Бджолоїдка синьохвоста
| ?Бджолоїдка синьохвоста | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Бджолоїдкові (Meropidae) |
| Рід: | Бджолоїдка (Merops) |
| Вид: | Бджолоїдка синьохвоста |
| Біноміальна назва | |
| Merops philippinus Linnaeus, 1766 | |
| Синоніми | |
| M. javanicus Horsfield, 1821 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Merops philippinus |
 Віківиди: | Merops philippinus |
 ITIS: | 554659 |
 МСОП: | 22683750 |
 NCBI: | 457331 |
Бджолоїдка синьохвоста[2] (Merops philippinus) — вид сиворакшоподібних птахів родини бджолоїдкових (Meropidae).
Вид поширений в Південній та Південно-Східній Азії, і Новій Гвінеї від Пакистану та Шрі-Ланки до Філіппін та острова Нова Британія. Трапляється у степах, луках, полях неподалік водойм та наявністю окремих дерев.
Дрібний птах, завдовжки 23-26 см, включаючи подовжені центральні пера хвоста, які можуть сягати до 7 см. Вага приблизно 30 г. Спина та крила зелені. Голова зверху жовтувато-коричнева. Через око від основи дзьоба проходить чорна смуга. Навколо смуги розташована синя пляма. Горло жовте, поступово переходить у коричневі груди. Задня частина тіла та хвіст синього кольору. Дзьоб довгий, зігнутий, чорного кольору.
Птах живиться летючими комахами. Гніздиться у колоніях. Гнізда облаштовує у норах, які викопує у піщаних ярах, урвищах. Нори сягають до 1 м завдовжки. У кладці 7-9 круглих білих яєць.
- M. p. celebensis W. Blasius, 1885, Сулавесі, Флорес, Малі Зондські острови;
- M. p. javanicus Horsfield, 1821, від Індії до Китаю та Індокитаю;
- M. p. philippinus Linnaeus, 1766, Філіппіни
- M. p. salvadorii A. B. Meyer, 1891, Нова Гвінея, Нова Британія.
- ↑ BirdLife International (2016). Merops philippinus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 30 серпня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
