Бджолоїдка білогорла
| Бджолоїдка білогорла | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Merops albicollis Vieillot, 1817 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Aerops albicollis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бджолоїдка білогорла[2] (Merops albicollis) — вид сиворакшоподібних птахів родини бджолоїдкових (Meropidae).
Вид поширений в Західній та Центральній Африці від Сенегалу до Уганди. Трапляється у посушливих відкритих районах з наявністю чагарників або дерев.
Дрібний птах, завдовжки 19-21 см. Вага 20-28 г. Задня частина шиї, спина, крила груди та черево зелені. Хвіст блакитно-зелений. Дві центральні кермові пір'їни хвоста довші від інших, можуть сягати до 12 см завдовжки. Верхівка голови чорна. Нижче проходить біла широка смуга від лоба до потилиці. Ще нижче лежить чорна смуга від дзьоба через око до шиї. Горло біле, відокремлене чорною смугою від горла. Дзьоб довгий, зігнутий, чорного кольору. Очі червонувато-коричневі. Ноги темно-сірі.
Птах живиться літаючими комахами. Розмножується в сухій піщаній відкритій місцевості. Гнізда облаштовує у норах, які викопує у піщаних ярах, урвищах. Нори сягають до 1 м завдовжки. Гніздиться колоніями. У кладці 6-7 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Merops albicollis: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 30 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
