Баянхонгор (аймак)
| Баянхонгор | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
(монг. Баянхонгор аймаг) | |||||
| |||||
| |||||
| Адм. центр | Баянхонгор | ||||
| Найбільше місто | Баянхонгор | ||||
| Країна |  Монголія
| ||||
| Регіон | Північна Монголія | ||||
| |||||
| Номерний знак | БХ_ | ||||
| Офіційна мова | монгольська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 75 690 (11) | ||||
| - густота | 0,65 (16) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 115 978 км² (4) | ||||
| Часовий пояс | UTC+8 | ||||
| Дата заснування | 1941 | ||||
| Вебсайт | bayankhongor.gov.mn | ||||
| Код ISO 3166-2 | MN-069 | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Баянхонгор (монг. Баянхонгор аймаг) — аймак у Монголії, адміністративний центр — місто Баянхонгор. Розташований у південно-західній та центральній частині країни.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Площа аймаку 115978 км кв, чисельність населення станом на кінець 2010 року — 75690 людей. Щільність населення одна з найнижчих в Монголії та складає 0,65 чол/км кВ. Аймак було утворено у 1941 році.
Географія[ред. | ред. код]
На півдні аймаку проходить кордон з Китаєм, на заході він межує з аймаком Говь-Алтай, на північному заході — з аймаком Завхан, на півночі — Архангай, на сході — Уверхангай, на південному сході — Умнеговь. На півночі аймаку лежить вкрите лісом Хангайське нагір'я. З півдня з ними межує рівнина з великою кількістю безстічних солених озер (Долина Озер), яка в свою чергу на півдні межує з Гобі-Алтайським хребтом. Ще південніше аж до кордону з Китаєм лежить пустеля Гобі. Територією аймаку течуть річки Байдоаг, Туй з притоками, Заг, Ульзийт, Шаргалжуут, Сумбер Бурд. Найбільші з солених озер аймаку — Боон-Цагаан-Нур та Орог-Нур які розташовані на висоті, відповідно, 1311 та 1216 метрів над рівнем моря, однак останнє озеро часто пересихає. У Хангаї є гарячі лікувальні джерела температура води в яких досягає 50C Найвища точка аймаку — гора Тергун-Богд (3959 м), найнижча — 700 м.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Включає в себе 19 сомонів.
| №п/п | сомон | 'Монгольська назва | Населення 2000 | Населення 2006 | 'Населення центру сомону 2006 | Площа км² | Щільність люд/км.кв |
| 1 | Баацагаан | Баацагаан | 4526 | 3568 | 422 | 7447 | 0,48 |
| 2 | Баян-Ундер | Баян-Өндөр | 2692 | 2559 | 548 | 1689 | 0,15 |
| 3 | Баян-Овоо | Баян-Овоо | 3043 | 2912 | 731 | 3244 | 0,9 |
| 4 | Баянбулаг | Баянбулаг | 2252 | 2143 | 463 | 3170 | 0,68 |
| 5 | Баянговь | Баянговь | 2903 | 2703 | 628 | 4662 | 0,58 |
| 6 | Баянхонгор | Баянхонгор | 20501 | 26588 | 26588 | 64 | 415,44 |
| 7 | Баянлиг | Баянлиг | 3842 | 3316 | 805 | 11918 | 0,28 |
| 8 | Баянцагаан | Баянцагаан | 3946 | 3599 | 634 | 5395 | 0,67 |
| 9 | Богд | Богд | 3226 | 2900 | 613 | 3983 | 0,73 |
| 10 | Бумбегер | Бөмбөгөр | 2755 | 2584 | 656 | 3044 | 0,85 |
| 11 | Бууцагаан | Бууцагаан | 4258 | 3452 | 901 | 5840 | 0,59 |
| 12 | Ерденецогт | Эрдэнэцогт | 5158 | 4235 | 933 | 4100 | 1,03 |
| 13 | Галуут | Галуут | 5275 | 4012 | 644 | 5047 | 0,79 |
| 14 | Гурванбулаг | Гурванбулаг | 2915 | 2594 | 350 | 4442 | 0,58 |
| 15 | Жаргалант | Жаргалант | 4374 | 3173 | 697 | 4175 | 0,76 |
| 16 | Жинст | Жинст | 2352 | 2023 | 376 | 5313 | 0,38 |
| 17 | Хуреемарал | Хүрээмарал | 2466 | 2064 | 325 | 4328 | 0,48 |
| 18 | Улзийт | Өлзийт | 3721 | 3353 | 661 | 3853 | 0,87 |
| 19 | Шинежинст | Шинэжинст | 2469 | 2187 | 319 | 16501 | 0,13 |
| 20 | Заг | Заг | 2440 | 2264 | 592 | 2561 | 0,88 |
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня -20 градусів, липня +18 градусів. Щорічна норма опадів 216 мм.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
Міністерство гірничорудної промисловості заявило, що з такими запасами сланцевих родовищ, які є у ряді аймаків, у тому числі Баянхонгор Монголія може бути на сотні років забезпечена нафтою та газом. Загалом планується добувати 6700 тонн нафти щодобово. [3] На території аймаку добувають золото, кам'яне вугілля, торф, вольфрам, кришталь, мармур, берил та інші корисні копалини.
Флора та фауна[ред. | ред. код]
Водяться гірські барани, дикі кози, козулі, рисі, сніжні барси.
Сільське господарство[ред. | ред. код]
Добре розвинуто тваринництво, вирощують овочі та фрукти.
Цікаві об'єкти[ред. | ред. код]
На території сомону розташована палеолітична печерна стоянка Цагаан-агуй. Дерев'яне вугілля у цій печері має вік 33 тисячі років, вона була заселена у найдавніші часи. Довжина печери — 41,4 м, площа 182,4 м кв., обсяг 826 м куб. Серед місцевого населення розповсюджена легенда, що в 1930-ті роки XX століття там переховувався від репресій один з місцевих монахів. Загалом в печері було знайдено 9 тисяч знахідок, серед них китайська монета 1078-1089 рр, фрагмент берести із старомонгольським написом, поясна бронзова підвіска. За свідченнями монгольських вчених на стінах печери є наскельні зображення, які датуються від неоліта до епохи бронзи, однак знайти ці малюнки не вдається. У сомоні Галуут монгольські археологи знайшли поховання, яке належить до періоду імперії Кок-тюрків, які у 7-8 столітті відновили свою державу на території Монголії. Зокрема було знайдено кам'яні плити на одній з яких висічено три рядка написані старотюркським письмом. Камені встановлені у напрямку до сходу сонця займають відстань 800 метрів. Встановлено що це поховання є пам'ятником знатному аристократу кок-тюркського періоду.
Снігова людина[ред. | ред. код]
В пустельних горах Цагаан-Богдо начебто водяться прямоходячі, волосаті істоти, ростом 1,5-2 метра з міцними м'язами та великою грудною кліткою, тіло яких вкрито густою шерстю буровато-жовтого кольору. Відбитки їх ступенів часто перевищують 45-й розмір — вочевидь мова йде про снігову людину. [4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
| |||||||
| |||||