Безглютенова дієта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пшениця

Безглютенова дієтадієта, що передбачає повну відмову від продуктів з вмістом глютену або їхню заміну на безглютенові. Виключаються з раціону продукти чи страви з зерен злаківпшениці, ячміню, жита, всі похідні продукти, зокрема хлібо-булочні вироби та пиво. Також виключаються продукти, до яких додається глютен як речовина, що додає густоти та в‘язкості, тримає вологу та в деяких випадках не дає засохнути — це можуть бути ковбасні вироби, молочні продукти, різні соуси (кетчуп та майонез).[1] Безглютенова дієта є обов’язковою для людей, які мають розлади, що пов’язані з глютеном.[1]

До розладів, що пов’язані з глютеном належать: целіакія, нецеліакійна неалергійна чутливість до глютену, глютенова атаксія, герпетифорний дерматит (DH) та алергія на пшеницю.[2][3][4] Розлади, повязані з глютеном діагностуються все частіше. Зростання можна пояснити популярністю західної дієти, поширенням середземноморської дієти, все більшою заміною рису пшеницею у багатьох країнах, збільшенням вмісту клейковини в хлібі та хлібобулочних виробах завдяки скороченню часу бродіння тіста.[5]

Класифікація порушень пов’язаних з глютеном:

Одним з найпоширеніших хронічних, імуно-опосередкованих розладів, пов’язаних з вживанням глютену, є глютенова ентеропатія або целіакія. Імунна система при цьому створює антитіла, які зокрема пошкоджують стінки кишківника. Це порушує всмоктування поживних речовин організмом. Тому для них важливо споживати заборонені продукти, але без вмісту глютену або взагалі від них відмовитися. За даними Всесвітньої гастроентерологічної організації (World Gastroenterology Organization) поширеність целіакії у світі оцінюється як 1 на 300 осіб.[4] Для людей з целіакією дотепер сувора дієта без глютену є єдиним ефективним методом лікування.[7] Для людей з нецеліакійною чутливістю до глютену все ще залишаються відкритими питання тривалості такої дієти. Результати дослідження 2017 року дозволяють припустити, що вона може бути хронічним розладом.[8] Для людей з алергією на пшеницю в середньому потрібно шість років безглютенової дієти, за винятком людей з анафілаксією, для яких дієта повинна бути протягом усього життя.[9][10]

Кілька досліджень показують, що близько 79% людей з целіакією мають неповне відновлення тонкої кишки, незважаючи на дотримання безглютенової дієти.[11] Це здебільшого спричинено ненавмисним вживанням глютену.[11] Люди з поганою базовою освітою та розумінням безглютенової дієти часто вважають, що вони суворо дотримуються дієти, але регулярно допускають помилки.[11][12]

Вилучення глютену з раціону без попереднього повного медичного обстеження може ускладнити діагностику целіакії. Діагностичні тести (антитіла та біопсія дванадцятипалої кишки) втрачають свою корисність, якщо людина вже не вживає глютен.[13]

Крім того, безглютенова дієта може, принаймні в деяких випадках, покращувати шлунково-кишкові або системні симптоми при таких захворюваннях, як синдром подразненого кишечника, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз тощо.[14] Безглютенові дієти також пропагуються як альтернативне лікування людей з аутизмом, але нинішні докази їхньої ефективності обмежені та слабкі.[15][16]

Безглютенову дієту застосовують не лише, коли діагностовано зазначені хвороби, а й через загальне уявлення про підтримку здоров'я та профілактику хвороб,[17] але МОЗ стверджує, що відмова від глютену є необхідною приблизно для 1% людей, тоді як решті він нашкодити не може, але необхідно зважувати на те, що багато з глютен-вмісних продуктів є досить "нездоровими", тому є сенс у зменшенні частки глютен-вмісних продуктів (таких як хлібо-булочні вироби, ковбасні вироби, соуси тощо) у раціоні, але не у заміні їх безглютеновими аналогами (окрім людей, які мають розлади, пов'язані з глютеном).[1] Згідно з міжнародними нормами, вміст глютену в усіх без винятку безглютенових продуктах не має перевищувати 20 ppm (2 мг/100 г) з урахуванням різної чутливості до глютену та різних харчових уподобань. В Україні відсутні законодавчі акти, які б забезпечували належний рівень контролю за виготовленням безглютенової продукції та інформування споживачів.[17]

