Башкортостан
Республіка Башкортостан | |||||
---|---|---|---|---|---|
башк. Башҡортостан Республикаһы | |||||
рос. Респу́блика Башкортоста́н | |||||
| |||||
![]() | |||||
Республіка Башкортостан на карті Росії | |||||
Столиця | Уфа | ||||
Площа - Усього |
27-а 142 947 км² | ||||
Населення - Усього |
7-а 4 051 005[1] (1 січня 2019) | ||||
Федеральний округ | Приволзький | ||||
Економічний район | Уральський | ||||
Автомобільний код | 02, 102 | ||||
Державна мова | російська, башкирська | ||||
Гімн | Гімн Башкортостану, Аудіозапис (326 Kb, Mono) | ||||
Часовий пояс | MSK+2 (UTC+5) | ||||
![]() |
Респу́бліка Башкортоста́н, Башки́рія (рос. Респу́блика Башкортоста́н; башк. Башҡортостан Республикаһы) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу. Республіка у складі Росії.
Столиця — Уфа.
Межує зі Свердловською, Челябінською та Оренбурзькою областями Росії, Пермським краєм, а також з Республіками Татарстан і Удмуртія.
Утворена 20 березня 1919.
Географія[ред. | ред. код]
Географічне положення[ред. | ред. код]
Республіка розташована на схилах Південного Уралу й в Передураллі. Найвища точка на території Башкортостану — гора Ямантау (1640 м). Довжина республіки з півночі на південь — 550 км, із заходу на схід — 430 км.
Найбільші річки: Біла (Агідель) (1430 км) і її притоки Нугуш (235 км), Сім (239 км), Уфа (Караїдель) (918 км), Дьома (556 км), а також Сакмара (760 км), Урал та Ік (571 км).
Озер налічується близько 2700. Найбільша кількість озер є в зауральській частині республіки: Курман-Куль, Шерамбай, Ала-Куль, Куш-Куль, Карагай-Куль, Біле, Учали, Узун-Куль, Улянди, Карабаликти, Банне, Мулдак, Чебаркуль, Талкас, Култубан, Юмуркали й ін. Майже всі перераховані озера Башкирського Зауралля мають довгасту форму й витягнуті паралельно гірським хребтам, що, треба думати, пов'язане з їхнім тектонічним походженням. Озера ці рясні рибою (до 40 видів). Серед озер західної частини Башкирії найбільш великими є Асли-Куль, що має площу 18,5 км², та Кандри-Куль із площею 12 км². На території Республіки находиться національний парк «Башкирія», Башкирський заповідник, заповідник Шульган-Таш. На території Шульган-Таша є однойменна печера, більше відома як Капова — найбільша печера Уралу (довжина біля трьох кілометрів).
Крайні точки
північна - 56 ° 31 'пн. ш. 54 ° 31 'сх.д , на північний захід від села Байсарово Янаульского району;
південна - 51 ° 34 'пн. ш. 57 ° 12 'сх. д , на південний схід від села Кужанак Зіанчурінского району;
західна - 55 ° 07 'пн. ш. 53 ° 08 'сх. д , на південний захід від села Івановка Бакалінського району;
східна - 54 ° 52 'пн. ш. 60 ° 00 'сх. д, на північний схід від станції Устиново Учалинского району.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
У Башкортостані є родовища нафти (Арланське й Чекмагуське, Ішимбайське, Туймазінське, Шкаповське й ін.), природного газу (Кумертау, Янаул і ін., прогнозовані запаси більше 300 млрд м³), вугілля Південно-Уральського басейну (балансові запаси до 0,5 млрд тонн), залізної руди (балансові запаси близько 100 млн тонн), міді та цинку Сібайського родовища, золота, кам'яної солі, якісної цементної сировини.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат континентальний з помірно теплим літом і холодною зимою. Пересічна температура січня −15°, липня +19°. Опадів близько 550—600 мм на рік у північно-східній частині і 300—400 мм у степових районах півдня. Вегетаційний період — 120—135 діб.
