡ (ҡы) [q]
Лл (эль) [l] Мм (эм) [m] Нн (эн) [n]
Ңң (эң) [ŋ] Оо (о) [o] Өө (ө) [ø]
Пп (пэ) [p] Рр (эр) [r] Сс (эс) [s]
Ҫҫ (ҫэ) [θ] Тт (тэ) [t] Уу (у) [u]
Үү (ү) [y] Фф (эф) [f] Хх (ха) [x]
Һһ (һа) [h] Цц (цэ) [ʦ] Чч (чэ) [ʧ]
Шш (ша) [ʃ] Щщ (ща) [ɕ] Ъъ (ҡатылыҡ билдәһе) [ʔ]
Ыы (ы) [ɯ] Ьь (йомшаҡлыҡ билдәһе) [ʲ] Ээ (э) [e]
Әә (ә) [æ] Юю (йу) [ju] Яя (йа) [ja]

Приклад[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т.Шевченка башкирською мовою (переклав Хай Мухамедьяров)

ВАСЫЯТ
Мин үлгәс, мине күмегеҙ
Тау башына: эсенә
Киң яландың, һәм һөйөклө
Украина еренә.


Унан киң баҫыуҙар, Днепр
Һәм текә яр күренһен,
Ташҡын йылғаларҙың нисек
Үкереүе ишетелһен.


Украинанан күк диңгеҙгә
Китһә ағыҙып алып
Дошман ҡанын. Бөтәһен дә —
Баҫыу, тауҙы ҡалдырып,
Шул ваҡытта осармын
Мин үҙенә алланың
Ялбарырға, ә уғаса
Мин белмәнем алланы.


Күмегеҙ ҙә күтәрелегеҙ,
Ватығыҙ бығауҙарҙы,
Дошмандың яуыз ҡаны менән
Бөркөгөҙ азатлыҡты.


Һәм мине бөйөк, ирекле
Яңы семьялы көндәрҙә,
Яман түгел, тын һүҙ менән
Онотмағыҙ хәтерләргә.

Джерело: Українська бібліотека

Див. також[ред. | ред. код]

Башкирська Вікіпедія

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
башкирською мовою
Баш бит


  1. Галяутдинов И. Г., Ишбердин Э. Ф. Башкирский литературный язык.// Башкортостан: краткая энциклопедия. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996. — С. 156—157. — 672 с. — ISBN 5-88185-001-7
  2. Владение языками населением наиболее многочисленных национальностей
  3. Почти две трети школьников РБ в качестве родного языка выбрали русский. RFE/RL (ru). Процитовано 2018-08-18.