Бджолині стільники

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стільник (значення).

Запит «Стільник» перенаправляє сюди. Не слід плутати з Стольник.

Бджоли́ні стільники́, також щільники́^[1] (походження слів неясне: вони можуть бути пов'язані і з стіл, і з стелити, і з щілина, і з стіна)^[2]^[3] — воскові будівлі бджіл, призначені для зберігання запасів корму (меду та перги) і вирощування потомства; також — гніздо бджолиної сім'ї. Бджолині стільники складаються з шестигранних призматичних чашечок, що розташовані по обидва боки від загальної середньої стінки, яка може бути штучною (див. штучна вощина).

Типи чашечок[ред. | ред. код]

Ділянка стільника з бджолиними (вверху) та трутневими (внизу) чашечками. Між ними видно перехідні три-/чотири-/п'ятикутні чашечки (відмічені червоним)

Стільникові чашечки (або чарунки^[4], заст. чарупки)^[5] різняться за типом: бджолині і трутневі, між якими бджоли будують перехідні, оскільки розміри перших 2-х типів чашечок відрізняються. Досить відмінні маточники, але вони також розташовуються на стільниках і побудовані з воску.^[6]

Рамки[ред. | ред. код]

Докладніше: Вуликова рамка

Рамка з бджолами. Видно запечатані стільники: у верхній частині з медом, в центральній — з розплодом

Бджоли починають будувати стільники з верхньої частини кожної секції. Коли чашечка заповнюється медом, бджоли запечатують її воском.

Розмір стільників залежить від форми і величини стандартної рамки вулика.

У старовинних вуликах стільники підтримували невеликі палички — снози^[7]. У сучасному бджільництві стільники можна витягати з вулика завдяки використанню рамкової системи.

Перший рамковий вулик, як прийнято вважати у вітчизняній традиції, винайшов в 1814 році видатний український бджоляр П. І. Прокопович. На першість у цьому питанні претендують також Ян Дзержон (створив свій розбірний вулик в 1838) і Август фон Берлепш (1852). Однак рамкова конструкція, близька до сучасної, була запатентована в США Лоренцо Лангстротом в 1851 році; рамки у вулику Лангстрота витягувалися зверху, саме ця конструкція і стала найпоширенішою у світі.

Фізика стільників[ред. | ред. код]

Бджолині стільники — найдосконаліші будівлі комах. У вулику стільники розташовані вертикально. Заповнені медом стільники в стандартних рамках містять до 4 кг меду. Простір для проходу бджіл між стільниками називається вуличкою, його стандартна ширина дорівнює 12-13 мм. Стільники будуються з двох боків, і спосіб «кріплення» кожної з чашечок не передбачає яких-небудь шпарок і нестиковок у всіх трьох вимірах. Завдяки цьому на будівництво однієї чашечки витрачається мінімум воску — на будівництво однієї бджолиної чарупки бджоли витрачають близько 13 мг воску, трутневої — 30 мг, на будівництво всього стільника — 140—150 грам.

Геометрія стільників[ред. | ред. код]

Найщільніша упаковка кіл на площині

Шестикутна форма є найбільш економічною й ефективною фігурою для будівництва стільників.

Горизонтальний діаметр бджолиної чашечки 5,3 — 5,7 мм (на 1 см² припадає близько чотирьох чашечок), глибина 10-12 мм; товщина стільників з незапечатаним розплодом — в середньому 22 мм, а після їх запечатування — до 25 мм і більше. Обсяг чарупки — близько 0,28 см³. При будівництві стільників бджоли використовують магнітне поле землі як орієнтир. Чашечки стільників бувають трутневі, медові та розплідні. Вони відрізняються за розміром і глибиною. Медові — глибші, трутневі — ширші.

Закриті кінці стільників — приклад геометричної ефективності, хоча й тривимірної та мало помітної. Кінці вершини тригранника, що утворюють ромбічний додекаедр, утворюють кут в 120°, який зводить до мінімуму площу поверхні при цьому обсязі (кут, утворений краями на вершині піраміди, становить близько 109 ° 28 '16 "(= 180° — arccos (1/3))). Комп'ютерна модель чарупки демонструє гексагональну трубку, розділену на три рівні ромби, які сходяться в точці на осі стільника:

Тривимірна геометрія стільника

Форма стільників є такою, що два протилежні шари чашечок гнізда входять один на одного, кожна грань з'єднує решту, що розділяють протилежні чашечки.

Пластина «штучного стільника», де бджоли вже завершили деякі чарупки

Протилежні прошарки стільників поєднуються один з одним

Клітини також знаходяться під кутом близько 13° від горизонталі, щоб запобігти капанню меду.^[8]

Стільники з яйцями та личинками

Суш[ред. | ред. код]

Стільники без бджіл у бджільництві називають сушшю^[9]. Суш підставляють в бджолині сім'ї для їх розширення, використовують для утворення нових сімей (відведень).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Щільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Чарунка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Чарупка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 431-432.
↑ Сноза // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Frisch, Karl von (1974). Animal Architecture. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
↑ Суш // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бджолині стільники

Отстройка пчёлами сотов (рос.)
The solved angular puzzle of the honeycombs' cells (англ.)

[1] Щільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[3] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[4] Чарунка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Чарупка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[6] Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 431-432.

[7] Сноза // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[8] Frisch, Karl von (1974). Animal Architecture. New York: Harcourt Brace Jovanovich.

[9] Суш // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]