Перейти до вмісту

Баштанська республіка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Баштанська республіка 1919)

Баштанська республіка
Збройні Сили Півдня Росії
1919 Збройні Сили Півдня Росії
Прапор Миколаївщина
Прапор
СтолицяПолтавка
Форма правлінняСоціалістична республіка
КерівникиІван та Павло Тур, Микола Прядко
Історичний періодМіжвоєнний період
• Засновано
16 вересня 1919
• Ліквідовано
12 листопада 1919
Населення
Попередник
Наступник
Збройні Сили Півдня Росії
Збройні Сили Півдня Росії

Башта́нська респу́бліка — селянська повстанська республіка на території сучасної Миколаївщини періоду Української революції 19171921 років.

Назва

[ред. | ред. код]

Назву республіка отримала за балкою, в якій розкинулось село Полтавка[1].

Передісторія

[ред. | ред. код]

24 серпня 1919 року с. Полтавка Херсонського повіту захопили війська Добровольчої армії. Був утворений селянський повстанський загін з 50 чоловік. Восени 1919 в районі Полтавки розгорнулась активна повстанська боротьба. В ніч на 16 вересня піднялося повстання, сигналом для якого стали церковні дзвони двох церков.

Основні події

[ред. | ред. код]

16 вересня 1919 року на сільський схід зібралися майже всі жителі села на якому проголосили Баштанську республіку і обрали повстанком у складі 10 осіб. До нього увійшли представники різних політичних поглядів. Баштанці оголосили себе селянською республікою, їх підтримало багато сусідніх сіл — Привільне, Христофорівка, Балацьке, Новогорожене та інші.

30 вересня 1919 р. був сформований штаб повсталих на чолі з есером-боротьбистом Павлом Туром та його безпартійним братом Іваном. Членами штабу були представники та прихильники різних партій: більшовиків, боротьбистів, анархістів.

Бій кавалерійського загону повстанців з каральним загоном денікінців під Баштанкою. Фрагмент з картини Іваненка.

Повстанці, зібравши під свої прапори понад 4 тисячі озброєних бійців (і близько 18 тисяч в резерві), пішли в наступ проти денікінців під керівництвом генерала Я. Слащова. Просунувшись на південь у тилу Денікіна більш як на 150 км, вони зайняли села Калинівку, Воскресенське, Водопій і наблизились до Миколаєва.

Відчуваючи загрозу з тилу, денікінці змушені були зняти з фронту дві козачі дивізії і послати їх проти повстанців, які з 9 по 18 листопада вели проти них жорстокі нерівні бої. Баштанська республіка була задушена; білогвардійці тільки в самій Баштанці розстріляли 852 повстанці і спалили 350 дворів. В каральній операції взяли участь 42-й Донський козачий полк та 8-й Лубенський гусарський полк.

У 1925 року за рішенням ВУЦВК до села прибув його голова Г. Петровський і нагородив Полтавку-Баштанку (офіційно перейменування відбулося у 1928 році) Почесним Червоним прапором.

В 1935-1937 рр. за сфабрикованою справою антирадянської есерівської організації "Єдність" було репресовано активних учасників Баштанського повстання, з винесенням вищої міри покарання - розстрілу.

Український радянський письменник Юрій Яновський написав п'єсу «Дума про Британку», кіностудією імені О. Довженка у 1967 році режисером-документалістом Фощенко Роман Іполитович знято фільм «Сини Баштанської республіки».

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 159.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]