Безглютенова дієта повинна базуватися головним чином на безглютенових продуктах харчування з гарним балансом мікро- та макроелементів: м’ясо, риба, яйця, молоко та молочні продукти, бобові, горіхи, фрукти, овочі, картопля, рис, кукурудза, амарант, гречка тощо.[18] Ступінь перехресного забруднення глютеном, що переноситься людьми з чутливістю до глютену, не є чітким, але є деякі докази того, що вони можуть мати симптоми навіть після вживання невеликих кількостей.[19] Частина людей з невропатією, пов’язаною з глютеном, або глютеновою атаксією, здається, не може переносити навіть слідів глютену, дозволених у більшості продуктів, позначених як «безглютенові».[20]

Включення вівса до безглютенових дієт залишається суперечливим. Авенін, присутній у вівсі, також може бути токсичним для хворих на целіакію.[18]  Його токсичність залежить від сорту.[21] Крім того, овес часто перехресно забруднюється зерновими, що містять глютен.[22]

Деякі дозволені продукти[ред. | ред. код]

Природніми безглютеновими продуктами є: м’ясо, риба, морепродукти, яйця, молоко та молочні продукти, горіхи, бобові, фрукти, овочі, картопля, амарант (щириця), гречка, насіння чіа, кіноа, лише деякі зернові культури ( кукурудза, рис, сорго), просо, теф, фоніо, коікс (сльозник),[23] маранта, мескітове борошно,[24] саго, тапіока.[25]

Вплив безглютенової дієти на здорових людей[ред. | ред. код]

Останнім часом безглютенова дієта набула значної популярності, так 2015 року у США на безглютенові продукти витратили близько 4 мільярдів доларів, що значно перевищує ту суму, яку б мали витратити люди, які мають розлади, пов'язані з глютеном. Міністерство охорони здоров‘я України зазначає, що лише близько одного відсотка людей потребує безглютенової дієти, тоді як для решти вона може навіть приносити більше шкоди ніж користі. Користь безглютенової дієти для людей, що не мають жодних розладів, пов‘язаних з глютеном полягає здебільшого в тому, що вживаючи лише продукти без глютену, вони відмовляються від багатьох некорисних продуктів (білий хліб, печиво і сосики, різноманітні соуси[1] у які глютен додається для в‘язкості[26]), але не глютен робить ці продукти шкідливими. Дійсно, білки глютену мають низьку харчову та біологічну цінність, а зерна, що містять глютен, не є необхідними в раціоні людини.[7] Але відмова від всіх глютен-вмісних продуктів, зокрема цільнозернових злаків, що забезпечують наш організм клітковиною, важливими вітамінами та поживними речовинами, як залізо, кальцій та білок, призводить до збідніння раціону. Заміна таких продуктів безглютеновими аналогами не є корисною[1], оскільки вони зазвичай містять більше цукру та жирів[26] і часто мають значно менше білків та більшу калорійність ніж відповідні глютен-вмісні продукти.[27] Також заміна борошна з пшениці або інших клейковинних злаків безглютеновою борошном у комерційних продуктах може призвести до нижчого споживання важливих поживних речовин, таких як залізо та вітаміни групи В.[18][27]

Незбалансований вибір їжі та неправильний вибір продуктів, що не містять глютену, можуть призвести до харчових дефіцитів. Деякі комерційні замінні продукти, що не містять глютену, не збагачені або не збагачені, як їх аналоги, що містять глютен, і часто мають більший вміст ліпідів / вуглеводів . Діти особливо часто надмірно вживають ці продукти, такі як закуски та печиво. Харчові ускладнення можна запобігти за допомогою правильної дієтичної освіти.

