Бджолині стільники
Бджоли́ні стільники́, також щільники́[1] (походження слів неясне: вони можуть бути пов'язані і з стіл, і з стелити, і з щілина, і з стіна)[2][3] — воскові будівлі бджіл, призначені для зберігання запасів корму (меду та перги) і вирощування потомства; також — гніздо бджолиної сім'ї. Бджолині стільники складаються з шестигранних призматичних чашечок, що розташовані по обидва боки від загальної середньої стінки, яка може бути штучною (див. штучна вощина).
Зміст
Типи чашечок[ред. | ред. код]
Стільникові чашечки (або чарупки)[4] різняться за типом: бджолині і трутневі, між якими бджоли будують перехідні, оскільки розміри перших 2-х типів чашечок відрізняються. Досить відмінні маточники, але вони також розташовуються на стільниках і побудовані з воску.[5]
Рамки[ред. | ред. код]
Розмір стільників залежить від форми і величини стандартної рамки вулика.
У старовинних вуликах стільники підтримували невеликі палички — снози[6]. У сучасному бджільництві стільники можна витягати з вулика завдяки використанню рамкової системи.
Перший рамковий вулик, як прийнято вважати у вітчизняній традиції, винайшов в 1814 році видатний український бджоляр П. І. Прокопович. На першість у цьому питанні претендують також Ян Дзержон[ru] (створив свій розбірний вулик в 1838) і Август фон Берлепш (1852). Однак рамкова конструкція, близька до сучасної, була запатентована в США Лоренцо Лангстротом в 1851 році; рамки у вулику Лангстрота витягувалися зверху, саме ця конструкція і стала найпоширенішою у світі.
Фізика стільників[ред. | ред. код]
Бджолині стільники — найдосконаліші будівлі комах. У вулику стільники розташовані вертикально. Заповнені медом стільники в стандартних рамках містять до 4 кг меду. Простір для проходу бджіл між стільниками називається вуличкою, його стандартна ширина дорівнює 12-13 мм. Стільники будуються з двох боків, і спосіб «кріплення» кожної з чашечок не передбачає яких-небудь шпарок і нестиковок у всіх трьох вимірах. Завдяки цьому на будівництво однієї чашечки витрачається мінімум воску — на будівництво однієї бджолиної чарупки бджоли витрачають близько 13 мг воску, трутневої — 30 мг, на будівництво всього стільника — 140—150 грам.
Геометрія стільників[ред. | ред. код]
.svg)
Шестикутна форма є найбільш економічною й ефективною фігурою для будівництва стільників.
Горизонтальний діаметр бджолиної чашечки 5,3 — 5,7 мм (на 1 см 2 припадає близько чотирьох чашечок), глибина 10-12 мм; товщина стільників з незапечатаним розплодом — в середньому 22 мм, а після їх запечатування — до 25 мм і більше. Обсяг чарупки — близько 0,28 см 3. При будівництві стільників бджоли використовують магнітне поле землі як орієнтир. Чашечки стільників бувають трутневі, медові та розплідні. Вони відрізняються за розміром і глибиною. Медові — глибші, трутневі — ширші.
Закриті кінці стільників — приклад геометричної ефективності, хоча й тривимірної та мало помітної. Кінці вершини тригранника, що утворюють ромбічний додекаедр, утворюють кут в 120°, який зводить до мінімуму площу поверхні при цьому обсязі (кут, утворений краями на вершині піраміди, становить близько 109 ° 28 '16 "(= 180° — arccos (1/3))). Комп'ютерна модель чарупки демонструє гексагональну трубку, розділену на три рівні ромби, які сходяться в точці на осі стільника:
Тривимірна геометрія стільника
Форма стільників є такою, що два протилежні шари чашечок гнізда входять один на одного, кожна грань з'єднує решту, що розділяють протилежні чашечки.
Протилежні прошарки стільників поєднуються один з одним
Клітини також знаходяться під кутом близько 13° від горизонталі, щоб запобігти капанню меду.[7]
Суш[ред. | ред. код]
Стільники без бджіл у бджільництві називають сушшю[8]. Суш підставляють в бджолині сім'ї для їх розширення, використовують для утворення нових сімей (відведень).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Щільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Чарупка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 431-432.
- ↑ Сноза // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Frisch, Karl von (1974). Animal Architecture. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
- ↑ Суш // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бджолині стільники |