Рослинний світ[ред. | ред. код]
Ліс займає понад 40 % території республіки. У Передураллі це змішані ліси, північніше, у західному передгір'ї, розташовані сосново-листяні й березові ліси й темнохвойна тайга.
У Передураллі також поширені лісостепи з березовими й дубовими лісами, різнотравно-ковилові степи.
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Тваринний світ краю досить різноманітний. На території Башкирії живуть 286 видів птахів, 76 видів ссавців, 700 видів червоподібних, 121 вид молюсків, близько 500 видів членистоногих, 10 видів земноводних і стільки ж плазунів. Багато видів тварин і птахів мають велику зону перебування, хоча поширення деяких європейських видів обмежене Уральським хребтом.
Риби. У річках, озерах і ставках республіки живуть 47 видів риб, 13 з них занесені до Червоної книги Башкортостану. До них належать стерлядь, осетер, таймень, пструг струмковий, європейський харіус, а також пелядь, рипус, сиг. Ширше розповсюджені лящ, головень, язь, плітка, карась, сороча, а також окунь, йорж та судак. Зустрічаються сом, минь, тюлька.
Птахи. У Башкирському Заураллі зареєстровані огар, турпан, куріпка біла, шилодзьобка, кречітка, білокрилий жайворонок, кам'янка-плясунья, мала мухоловка, а в Башкирському Передураллі — вівчарик жовтобровий, волове очко. По всій території трапляється сіра куріпка, звичайний жайворонок, орябок, різні види качок й мартинів.
З плазунів відмічено кілька видів, у тому числі болотяна черепаха.
Ссавці. Зі ссавців у південних районах зустрічаються пискуха мала, хом'ячоки сірий і Еверсмана, а на лівому березі річки Білої зустрічається ховрах рудуватий. Однак більшість тварин живе на всій території республіки: бабак, тушкан, заєць сірий, тхір степовий, ведмідь, рись, куниця, бурундук, вивірка лісова, бобер, ондатра, лось, сарна сибірська, свиня дика і багато інших.
Об'єктами полювання в цей час є в основному качині: крижень, червоноголовий нирок, свіязь, широконіска, а також орябок, тетерев, глушець, слуква тощо. Промишляють куницю, річкового візона, горностая, ласицю, степового тхора, борсука, вовка, лисицю, єнота, зайця.
Строго по певних нормах здійснюється промисел лося, свині дикої, ведмедя й бобра, тому що в результаті вирубки лісів, забруднення водойм і полів їхня чисельність сильно скоротилася. Зникли багато видів птахів — у Башкирії перестали гніздитися пелікан, стрепет, дрохва, степовий орел, повністю винищена хохуля. У Червону Книгу Башкирії внесені деякі види хижих птахів, ссавців і комах.
З метою збереження природних комплексів створені національний парк «Башкирія», Башкирський заповідник, заповідник «Шульган-Таш».
Ґрунти[ред. | ред. код]
В західній частині переважають чорноземи; на півночі від р. Білої — дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти. В гірських райнах Уралу — гірськолісові сірі і гірськолучні ґрунти. На півночі і північному сході Предуралля поширені мішані темнохвойно-широколистяні ліси, які далі на південь переходять в широколистяні. На півдні — ковилово-різнотравні степи, переважно розорані.
Історія[ред. | ред. код]
В IX—X столітті башкири жили на території Південного Уралу між річками Волга, Кама, Тобол і верх, течією Яїку (Уралу). Башкири були кочовиками і займалися скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом. Після завоювання татаро-монголами Башкирія ввійшла до складу Золотої Орди, а в 1-й половині XV століття була поділена між Казанським і Сибірським ханствами і Ногайською ордою.
