Бджолині стільники
Бджоли́ні стільники́, медова крижка [1], також щільники́[2] (походження слів неясне: може бути пов'язане і з стіл, і з стелити, і з щілина, і з стіна[3][4]) — листи, утворені чашечками з воску, що їх бджоли й оси роблять для зберігання запасів меду та перги, вирощування потомства, і перебування дорослих комах. Бджолині стільники складаються з шестигранних призматичних чашечок, що розташовані по обидва боки від загальної середньої стінки.
Типи чашечок[ред. | ред. код]
Стільникові чашечки називають чару́пками[5] або, помилково[6], чару́нками[7]. На думку укладачів Етимологічного словника української мови та деяких інших мовознавців[6], написання «чарунка» з'явилося через друкарську помилку при передрукові слова «чарупка», що була повторена пізніше в кількох словниках[8].
Чарупки різняться за типом: бджолині і трутневі, між якими бджоли будують перехідні, оскільки розміри перших 2-х типів чашечок відрізняються. Досить відмінні маточники, але вони також розташовуються на стільниках і побудовані з воску.[9]
Рамки[ред. | ред. код]
Розмір стільників залежить від форми і величини стандартної рамки вулика.
У старовинних вуликах стільники підтримували невеликі палички — снози[10]. У сучасному бджільництві стільники можна витягати з вулика завдяки використанню рамкової системи.
Перший рамковий вулик, як прийнято вважати у вітчизняній традиції, винайшов в 1814 році видатний український бджоляр П. І. Прокопович. На першість у цьому питанні претендують також Ян Дзержон (створив свій розбірний вулик в 1838) і Август фон Берлепш (1852). Однак рамкова конструкція, близька до сучасної, була запатентована в США Лоренцо Лангстротом в 1851 році; рамки у вулику Лангстрота витягувалися зверху, саме ця конструкція і стала найпоширенішою у світі.
Фізика стільників[ред. | ред. код]
Бджолині стільники — найдосконаліші будівлі комах. У вулику стільники розташовані вертикально. Заповнені медом стільники в стандартних рамках містять до 4 кг меду. Простір для проходу бджіл між стільниками називається вуличкою, його стандартна ширина дорівнює 12-13 мм. Стільники будуються з двох боків, і спосіб «кріплення» кожної з чашечок не передбачає яких-небудь шпарок і нестиковок у всіх трьох вимірах. Завдяки цьому на будівництво однієї чашечки витрачається мінімум воску — на будівництво однієї бджолиної чарунки бджоли витрачають близько 13 мг воску, трутневої — 30 мг, на будівництво всього стільника — 140—150 грамів.
Геометрія стільників[ред. | ред. код]
.svg)
Шестикутна форма є найбільш економічною й ефективною фігурою для будівництва стільників.
Горизонтальний діаметр бджолиної чашечки 5,3 — 5,7 мм (на 1 см 2 припадає близько чотирьох чашечок), глибина 10-12 мм; товщина стільників з незапечатаним розплодом — в середньому 22 мм, а після їхнього запечатування — до 25 мм і більше. Об'єм чарунки — близько 0,28 см 3. При будівництві стільників бджоли використовують магнітне поле землі як орієнтир. Чашечки стільників бувають трутневі, медові та розплідні. Вони відрізняються за розміром і глибиною. Медові — глибші, трутневі — ширші.
Закриті кінці стільників — приклад геометричної ефективності, хоча й тривимірної та мало помітної. Кінці вершини тригранника, що утворюють ромбічний додекаедр, утворюють кут в 120°, який зводить до мінімуму площу поверхні при цьому обсязі (кут, утворений краями на вершині піраміди, становить близько 109 ° 28 '16 "(= 180° — arccos (1/3))). Комп'ютерна модель чарунки демонструє гексагональну трубку, розділену на три рівні ромби, які сходяться в точці на осі стільника:
Тривимірна геометрія стільника
Форма стільників є такою, що два протилежні шари чашечок гнізда входять один на одного, кожна грань з'єднує решту, що розділяють протилежні чашечки.
Протилежні прошарки стільників поєднуються один з одним
Клітини також розташовуються під кутом близько 13° від горизонталі, щоб запобігти капанню меду.[11]
Суш[ред. | ред. код]
Стільники без бджіл у бджільництві називають сушшю[12]. Суш підставляють в бджолині сім'ї для їхнього розширення, використовують для утворення нових сімей (відведень).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крижка[1]
- ↑ Щільник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Чарупка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.«Ячейка въ пчелиномъ сотѣ. Рк. Левиц.»
- ↑ а б СОМАТИЧНІ НАЙМЕНУВАННЯ В ІСТОРІЇ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ДИСЕРТАЦІЯ). Запоріжжя–Харків: ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ і ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ. 2020. с. 135. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. «..чарунка – результат друкарської помилки при передрукові слова чарупка ‘вічко в стільнику, оболонка, шкаралупа’ у виданні «Російсько-українського словника» С.Іваницького та Ф.Шумлянського у 1918 році [Горецький,1968, с.74]..»
- ↑ Чарунка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. «Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (Наука... 5, 1968, 46).»
- ↑ Чарупка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 282. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 431-432.
- ↑ Сноза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Frisch, Karl von (1974). Animal Architecture. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
- ↑ Суш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бджолині стільники |
- Отстройка пчёлами сотов (рос.)
- The solved angular puzzle of the honeycombs' cells [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
