Башта Цибона
Башта Цибона Cibonin toranj | |
---|---|
Інформація | |
45°48′11″ пн. ш. 15°57′50″ сх. д. / 45.80306° пн. ш. 15.96389° сх. д.Координати: 45°48′11″ пн. ш. 15°57′50″ сх. д. / 45.80306° пн. ш. 15.96389° сх. д. | |
Розташування | Хорватія, Загреб, Trg Dražena Petrovića 3, 10000 |
Країна | Хорватія |
Статус | збудовано |
Початок будівництва | 1986 |
Завершено | 1987 |
Відкрито | 1987 |
Використання | офісний центр |
Висота | |
Антена | 105 м |
Дах | 92 м |
Технічні деталі | |
Кількість поверхів | 25 |
Інше | |
Архітектор | Маріян Хржич (Marijan Hržić) |
Власник | «Agrokor» |
Башта Цибона у Вікісховищі |
Башта Цибона (хорв. Cibonin toranj) — висотний будинок у центрі столиці Хорватії Загреба, на площі Дражена Петровича, 3, біля перехрестя Савського шляху і вулиці Краньчевича. Збудований 1987 року.
Будівля заввишки 92 метри (на 4,15 м нижча від бізнес-центру «Строярська»), має 25 надземних поверхів. На даху є радіощогла, що збільшує висоту «башти» до 105 м. Башта Цибона займає 5-тє місце в Хорватії за висотою (2-ге, якщо враховувати і антену).[1]
Висотний будинок є частиною комплексу, який включає нижчі ділові споруди, баскетбольну залу ім. Дражена Петровича на 5400 місць і мистецьку інсталяцію.
Хмарочос циліндричний, діаметром 25 м, з 4-ступеневим скороченням діаметру, що увінчується радіощоглою. Фасад виконано з темної сталі, повністю світловідбивного скла і чорного граніту. Вікна не глухі. Перший ступінь закінчується на 21-му поверсі, другий — на 23-му, третій — на 24-му, четвертий — на 25-му. Обід вежі тримається за допомогою 26 залізобетонних пілонів, які роблять його стійким до землетрусів у 7 балів за шкалою Ріхтера та ударів невеликих літаків (типу Сессни).
Його будівництво, розпочавшись у квітні 1986 року, завершилося 1987 року і приурочувалося до універсіади, яка того року відбувалася в Загребі. Архітектором, який розробив конструкцію будівлі, був Маріян Хржич.
Останнім відомим господарем башти був «Агрокор» — найбільша харчова компанія Центральної та Східної Європи.
Станом на 2018 рік, ЗМІ повідомляли, що висотний будинок і прилеглі до нього споруди перебувають у поганому стані.[2][3]
- ↑ Neboderi izlaze iz mode, ulazi biznis (PDF). Zagrebački komunalni vjesnik (хорватською) (345). лютого. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2011. Процитовано 29 липня 2011.
- ↑ Ukleti toranj - Divila mu se cijela bivša država, a sad je ostao napušten od svih. Večernji list (хор.). 19 листопада 2017. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ Što se događa s jednim od najpoznatijih zagrebačkih nebodera?. Jutarnji list (хор.). 4 лютого 2018. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 4 січня 2020.