Після завоювання московськими військами Казанського ханства (1552) основна частина башкирських племен 1554—1557 добровільно прийняла російське підданство. Під впливом російських селян-переселенців башкири починають займатись рільництвом і переходять від кочового до осілого життя. Башкири на чолі з Салаватом Юлаєвим, сподвижником Омеляна Пугачова, брали активну участь у селянській війні 1773—1775. З 1798 царський уряд поділив Башкирію на кантони (військові округи), сформувавши з населення нерегулярне військо для оборони кордонів. У 1865 кантонну систему управління ліквідовано й башкирів прирівняно до сільських жителів. У XVIII столітті і 1-й пол. XIX століття багато земель захопили російські поміщики й заводчики, а в пореформений період відбувається інтенсивне заселення Башкирії російськими переселенцями.
Ще у XVIII столітті в Башкирії виникла гірнича промисловість. У 1878 в Уфимській губернії було 200 промислових підприємств, в гірсько-лісових районах працювало 14 металургійних заводів, на яких переважали російські робітники (національний пролетаріат був незначний).
Утворення Малої Башкирії[ред. | ред. код]
Після Лютневої Революції 1917 року в регіоні почався процес національного руху за створення національно-територіальної автономії. У липні-серпні 1917 року в Оренбурзі пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було ухвалено рішення про потребу створення «демократичної республіки на національно-територіальних засадах» у складі федеративної Росії. Вибране першим і переобране другим з'їздами Башкирське обласне (центральне) шуро (рада) працювало в Оренбурзі і готувалося до Засновницьких зборів Росії, які мали відбутися в січні 1918 року.
Жовтневий переворот вніс корективи до процесу становлення автономії. 16 листопада 1917 року Башкирське обласне шуро проголошує частини територій Оренбурзької, Пермської, Самарської, Уфимської губерній автономною частиною Російської республіки — територіально-національної автономії Башкурдістан. Останнє рішення затверджено на III Всебашкирському з'їзді (курултаї), який проходив 8—20 грудня 1917 року в Оренбурзі.
Поняття «Мала Башкирія» введено в січні 1918 року в ході розробки проекту «Положення про автономію Малої Башкирії». До складу Малої Башкирії віднесені південна частина Красноуфимського, південна Осинського, південно-східна Єкатеринбурзького, південно-західна Шадринського (Пермська губернія), південно-західна Челябінського, західна Троїцького, Верхньоуральського, північно-західна Орського, північна Оренбурзького (Оренбурзька губернія), південно-західна Бірського, північно-східна частина Стерлітамацького повітів (Уфимська губернія), східна Бугурусланського (Самарська губернія). Оцінково: територія — 78 439 км², населення — 1219,9 тисяч осіб.
20 березня 1919 року підписано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». У пресі опубліковано 23 березня 1919 року, тому офіційною датою утворення республіки вважається цей день. Відповідно до «Угоди» утворено Автономну Башкирську Радянську Республіку (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався щодо АРБР.
До її складу увійшли 17 волостей Оренбурського повіту, 28 волостей Орського повіту, 12 волостей Верхньоуральського повіту, 6 волостей Троїцького повіту, 9 волостей Челябінського повіту, 1 волость Бузулуцького повіту Оренбурзької губернії, 8 волостей Шадринського повіту, 4 волості Єкатеринбурзького повіту, 6 волостей і 5 окремих сел з 3 волостей Красноуфимського повіту Пермської губернії, 14 волостей Златоустовського повіту, 4 волості і башкирські селища 2 волостей Уфимського повіту, 29 волостей Стерлітамацького повіту Уфимської губернії.
7 волостей і місто Златоуст Златоустовського повіту, 6 волостей Уфимського повіту, 4 волості Троїцького повіту, 10 волостей Стерлітамацького повіту, з раніше оголошених у складі Малої Башкирії, до складу АБРР могли бути віднесені тільки після проведення опитування населення.
Прийнята нова адміністративно-територіальна структура, що складалася з 13 кантонів: Джітаровський, Кипчацький, Усерганський, Бурзян-Тангауровський, Там'ян-Катайський, Аргаяшський, Яланський, Кущинський, Дуванський, Кудейський, Табінський, Юрматінський, Ток-Чуранський.
