Бджолоїдка зелена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бджолоїдка зелена
Merops persicus Mozambique 2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Бджолоїдкові (Meropidae)
Рід: Merops
Вид: M. persicus
Біноміальна назва
Merops persicus
Pallas, 1773
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Merops persicus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Merops persicus
EOL logo.svg EOL: 1050048
ITIS logo.svg ITIS: 554657
IUCN logo.svg МСОП: 22683740
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 457325

Бджолоїдка зелена, або щурка зелена (Merops persicus) — вид птахів роду Бджолоїдка (Merops) родини Бджолоїдкові (Meropidae).

Таксономія[ред. | ред. код]

Довгий час бджолоїдку зелену, поширену в Євразії, відносили до політипного виду Merops superciliosus (sensu lato) — птаха, поширеного в Африці на південь від Сахари. Тому в літературі радянської доби та у виданнях недавнього часу бджолоїдку зелену називають науковою назвою Merops superciliosus (напр., Птахи фауни України, 2002[1]), хоча в дійсності це окремий вид Merops persicus.

Цей вид нерідко розглядають як дуже близький до щурки філіпінської (Merops philippinus) зі Східної Азії, та щурки оливкової (Merops superciliosus) з Африки, з якими довгий час його вважали одним й тим самим видом (конспецифічним)[2].

В межах виду розрізняють два підвиди:

  • Merops persicus persicus — гніздиться в Азії, зимує у Східній та Південній Африці
  • Merops persicus chrysocercus — гніздиться в північній Африці, зимує в Західній Африці.

"Зелені щурки"[ред. | ред. код]

«Зеленою» називають також такі види бджолоїдок:

  • Merops orientalis — «зелена» англійською мовою (англ. — «The Green Bee-eater» = зелена)
  • Merops viridis — «зелена» в назві латиною (англ. — «Blue-throated Bee-eater» = синьогорла)
  • Merops persicus — «зелена» за назвою у визначнику птахів України.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Пара щурок зелених біля гнізда
Бджолоїдка золотиста (Merops apiaster), з якою можна сплутати бджолоїдку зелену.

Маса тіла: близько 60 г, довжина тіла: 27-31 см, розмах крил: 46-49 см.

Оперення дорослого самця зелене, яскраве; лоб білий; через око проходить чорна смуга, по боках якої блакитний відтінок; підборіддя жовте; горло іржасто-руде; верх крил із бурим відтінком, спід — рудий; центральні стернові пера видовжені, загострені; дзьоб чорний; ноги червонувато-бурі.

Доросла самиця забарвлена менш яскраво; центральні стернові пера коротші.

Молодий птах подібний до дорослої самиці, але оперення з бурувато-вохристим відтінком; центральні стернові пера не видовжені.

Відмінності від схожих видів: від бджолоїдки золотистої (Merops apiaster) відрізняється майже суцільно зеленим забарвленням, а дорослий птах — також довшими центральними стерновими перами. У зелених щурок жовте забарвлення горла і зелекнувате грудей мають поступовий перехід, а у золотистих між ними є доволі чітка темна межа.

Варто пам'ятати, що молоді золотисті щурки мають також зеленкувате забарвлення з бурими надкрилами, яке надалі на череві синіє а поверх крил - стає яскраво-рудим і жовтим. У зеленої щурки крила зверху зелені.

Поширення[ред. | ред. код]

Літній ареал Merops persicus: суцільна заливка - гніздовий ареал (за сайтом [МСОП][3], окремі значки - знахідки в літній час поза гніздовим ареалом (у т.ч. 5 знахідок в Україні)

Загалом є широкоареальним видом з високою чисельністю в місцях оселення. Найпотужніші популяції відомі в дельті Нілу, в країнах Близького Сходу, на Арабському півострові, у Закавказзі, Середній Азії, і Ірані, Афганістані, Казахстані.

Найближчі до України знахідки відомі з Північного Кавказу та з Нижньої Волги.

Мапа з ареалом Merops persicus на сайті МСОП: >>>

Цей вид зустрічається як рідкісний бродячий (вагрантний) вид на територіях, що лежать на північ від його основного гніздового ареалу, при цьому більшість особин-бродяг відмічено в Італії та Греції.

Зимують в Африці (див. карту на сайті МСОП >>>).

Статус в Україні[ред. | ред. код]

В Україні щурка зелена — рідкісний залітний птах, відомих тільки з території східних областей України, в межах степової смуги. Надає перевагу відкритим сухим місцевостям.

Бджолоїдка зелена (Merops persicus)
Thumamah, KSA 1992

Поведінка[ред. | ред. код]

Гніздяться колоніями. Риють нори в урвищах, берегах річок, кар'єрах.

Політ швидкий і легкий. Звуки: крик «крі-крі-крі», який нагадує крик бджолоїдки золотистої, але нижчий за тональністю і різкіший.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г., Бокотей А. Птахи фауни України. — Київ, 2002, с. 234–235.
  2. Докладніше див. Сайт МСОП.
  3. IUCN: Aves > Coraciiformes > Meropidae Merops persicus Blue-cheeked Bee-eater