Бевз Тетяна Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бевз Тетяна Анатоліївна
Народилася 12 квітня 1965(1965-04-12) (54 роки)
Соколівка, Крижопільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політолог
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Посада головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Тетяна Анатоліївна Бевз — український історик та політолог. Доктор історичних наук (2005). Професор (2014). Заслужений діяч науки і техніки України (2017). Головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

1989 року закінчила Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, 1992 року — Київський інститут політології та соціального управління, 1995 року — аспірантуру Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1995 року захистила кандидатську дисертацію «Формування Української держави за доби Центральної Ради (березень 1917 року — квітень 1918 року)». 2003 року отримала вчене звання доцента. 2005 року захистила докторську дисертацію «Українська партія соціалістів-революціонерів: організація, ідеологія, політика».

Монографії[ред. | ред. код]

  • Володимир Вернадський: Людина. Громадянин. Учений. (Київ, 2017). (у співавторстві)
  • Політичні ідентичності сучасній Україні: міська громада Одеси (Київ, 2016)
  • Феномен "революція" у дискурсах мислителів, політиків, науковців (Київ, 2012)
  • «Партія національних інтересів і соціальних перспектив (Політична історія УПСР)» (Київ, 2008).
  • «Українська державність: ідеологія, політика, практика (Система народоправства у теоретичних концепціях Н. Григорієва)» (Київ, 2004).
  • «Н. Я. Григоріїв — політик і вчений» (Київ, 2003).
  • «Між романтизмом і реалізмом (сторінки історії УПСР)» (Київ, 1999).

Посилання[ред. | ред. код]