Згідно з «Угодою» місцезнаходження столиці Автономної Башкирської Радянської Республіки повинен був визначити з'їзд Рад, а до ухвалення остаточного рішення тимчасовою офіційною столицею було село Темясово Бурзянської волості Орського повіту (нині Баймацький район). У зв'язку з наступом Колчака керівництво Республіки було евакуйовано до Саранська, де знаходилося з кінця квітня по серпень 1919 року. 20 серпня 1919 року уряд повернувся в місто Стерлітамак, яке стало фактичною столицею Малої Башкирії, при цьому знаходячись на території Уфимської губернії. 20 серпня 1920 року місто Стерлітамак, в листопаді цього ж року 16 волостей Стерлітамацького повіту передаються до складу республіки.
Утворення Великої Башкирії[ред. | ред. код]
14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу Республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.
Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.
Радянський період[ред. | ред. код]
До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального поділу. У травні 1952 року Башкирська АРСР була розділена на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було відкликано і обласний поділ у Башкирській АРСР скасовано.
Утворення Республіки Башкортостан[ред. | ред. код]
З 31 березня 1992 року — Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.
Населення[ред. | ред. код]
Населення Республіки за даними 2006 року становить 4063,4 тис. осіб (4078,8 — 2005). Густота населення — 28,4 осіб/км² (2006, 2005), питома вага міського населення — 59,6 % (2006) (59,7 % — 2005).
Згідно з Всеросійськими переписами населення 2002 та 2010 років, національний склад населення був наступний:
Народ | 2002 | 2010 |
---|---|---|
Росіяни | 36,32 % | 35,19 % |
Башкири | 29,76 % | 28,79 % |
Татари | 24,14 % | 24,78 % |
Чуваші | 2,86 % | 2,64 % |
Марійці | 2,6 % | 2,55 % |
Українці | 1,3 % | 0,98 % |
Мордва | 0,6 % | 0,5 % |
Удмурти | 0,6 % | 0,53 % |
Білоруси | 0,4 % | 0,29 % |
Усього в Башкортостані мешкає понад 100 національностей.
96,4 % населення володіє російською мовою. Башкирською мовою володіє 25,8 %, татарською — 34,0 % населення.
Рік | Усього | Башкири | Росіяни | Татари | Чуваші | Марійці | Українці | Мордва | Удмурти | Білоруси |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1897 р. (на 9 лютого) | 199 1438 | |||||||||
1926 р. (на 17 грудня) | 2 665 836 | 625 845 | 106 4707 | 621 121 | 84 886 | 79 298 | 76 710 | 49 813 | 23 256 | 18 281 |
1939 р. (на 17 січня) | 3 158 969 | 671 188 | 128 1347 | 777 230 | 106 892 | 90 163 | 92 289 | 57 826 | 25 103 | 23 761 |
1959 р. (на 15 січня) | 3 336 289 | 737 711 | 1 418 147 | 768 566 | 109 970 | 93 902 | 83 594 | 43 582 | 25 388 | 20 792 |
1970 р. (на 15 січня) | 3 814 926 | 892 248 | 1 546 304 | 944 505 | 126 638 | 109 638 | 76 005 | 40 745 | 27 918 | 17 985 |
1979 р. (на 17 січня) | 3 844 280 | 935 880 | 1 547 893 | 940 436 | 122 344 | 106 793 | 75 571 | 35 900 | 25 906 | 17 393 |
1989 р. (на 12 січня) | 3 943 113 | 863 808 | 1 548 291 | 1 120 702 | 118 509 | 105 768 | 74 990 | 31 923 | 23 696 | 17 038 |
2002 р. (на 9 жовтня) | 4 104 336 | 1 221 302 | 1 490 715 | 990 702 | 117 317 | 105 829 | 55 249 | 26 020 | 22 625 | 17 117 |
Розселення народів Башкортостану[ред. | ред. код]
Населені пункти[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2008 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Українці[ред. | ред. код]
1926 року в Башкортостані було 77 000 українців. Згідно з переписом 1939 року українці становили 2,9 % всього населення республіки. Українці мешкали здебільшого в південно-західній частині Башкирії, у степових та лісостепових смугах.