При цьому, не існує науково-обґрунтованих досліджень, які б підтверджували, що безглютенові продукти є кориснішими для людей, що не мають розладів, пов'язаних з глютеном, або ж що вони допомагають втрачати вагу.[1][26]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Чому не варто відмовлятися від глютену. moz.gov.ua (укр.). Процитовано 31 травня 2020. 
  2. а б Sapone, Anna; Bai, Julio C.; Ciacci, Carolina; Dolinsek, Jernej; Green, Peter H. R.; Hadjivassiliou, Marios; Kaukinen, Katri; Rostami, Kamran та ін. (7 лютого 2012). Spectrum of gluten-related disorders: consensus on new nomenclature and classification. BMC medicine 10. с. 13. ISSN 1741-7015. PMC 3292448. PMID 22313950. doi:10.1186/1741-7015-10-13. Процитовано 22 грудня 2020. 
  3. Ludvigsson, Jonas F.; Leffler, Daniel A.; Bai, Julio C.; Biagi, Federico; Fasano, Alessio; Green, Peter H. R.; Hadjivassiliou, Marios; Kaukinen, Katri та ін. (2013-01). The Oslo definitions for coeliac disease and related terms. Gut 62 (1). с. 43–52. ISSN 1468-3288. PMC 3440559. PMID 22345659. doi:10.1136/gutjnl-2011-301346. Процитовано 22 грудня 2020. 
  4. а б Краєвська С. Формування вітчизняного ринку безглютенових харчових продуктів // Товари і ринки. - 2018. - № 4. - С. 36–46.
  5. Volta, Umberto; Caio, Giacomo; Tovoli, Francesco; De Giorgio, Roberto (2013-09). Non-celiac gluten sensitivity: questions still to be answered despite increasing awareness. Cellular & Molecular Immunology 10 (5). с. 383–392. ISSN 2042-0226. PMC 4003198. PMID 23934026. doi:10.1038/cmi.2013.28. Процитовано 22 грудня 2020. 
  6. Czaja-Bulsa, Grażyna (2015-04). Non coeliac gluten sensitivity - A new disease with gluten intolerance. Clinical Nutrition (Edinburgh, Scotland) 34 (2). с. 189–194. ISSN 1532-1983. PMID 25245857. doi:10.1016/j.clnu.2014.08.012. Процитовано 22 грудня 2020. 
  7. а б Lamacchia, Carmela; Camarca, Alessandra; Picascia, Stefania; Di Luccia, Aldo; Gianfrani, Carmen (29 січня 2014). Cereal-based gluten-free food: how to reconcile nutritional and technological properties of wheat proteins with safety for celiac disease patients. Nutrients 6 (2). с. 575–590. ISSN 2072-6643. PMC 3942718. PMID 24481131. doi:10.3390/nu6020575. Процитовано 22 грудня 2020. 
  8. Volta, Umberto; De Giorgio, Roberto; Caio, Giacomo; Uhde, Melanie; Manfredini, Roberto; Alaedini, Armin (2019-03). Nonceliac Wheat Sensitivity. Gastroenterology Clinics of North America (англ.) 48 (1). с. 165–182. PMC PMC6364564. PMID 30711208. doi:10.1016/j.gtc.2018.09.012. Процитовано 22 грудня 2020. 
  9. Mansueto, Pasquale; Seidita, Aurelio; D’Alcamo, Alberto; Carroccio, Antonio (2014-02). Non-Celiac Gluten Sensitivity: Literature Review. Journal of the American College of Nutrition (англ.) 33 (1). с. 39–54. ISSN 0731-5724. doi:10.1080/07315724.2014.869996. Процитовано 22 грудня 2020. 
  10. Czaja-Bulsa, Grażyna (2015-04). Non coeliac gluten sensitivity – A new disease with gluten intolerance. Clinical Nutrition (англ.) 34 (2). с. 189–194. doi:10.1016/j.clnu.2014.08.012. Процитовано 22 грудня 2020. 
  11. а б в See, Jacalyn A.; Kaukinen, Katri; Makharia, Govind K.; Gibson, Peter R.; Murray, Joseph A. (2015-10). Practical insights into gluten-free diets. Nature Reviews. Gastroenterology & Hepatology 12 (10). с. 580–591. ISSN 1759-5053. PMID 26392070. doi:10.1038/nrgastro.2015.156. Процитовано 22 грудня 2020. 
  12. Mulder, Chris J. J.; van Wanrooij, R. L. J.; Bakker, S. F.; Wierdsma, N.; Bouma, G. (2013). Gluten-free diet in gluten-related disorders. Digestive Diseases (Basel, Switzerland) 31 (1). с. 57–62. ISSN 1421-9875. PMID 23797124. doi:10.1159/000347180. Процитовано 22 грудня 2020. 
