Бевз Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бевз Іван Васильович
Народження 17 (30) серпня 1903(1903-08-30)
Темрюк
Смерть 13 січня 1943(1943-01-13) (39 років)
Вінниця
Партія КПРС
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
Бевз Іван Васильович у Вікісховищі?

Іван Васильович Бевз (17 (30) серпня 1903(19030830) — 13 січня 1943) — керівник радянського підпілля у Вінниці 1941-42 рр. під час німецької окупації, Герой Радянського Союзу (1965). Почесний громадянин Вінниці.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 серпня 1903 року в м. Темрюк нині Краснодарський край у сім'ї рибалки. Українець. Член КПРС з 1928. Закінчивши середню школу, працював на тютюнових плантаціях. У Червоній Армії з 1919. Учасник Громадянської війни. У 19271929 — на комсомольській роботі в м. Жмеринка Вінницької області, в 1929—37 — на партійній роботі в Вінниці і Могилеві-Подільському. З 1937 — директор Вінницького драматичного театру, потім міської бібліотеки. 1940 був виключений з партії «за слепое доверие и близорукость».

Рішенням Вінницького обкому партії в липні 1941 був призначений керівником підпільної організації у Вінниці. Базою організації стала бібліотека ім. Н. К. Крупської. Підпільники приймали повідомлення Совінформбюро, друкували і поширювали листівки, вели агітаційну роботу серед населення. Був спалений склад м'ясокомбінату, організована масова втеча військовополонених з таборів і перехід їх в партизанській загін. У червні 1942 р. Іван Бевз з групою підпільників був схоплений гітлерівцями, а 13 січня 1943 р. був розстріляний.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Пам'ятник І.В.Бевзу у Вінниці

Звання Героя Радянського Союзу присвоєне 8 травня 1965 р. посмертно.

Іменем Івана Бевза названі вулиці в Вінниці та Темрюку.

У Вінниці є пам'ятник на вулиці Соборній.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]