Перейти до вмісту

Баянхонгор (аймак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баянхонгор
(монг. Баянхонгор аймаг)
ᠪᠠᠶᠠᠨᠬᠣᠩᠭᠣᠷᠠᠶᠢᠮᠠᠭ
аймак:
Адм. центрБаянхонгор
Найбільше містоБаянхонгор
КраїнаМонголія Монголія
РегіонПівнічна Монголія
Номерний знакБН_ Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мовамонгольська
Населення
 - повне
75 690 (11)
0,65 (16)
Площа
 - повна
115 978 км² (4)
Часовий поясUTC+8
Дата заснування1941
Вебсайтbayankhongor.gov.mn Редагувати інформацію у Вікіданих
Скорочення
Код ISO 3166-2MN-069
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баянхонгор

Баянхонгор (монг. Баянхонгор аймаг) аймак у Монголії, адміністративний центр — місто Баянхонгор. Розташований у південно-західній та центральній частині країни.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Площа аймаку 115978 км кв, чисельність населення станом на кінець 2010 року — 75690 людей. Щільність населення одна з найнижчих в Монголії та складає 0,65 чол/км кВ. Аймак було утворено у 1941 році.

Географія

[ред. | ред. код]

На півдні аймаку проходить кордон з Китаєм, на заході він межує з аймаком Говь-Алтай, на північному заході — з аймаком Завхан, на півночі Архангай, на сході Уверхангай, на південному сході Умнеговь. На півночі аймаку лежить вкрите лісом Хангайське нагір'я. З півдня з ними межує рівнина з великою кількістю безстічних солених озер (Долина Озер), яка в свою чергу на півдні межує з Гобі-Алтайським хребтом. Ще південніше аж до кордону з Китаєм лежить пустеля Гобі. Територією аймаку течуть річки Байдоаг, Туй з притоками, Заг, Ульзийт, Шаргалжуут, Сумбер Бурд. Найбільші з солених озер аймаку Боон-Цагаан-Нур та Орог-Нур які розташовані на висоті, відповідно, 1311 та 1216 метрів над рівнем моря, однак останнє озеро часто пересихає. У Хангаї є гарячі лікувальні джерела температура води в яких досягає 50C Найвища точка аймаку — гора Тергун-Богд (3959 м), найнижча — 700 м.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Включає в себе 19 сомонів.

№п/псомон'Монгольська назваНаселення 2000Населення 2006'Населення центру сомону 2006Площа км²Щільність люд/км.кв
1БаацагаанБаацагаан4526356842274470,48
2Баян-УндерБаян-Өндөр2692255954816890,15
3Баян-ОвооБаян-Овоо3043291273132440,9
4БаянбулагБаянбулаг2252214346331700,68
5БаянговьБаянговь2903270362846620,58
6БаянхонгорБаянхонгор20501265882658864415,44
7БаянлигБаянлиг38423316805119180,28
8БаянцагаанБаянцагаан3946359963453950,67
9БогдБогд3226290061339830,73
10БумбегерБөмбөгөр2755258465630440,85
11БууцагаанБууцагаан4258345290158400,59
12ЕрденецогтЭрдэнэцогт5158423593341001,03
13ГалуутГалуут5275401264450470,79
14ГурванбулагГурванбулаг2915259435044420,58
15ЖаргалантЖаргалант4374317369741750,76
16ЖинстЖинст2352202337653130,38
17ХуреемаралХүрээмарал2466206432543280,48
18УлзийтӨлзийт3721335366138530,87
19ШинежинстШинэжинст24692187319165010,13
20ЗагЗаг2440226459225610,88

[1][2]

Клімат

[ред. | ред. код]
Сцена в Баянхонгорському аймаку

Клімат різкоконтинентальний, середня температура січня -20 градусів, липня +18 градусів. Щорічна норма опадів 216 мм.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Міністерство гірничорудної промисловості заявило, що з такими запасами сланцевих родовищ, які є у ряді аймаків, у тому числі Баянхонгор Монголія може бути на сотні років забезпечена нафтою та газом. Загалом планується добувати 6700 тонн нафти щодобово. [3] На території аймаку добувають золото, кам'яне вугілля, торф, вольфрам, кришталь, мармур, берил та інші корисні копалини.

Флора та фауна

[ред. | ред. код]

Водяться гірські барани, дикі кози, козулі, рисі, сніжні барси.

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Добре розвинуто тваринництво, вирощують овочі та фрукти.

Цікаві об'єкти

[ред. | ред. код]

На території сомону розташована палеолітична печерна стоянка Цагаан-агуй. Дерев'яне вугілля у цій печері має вік 33 тисячі років, вона була заселена у найдавніші часи. Довжина печери — 41,4 м, площа 182,4 м кв., обсяг 826 м куб. Серед місцевого населення розповсюджена легенда, що в 1930-ті роки XX століття там переховувався від репресій один з місцевих монахів. Загалом в печері було знайдено 9 тисяч знахідок, серед них китайська монета 1078-1089 рр, фрагмент берести із старомонгольським написом, поясна бронзова підвіска. За свідченнями монгольських вчених на стінах печери є наскельні зображення, які датуються від неоліта до епохи бронзи, однак знайти ці малюнки не вдається. У сомоні Галуут монгольські археологи знайшли поховання, яке належить до періоду імперії Кок-тюрків, які у 7-8 столітті відновили свою державу на території Монголії. Зокрема було знайдено кам'яні плити на одній з яких висічено три рядка написані старотюркським письмом. Камені встановлені у напрямку до сходу сонця займають відстань 800 метрів. Встановлено що це поховання є пам'ятником знатному аристократу кок-тюркського періоду.

В пустельних горах Цагаан-Богдо начебто водяться прямоходячі, волосаті істоти, ростом 1,5-2 метра з міцними м'язами та великою грудною кліткою, тіло яких вкрито густою шерстю буровато-жовтого кольору. Відбитки їх ступенів часто перевищують 45-й розмір — вочевидь мова йде про снігову людину. [4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-11-13 у Wayback Machine.]
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-02-02 у Wayback Machine.]
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 2 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-07-11 у Wayback Machine.]