Бежевець Олександр Савович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Савович Бежевець
Народження 16 липня 1929(1929-07-16)
с. Сліпчиці, Черняхівський район, Житомирська область, УРСР
Смерть 22 липня 2015(2015-07-22) (86 років)
Москва, РФ
Поховання Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Роки служби 1948—1989
Звання  Генерал-майор авіації
Нагороди
Герой Радянського Союзу Державна премія СРСР
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Олександр Савович Бежевець (16 липня 1929 — 22 липня 2015) — заслужений льотчик-випробувач СРСР (1971), Герой Радянського Союзу (1975), генерал-майор авіації (1978).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Сліпчиці, (нині Черняхівського району Житомирської області, Україна). Українець. У 1948 році закінчив Київську спецшколу ВПС.

В армії з 1948 року. У 1951 році закінчив Батайське військове авіаційне училище льотчиків, до 1954 року був в ньому льотчиком-інструктором. У 1959 році закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені А. Ф. Можайського.

З 1959 року по 1988 рік — на льотно-випробувальної роботи в Державному Червонопрапорному науково-випробувальному інституті ВПС. У 1975—1983 роках був начальником 1-го Управління, займався випробуваннями літаків в Ахтюбинську, а в 1983—1988 роках — начальником 4-го Управління, яке проводило випробування військово-транспортних літаків і вертольотів на аеродромі «Чкаловський». Провів державні випробування надзвукових бойових літаків МіГ-25Р (1966—1967), МіГ-23Б (1969—1970), МіГ-27К (1974), МіГ-31 (1979), МіГ-29 (1980—1981), реактивного військово транспортного літака Ан-124 (1983—1984) та інших літаків.

З березня 1971 року по квітень 1972 року брав участь в бойових діях в Єгипті. Був командиром особливого загону, що складався з секретних на той час надзвукових літаків-розвідників МіГ-25Р. Особисто здійснив 50 бойових вильотів (з них 2 — над територією Ізраїлю).

За мужність і героїзм, проявлений при випробуванні нової авіаційної техніки, полковнику Бежевця Олександра Савовича Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 квітня 1975 присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11232).

У листопаді 1981 був удостоєний Державної премії СРСР за успішні випробування надзвукового перехоплювача МіГ-31. Всього освоїв 80 типів літаків.

З січня 1989 року — в запасі. До 1998 року працював представником льотно-дослідницького інституту імені М. М. Громова на аеродромі «Чкаловський». Жив в селищі Чкаловський (в межах міста Щолково) Московської області.

Помер 22 липня 2015 року в Центральному науково-дослідному авіаційному госпіталі. Похований на Федеральному військовому меморіальному кладовищі[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат премії уряду Російської Федерації (2011)

Література[ред. | ред. код]

  • Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. М. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 / Абаєв — Любичев /. — 911 с. — 100 000 прим. — ISBN відс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Симонов А. А. Заслужені випробувачі СРСР. — Москва: Авиамир, 2009. — С. 30-31. — 384 с. — ISBN 978-5-904399-05-4.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На ФВМК похований Герой Радянського Союзу Олександр Бежевець. Військово-меморіальна компанія. 24 липня 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.