Бевзенко Степан Пилипович
| Бевзенко Степан Пилипович | |
|---|---|
| Народився |
7 серпня 1920 Станіславівка, Новоархангельський район, Україна |
| Помер |
15 січня 2005 (84 роки) Київ, Україна |
| Діяльність | мовознавець, українознавець, викладач університету |
| Галузь | мовознавство[1], діалектологія[1] і українознавство[1] |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Знання мов | українська[1] |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Бевзе́нко Степа́н Пили́пович (нар. 7 серпня 1920, с. Станіславівка, нині Новоархангельського району Кіровоградської області — 15 січня 2005, Київ) — український мовознавець і педагог, дослідник історії та діалектології української мови. Доктор філологічних наук (1962), професор (1964). Учасник Другої світової війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Одеський університет (1945). Працював старшим викладачем (від 1949), завідувачем кафедри української мови (1950—1962), доцентом (від 1951) Ужгородського університету. Завідувач кафедри української мови Одеського університету (1962—1981); завідувач кафедри мовознавства й методики викладання мови (1982—1991), професор кафедри української мови (1991—1999) Київського педагогічного інституту (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).[2][3]
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Досліджував історію української мови, діалектологію, синтаксис сучасної української літературної мови. На основі опрацювання численних українських писемних пам'яток і діалектних записів створив монографію «Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору» (Ужгород, 1960). Монографія не тільки узагальнювала значну кількість наукових праць і розвідок з різних ділянок історії української мови, а й у цілому ряді випадків, особливо тих, що стосуються історії іменників і діеслів, по-новому пояснювала мовні явища, набагато детальніше змальовувала еволюцію форм мовної системи.
Описав окремі фонетичні явища та низку морфологічних і синтаксичних особливостей закарпатських говірок, запропонував типологію відмінностей українських діалектів на різних структурних рівнях. Брав участь у підготовці «Атласу української мови». Співавтор (разом із Йосипом Дзендзелівським та Павлом Чучкою) програми збирання матеріалів для регіонального закарпатського діалектологічного атласу (1960).
Під керівництвом С. Бевзенка вперше в українському мовознавстві підготовлено два інверсійні словники української мови (1971—1976, 1985). Це сприяло дослідженню словотвірних ресурсів сучасної української літературної мови.
У навчальному посібнику «Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови» (К., 1991) висвітлив історіографію мовознавчої україністики, подав власну періодизацію історії вивчення української мови.[4]
Праці[ред. | ред. код]
- Нариси з історії граматики української мови. Морфологія. К., 1953.
- Історична морфологія української мови: Нариси із словозміни та словотвору. — Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1960. — 415 с.
- Вступ до української діалектології. Конспект лекцій для студентів. — Одеса, 1965. — 68 с.
- Практичні заняття з української діалектології. — Одеса, 1970. — 96 с.
- Інверсійний словник української мови. Вип. 1-3, К., 1971—1975 (співукл.).
- Історія української мови. Морфологія. К., 1978 (співавт.).
- Українська діалектологія. — К.: «Вища школа», 1980. — 247 с.
- Інверсійний словник української мови. К., 1985 (співукл.).
- Структура складного речення в українській мові. К., 1987.
- Українська діалектологія: Збірник вправ і завдань. К., 1990.
- Сучасна українська літературна мова. К., 1994 (співавт.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Бевзенко Степан Пилипович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Бевзенко Степан Пилипович - Новоархангельська районна бібліотека. sites.google.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ 100-річчя професора С.П.Бевзенка. onu.edu.ua. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Сучасної України. Київ. 2013. Том 2. стр. 361. ISBN 966-02-2681-0 (том 2)
- Гриценко П. Ю. Професор Степан Пилипович Бевзенко. — К., 1999.
- Железняк М. Г. Бевзенко Степан Пилипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 361. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Німчук В. В. Бевзенко Степан Пилипович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Сабадош І. С. П. Бевзенко як діалектолог (до 90-річчя від дня народження).
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 7 серпня
- Народились 1920
- Уродженці Новоархангельського району
- Померли 15 січня
- Померли 2005
- Померли в Києві
- Випускники Одеського університету
- Науковці Одеського університету
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Українські мовознавці
- Українські діалектологи
- Українські лексикографи
- Дослідники української мови
- Історики української мови
- Історики українського мовознавства
- Науковці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Доктори філологічних наук СРСР
- Доктори філологічних наук України