Під час Другої світової війни між Башкирією та Україною розвинулися несподівані й тісні культурні зв'язки. В часи німецької окупації України Академія Наук УРСР, Спілка Письменників України, Оперний Театр ім. Т. Г. Шевченка перебували у столиці Башкирії Уфі. В цій же столиці видавався у той час журнал «Українська література», збірники «Наукових записок Інституту мови й літератури AH УРCP» та ще кілька тогочасних українських часописів (зокрема «Література й мистецтво»).
Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]
У республіці 54 адміністративних райони, 21 місто, 4674 населених пункти.
|
|
Економіка[ред. | ред. код]
Найважливіші галузі промисловості — нафтовидобуток (23 % промислового продукту) («Башнєфть») і нафтопереробка (20 %); хімія й нафтохімія (16 %) («Салаватнєфтєоргсінтез», «Уфанєфтєхім», «Ішимбайський НПЗ», «Приютовський» і «Туймазінський ГПЗ»).
Електроенергетика (13 % промислового продукту) представлена Кармановською ГРЕС (1800МВТ), Салаватськими (530 і 264 МВТ), Стерлітамацькими (511 і 355 МВТ), Уфимськими (94, 466, 110 і 400 МВТ), Приуфимською (200 МВТ), Кумертауською (145 МВТ) і Зауральською (27 МВТ) ТЕЦ; Павловською (164 МВТ), Юмагузінською (45 МВТ) і малими ГЕС на річках Сакмара, Дьома й Великий Ік. У районі селіща Тюпкільди Туймазінського району розташована дослідно-експериментальна вітряна електростанція потужністю 2,2 МВТ. По федеральній програмі розвитку атомної енергетики (2005) можливе поновлення будівництва Башкирської АЕС (м. Агідель).
Є також деревообробна промисловість і промисловість будівельних матеріалів. Найбільші промислові центри — Уфа, Стерлітамак, Салават, Нефтекамськ, Туймази, Октябрський. Розвинені машинобудування й металообробка.
Сільське господарство — зерново-тваринницького напрямку. Вирощуються пшениця, жито, овес, ячмінь (зернові культури) і цукровий буряк, соняшник (технічні культури).
М'ясо-молочне тваринництво, свинарство, м'ясо-шерстне вівчарство, птахівництво, конярство й бджільництво.
Докладніше: Землеробство в Башкортостані
Транспорт[ред. | ред. код]
Уфа зв'язана залізницями із Самарою, Челябінськом і іншими містами. Через регіон проходить автомагістраль М5 «Урал», до Уфи прокладена М7 «Волга». Судноплавні річки — Біла й Уфа. Розвинений трубопровідний транспорт.
Освіта[ред. | ред. код]
Культура[ред. | ред. код]
З 1939 року в Башкорстані діє Державний академічний ансамбль народного танцю ім. Файзі Гаскарова.
Див. також[ред. | ред. код]
- 2657 Башкірія — астероїд, названий на честь території[2].
- Курултай Республіки Башкортостан
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Росстат — оцінка чисельності населення станом на 01.01.2019. Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2019.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bashkortostan |
- Башкорстостан: боротьба за незалежність в умовах Російської Федерації // ВІДЕО
- Оренбурзький коридор: розвал Російської Федерації може початися саме з нього // ВІДЕО
- Офіційний інформаційний портал Республіки Башкортостан (рос.)
- Посилання на сайти Республіки Башкортостан (рос.)
- Коротка енциклопедія Башкортостану (рос.)
- Республіка Башкортостан. Адміністративно-територіальний поділ (рос.)
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
|
|
|
|
|