Беатріс Аск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ева Карін Беатріс Аск
Beatrice Ask
Ева Карін Беатріс Аск

Міністр освіти
Час на посаді:
6.10.2006 — 3.10.2014
ПопередникТомас Бодрстром
НаступникМорган Йоханссон

Міністр юстиції
Час на посаді:
4.10.1991 — 7.10.1994
ПопередникГанс Йоран Перссон
НаступникЙлва Йоханссон

Народився20 квітня 1956(1956-04-20) (63 роки)
Свег, лен Ємтланд, Швеція
Політична партіяПомірна коаліційна партія
Професіяполітик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ева Карін Беатріс Аск (нар. 20 квітня 1956 р.) — шведський політик та член Помірної коаліційної партії. Починаючи з 1988 р., Беатріс також являється членом шведського Риксдагу комуни Стокгольму. З 1991 по 1994 роки, Аск працювала Міністром освіти, а з 2006 по 2014 рік — Міністром юстиції

Біографія[ред. | ред. код]

Беатріс народилась у місті Свег, Ємтланд. У 1974 році Аск закінчила навчатись у Акрон, США, а у 1976 році здобула середню загальну освіту в Швеції.[1] З 1978 по 1979, Беатріс вивчала міжнародну економіку в Упсальському університеті, але ніколи його не закінчила[1] Аск почала працювати в Помірній коаліційній партії та Помірній молодіжній лізі, ще до того як була обрана першою жінкою директором молодіжної ліги у 1984 році. У 1986 її було переобрано і вона займала дану посаду на протязі ще двох років, перед тим як її було обрано міським комісаром відповідальним за школи в міській раді Стокгольму.

Після виборів у 1991 році, коли то Карл Більдт очолив посаду Прем'єр-міністра, Беатріс стала працювати Міністром освіти. Разом з Пер Ункелем, Міністром науки, вони зайнялись перебудовою самої основи шведської системи освіти. Між іншим, було введено освітні ваучери, які дозволяли дітям вибирати незалежні школи без сплати будь-яких зборів.

Після програних виборів 1994 року, Беатріс стала партійним представником. З 1994 по 2006 рік вона була також членом шведського парламенту.

Коли Фредрік Райнфельдт очолив посаду прем'єр-міністра Швеції у 2006 році, Аск була назначена Міністром юстиції. Вона є однією з небагатьох не-юристів, які обіймають посаду міністра юстиції Швеції.

Беатріс була досить часто критикована багатьма газетами та колегами-політиками,[2][3] особливо за її участь у зміні законодавства, яке регулює Національне оборонне радіоуправління Швеції, а також її пропозиція та пропозиція Анн Рамберг, голови Шведскої Організації Адвокатів, називаючи цю ідею « неприйнятним поглядом на людей. Це повернення до середньовічних часів».[4] Після того як шведська поліція зайнялась контролем громадян, які ухиляються від штрафів, Беатріс підтримала проект REVA і сприяла продовженню проведення перевірок іноземців у країні.[5] Всесвітню увагу привернув лист описуючий нещодавній суспільний розлад. Цей лист був скерований до Міністра юстиції Швеції, а його зміст було опубліковано у Нью-Йорк Таймс[6].

У січні 2014 року, Беатріс поділилася посиланням у Facebook на сатиричну статтю про марихуану, завдяки якій у штаті Колорадо, США, загинуло 37 людей і прив'язала її до свого антинаркотичного стенду як молодіжний політик. Її висміювали і критикували після даного поширення в соціальних мережах[7] . Пізніше її прес-секретар повідомила газеті Aftonbladet, що Міністр весь час знала, що стаття являється сатиричною[8].

Проте наприкінці свого перебування на посаді Міністра юстиції вона була четвертою особою з 41, яка найдовше займала дану позицію. З 2009 по 2015 роки, Беатріс була другим заступником голови Помірної коаліційної партії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Беатріс має двоє дітей. Перша дитина від політика Помірної коаліційної партії, Крістера Г. Веннерхолм. Друга дитина від іншого чоловіка.[1]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Beatrice Ask - CV. Government Offices of Sweden. 24 January 2008. Архів оригіналу за 2 December 2008. Процитовано 17 December 2008. 
  2. Ask får KD-kritik för Reva-projektet (Swedish). 7 March 2013. Процитовано 12 December 2014. /
  3. Justitieministern öppnar för total övervakning (Swedish). 12 December 2011. Процитовано 12 December 2014. /
  4. Ask vill att sexköpare skäms öppet (Swedish). 19 March 2010. Процитовано 11 December 2014. /
  5. Riksdagen i debatt om polisens id-kontroller (Swedish). 19 April 2013. Процитовано 12 December 2014. /
  6. https://www.nytimes.com/2013/04/21/opinion/sunday/swedens-closet-racists.html?pagewanted=2&_r=1&ref=opinion
  7. Sweden's Justice Minister Beatrice Ask Ridiculed Over Spoof Marijuana Article. 7 January 2014. Процитовано 12 December 2014. 
  8. 'Hitler furious' at Swedish minister's satire mishap. Sweden's News in English]]. 7 January 2014. Процитовано 7 January 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]