  13. Coeliac disease: recognition and assessment | Guidance | NICE. www.nice.org.uk. Процитовано 22 грудня 2020. 
  14. El-Chammas, Khalil; Danner, Elaine (2011-06). Gluten-Free Diet in Nonceliac Disease. Nutrition in Clinical Practice (англ.) 26 (3). с. 294–299. ISSN 0884-5336. doi:10.1177/0884533611405538. Процитовано 22 грудня 2020. 
  15. Marí-Bauset, Salvador; Zazpe, Itziar; Mari-Sanchis, Amelia; Llopis-González, Agustín; Morales-Suárez-Varela, María (2014-12). Evidence of the gluten-free and casein-free diet in autism spectrum disorders: a systematic review. Journal of Child Neurology 29 (12). с. 1718–1727. ISSN 1708-8283. PMID 24789114. doi:10.1177/0883073814531330. Процитовано 22 грудня 2020. 
  16. Millward, C.; Ferriter, M.; Calver, S.; Connell-Jones, G. (16 квітня 2008). Gluten- and casein-free diets for autistic spectrum disorder. The Cochrane Database of Systematic Reviews (2). с. CD003498. ISSN 1469-493X. PMC 4164915. PMID 18425890. doi:10.1002/14651858.CD003498.pub3. Процитовано 22 грудня 2020. 
  17. а б Облап Р. В. Визначення присутності глютену злакових культур у харчових продуктах методом ПЛР-РЧ // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2015. - № 1. - С. 111.
  18. а б в Penagini, Francesca; Dilillo, Dario; Meneghin, Fabio; Mameli, Chiara; Fabiano, Valentina; Zuccotti, Gian (18 листопада 2013). Gluten-Free Diet in Children: An Approach to a Nutritionally Adequate and Balanced Diet. Nutrients (англ.) 5 (11). с. 4553–4565. ISSN 2072-6643. PMC PMC3847748. PMID 24253052. doi:10.3390/nu5114553. Процитовано 22 грудня 2020. 
  19. Volta, Umberto; Caio, Giacomo; De Giorgio, Roberto; Henriksen, Christine; Skodje, Gry; Lundin, Knut E. (2015-06). Non-celiac gluten sensitivity: A work-in-progress entity in the spectrum of wheat-related disorders. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology (англ.) 29 (3). с. 477–491. doi:10.1016/j.bpg.2015.04.006. Процитовано 22 грудня 2020. 
  20. Hadjivassiliou, M (1 травня 2002). Gluten sensitivity as a neurological illness. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry 72 (5). с. 560–563. PMC PMC1737870. PMID 11971034. doi:10.1136/jnnp.72.5.560. Процитовано 22 грудня 2020. 
  21. Comino, Isabel (2015). Role of oats in celiac disease. World Journal of Gastroenterology (англ.) 21 (41). с. 11825. ISSN 1007-9327. PMC PMC4631980. PMID 26557006. doi:10.3748/wjg.v21.i41.11825. Процитовано 22 грудня 2020. 
  22. Comino, Isabel; Moreno, María de Lourdes; Sousa, Carolina (7 листопада 2015). Role of oats in celiac disease. World Journal of Gastroenterology 21 (41). с. 11825–11831. ISSN 2219-2840. PMC 4631980. PMID 26557006. doi:10.3748/wjg.v21.i41.11825. Процитовано 22 грудня 2020. 
  23. Saturni, Letizia; Ferretti, Gianna; Bacchetti, Tiziana (14 січня 2010). The Gluten-Free Diet: Safety and Nutritional Quality. Nutrients (англ.) 2 (1). с. 16–34. ISSN 2072-6643. doi:10.3390/nu2010016. Процитовано 22 грудня 2020. 
  24. O'Brian T, Ford R, Kupper C, Celiac Disease and Non-Celiac Gluten Sensitivity: The evolving spectrum, pp. 305–330. In: Ingrid Kohlstadt (10 грудня 2012). Advancing Medicine with Food and Nutrients, Second Edition. CRC Press. с. 318. ISBN 978-1-4398-8774-5. 
  25. Fletcher, R. F.; McCririck, M. Y. (2 серпня 1958). Gluten-free Diets. BMJ (англ.) 2 (5091). с. 299–301. ISSN 0959-8138. PMC PMC2026255. PMID 13560852. doi:10.1136/bmj.2.5091.299. Процитовано 22 грудня 2020. 
  26. а б в Чи корисна безглютенова дієта – пояснює Супрун. Українська правда _Життя. Процитовано 22 грудня 2020. 
  27. а б Глютен шкідливий? Кому потрібна безглютенова дієта? / Клятий раціоналіст - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 22 грудня 2020. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]