Бегуньщиця
|
Бегуньщиця словен. Begunjščica | ||||
 | ||||
|
46°25′18″ пн. ш. 14°13′46″ сх. д. / 46.42166667002777558° пн. ш. 14.22972222002777798° сх. д.Координати: 46°25′18″ пн. ш. 14°13′46″ сх. д. / 46.42166667002777558° пн. ш. 14.22972222002777798° сх. д. | ||||
| Країна |
 Словенія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Радовлиця | |||
| Розташування | Словенія | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 2060 м[2][3] | |||
| Висота відносна | 518 м | |||
  Бегуньщиця Бегуньщиця (Словенія) | ||||
 | ||||
 Бегуньщиця у Вікісховищі | ||||
Бегуньщиця (словен. Begunjščica) — грядова гора у Караванках. Вона підіймається із західного пасовища Смокуч (словен. Smokuška planina) до святої Анни (Sv. Ana) на її східній стороні. Гора має три головні вершини, найвищою з яких є Великий пік (Veliki vrh, 2.060 метрів). Західна Середня вершина (Srednji vrh) лежить трохи нижче, а найнижчою є гора Бегуньє Вртача (Begunjska Vrtača, 1.997 м). Її південні схили здіймаються над долиною Драги. Підйом на гору відносно легкий і можливий протягом усього року. Взимку і ранньою весною сприятливі умови для гірськолижного туризму.
Панорамний вид[ред. | ред. код]
З вершини відкривається гарний панорамний вид. На заході знаходиться Бохінь з його озером, озеро Блед і Триглав. Групу гір Мартульєка з Шкрлатицею, Столом, Вртачею та Кошутою можна побачити на півночі. На східній стороні лежать Камніцькі Савінські Альпи з видатним Сторжичем, а на півдні видно Люблянський басейн.
Марганцева руда[ред. | ред. код]
Колись Бегуньщиця була важливим районом видобутку марганцевої руди в Словенії. Ці шахти принесли 79% усіх словенських марганцевих руд, перероблених на металургійному заводі в Єсеніце. Вони були використані в 1872 році інженером Ламбертом фон Панцем для виготовлення феромарганцю, сплаву марганцю та заліза, у доменній печі зі значно вищим вмістом марганцю, ніж це було можливо раніше (37% замість попередніх 12%). Це принесло Крайській промисловій компанії 22 міжнародні визнання, включаючи золоту медаль на Всесвітній виставці 1873 року у Відні та нагороду на Столітній виставці в Пенсільванії в 1876 році[4][5]. Марганцеву руду викопували в Бегуньщиці до 1915 року. Загалом було викопано 130 000 метричних тонн, що містило в середньому 30% марганцю[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б geopedia.si
- ↑ а б http://www.geopedia.si/lite.jsp?locale=en¶ms=T13_L381_F1173:7624_x424925.816_y148917.063_s15_b4#T105_F2026:24007_x441183_y142214_s15_b4
- ↑ Hočevar, Toussaint (1965). The structure of the Slovenian economy, 1848-1963. Studia Slovenica. с. 30. Шаблон:COBISS.
- ↑ Vilman, Vladimir (2004). Von Pantzove gravitacijske žičnice na Slovenskem [Von Pantnz's gravity ropeways in Slovenia]. Mednarodno posvetovanje Spravilo lesa z žičnicami za trajnostno gospodarjenje z gozdovi [International Symposium Cable Yarding Suitable for Sustainable Forest Management] (PDF) (словен.). с. 9—33. Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
- ↑ Herlec, Uroš; Vidrih, Renato (2006). Manganova orudenja v Sloveniji [Manganese Mineralizations in Slovenia]. Mineralna bogastva Slovenije (2006) [Mineral Resources of Slovenia (2006)] (PDF) (Slovenian) . с. 119—124.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бегуньщиця- Photos, Route and Description
- Begunjščica on summitpost.com
|
