Башчаршія
| Башчаршія | |
|---|---|
|
| |
| 43°51′35″ пн. ш. 18°25′52″ сх. д. / 43.85972450002777379° пн. ш. 18.43111520002777937° сх. д.Координати: 43°51′35″ пн. ш. 18°25′52″ сх. д. / 43.85972450002777379° пн. ш. 18.43111520002777937° сх. д. | |
| Країна |
 Боснія і Герцеговина[1] |
| Розташування | Старі-Град[1] |
| Тип |
район міста культурна власність[1] і Пішохідна зона |
  Башчаршія Башчаршія (Боснія і Герцеговина) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Башчаршія (босн. Baščaršija; вимова: baʃ.tʃǎr.ʃi.ja) — старий базар Сараєва, історичний та культурний центр міста. Башчаршія була побудована в 15 столітті, коли Іса-Бег Ісакович заснував місто. [2]
Башчаршія розташована на північному березі річки Міляцка, в муніципалітеті Старий Град. На Башчаршії є кілька важливих історичних будівель, таких як мечеть Газі Хусрев-бега та сахат-кула. На сьогоднішній день Башчаршія є основною туристичною визначною пам'яткою Сараєва.
Етимологія[ред. | ред. код]
Слово Baščaršija походить з турецької мови. Слово «baš», що в перекладі з турецької буквально означає «голова», однак у деяких контекстах також «основний», «столиця» та «čaršija», що «турецькою» означає «базар» або «ринок». [3]
Суфікс «ja» (сучасна турецька: «(y)a») по-турецьки означає «до», тобто повна назва району перекладається з турецької як «до головного базару». Однак імовірніше, що закінчення -ija є боснійським, оскільки багато турецьких запозичень мають однакове закінчення, що відповідає граматичним правилам боснійської мови. [4] У називному відмінку місце завжди називалося турецькою мовою лише як «Başçarş», без «ya».
Історія[ред. | ред. код]
До приходу османів у найбільшому поселенні на Сараєвському полі була сільська площа Торник, яка розташовувалася на перехресті доріг, де сьогодні знаходиться мечеть Алі-паші. Башчаршія була побудована в 1462 році, коли Іса-Бег Ісакович побудував хан Ішакович, на додаток до багатьох магазинів.
Навколо головного входу була сформована Базерджанська чарсія. чаршія Казаз розташована на заході, а на півночі сидять як чаршія Седлар, так і Сарача. Найзначнішими будівлями, побудованими в цей період, були мечеті. Знамениту мечеть Башчаршії збудував Хаведжа Дурак у 1528 році, а Газі Хусрев-бег збудував свою мечеть у 1530 році.
Газі Хусрев-бег піднімає медресе, бібліотеку, ханікату, Газі Хусрев-бег Хамам, Газі Хусрев-бег безістан, Моріча хан, сахат-кулу та інші туристичні визначні пам'ятки на Башчаршії. Газі Хусрев-Бег був похований у гаремі своєї мечеті, поруч з гаремом знаходиться Тюрбе його звільненого раба і першого мутевелії його вакуфу Мурат-бега Тардича.
Поряд з ісламськими культовими місцями, зведеними в той час, Башчаршія є також місцем старої православної церкви, побудованої іноді протягом 16 століття і вперше згадуваної в османських джерелах з 1539 року, а також першого храму Сефардів, що називається Стара синагога, який побудований 1581-87 р. Неподалік від Старої синагоги (босн. Stari Hram) через деякий час була побудована Нова синагога (босн. Novi Hram).
Сьогодні єврейська громада використовує нещодавно споруджену синагогу через річку Мілячка, тоді як і старі, і нові будівлі синагоги використовуються як єврейські культурні центри. Нова синагога була подарована єврейською громадою місту Сараєво і служить галереєю під назвою Новий Храм. Будівля старої синагоги була перетворена на єврейський музей Боснії та Герцеговини і вважається одним з найкращих виставкових площ у колишній Югославії. [5]
Протягом 16 століття було побудовано ряд комерційних об'єктів, таких як безістани, гани та караван-сараї . Сараєво було важливим центром торгівлі на Балканах і мало три безістани (сьогодні безістани Газі Хусрев-Бега та Бруси досі стоять). Були колонії венеційських та рагузьких торговців, а Башчаршія мала приблизно 12 000 комерційних та ремісничих магазинів.
Після землетрусу в 1640 р. та кількох пожеж у 1644 та 1656 рр. Сараєво було 1697 р. спалене та спустошене військами принца Євгена Савойського. Подорожній письменник Евлія Челебі писав:
- «Чаршія має все, тисяча вісімдесят магазинів, які є взірцем краси. Чаршія дуже приваблива і побудована за планом» .[джерело?]
Місто Сараєво не суттєво розширилося до 19 століття. З австро-угорською окупацією в 1878 році іноземні архітектори хотіли переробити Сараєво у сучасне європейське місто. Пожежа сприяла цьому процесу, знищивши частини Старого Граду.
З визволенням Сараєва в 1945 році після Другої світової війни комітет вирішив, що ринок слід поступово руйнувати, вважаючи, що він не відіграє ролі в сучасному місті. Однак плани скасували, а будівлі залишили стояти. [6] [7]
Важливі будівлі[ред. | ред. код]
Годування голубів на Башчаршії
Вулиця Сарачі в Сараєві
Мечеть Газі Хусрев-бега
Вхід до району Башчаршія, старого міста Сараєва.
Башчаршія під снігом
Традиційний боснійський одяг, що продається в районі Башчаршія
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в National Register of Historic Monuments in Bosnia and Herzegovina
- ↑ Photo. roker.bloger.hr. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 17 березня 2011.
- ↑ Graham, Florence. Turkish Loanwords in Seventeenth- and Eighteenth-Century Bosnian and Bulgarian Franciscan Texts. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ The Jewish Museum - Museum of Sarajevo (.html). muzejsarajeva.ba (en, bs). Museum of Sarajevo. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 14 січня 2011. Процитовано 17 березня 2011.
- ↑ Administrator. Historija Sarajevske Baščaršije. kudsevdah-ljubljana.com. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 17 березня 2011.