Безготівкові розрахунки
Безготі́вкові розраху́нки — розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту.
У всьому світі розвиток економіки характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів.[2] Використання безготівкових розрахунків призводить до економії витрат на їх здійснення, прискорення здійснення розрахункових операцій та руху грошових коштів. При безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках, і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням.[3] Безготівкові розрахунки — швидкий, зручний та безпечний спосіб оплатити товари та послуги.[1] Розширення сфери безготівкових розрахунків сприяє прозорості платежів та економічному росту країни.[1]
В Україні[ред. | ред. код]
Правила для здійснення безготівкових розрахунків встановлює Національний банк України.[1] Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.[4] Національний банк України підтримує рух економіки України до безготівкових розрахунків і сприяє розвитку платіжної інфраструктури.[1]
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються в міжнародній банківській практиці.[5]
Громадяни та організації можуть здійснюють безготівкові розрахунки в Україні, використовуючи:[1]
- Розрахунковий документ
- Це документ, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Розрахунковий документ може бути у паперовому або електронному вигляді. До розрахункових документів відносяться платіжне доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення, меморіальний ордер.
- Це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. До електронних платіжних засобів відносяться платіжні картки та мобільні платіжні інструменти.
- Емісію електронних платіжних засобів у межах України проводять виключно банки, що уклали договір з платіжною організацією платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім банків, які здійснюють емісію електронних платіжних засобів для використання в межах цих банків).
- Мобільний платіжний інструмент — інструмент доступу до рахунку, реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншого бездротового пристрою. Платіжна картка та мобільний платіжний інструмент дозволяють: розрахуватися за товари і послуги; переказати кошти іншій особі; отримати готівку.
- Електронні гроші — наперед оплачений засіб платежу, який випускається банком-емітентом в обмін на готівкові та/або безготівкові кошти та призначений для здійснення розрахунків за товари, роботи, послуги, а також переказів між фізичними особами. Розрахунки за допомогою електронних грошей відбуваються переважно у мережі Інтернет. Електронні гроші зберігаються на електронному пристрої, є неперсоніфікованим засобом платежу.
- Документарні операції та інструменти.
Так, за III квартал 2022 року кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, в Україні та за її межами становила 2 152,4 млн шт., а їхня сума – 1 886,8 млрд грн. Зокрема, з них в Україні упродовж III кварталу 2022 року з використанням платіжних карток здійснено майже 2 млрд безготівкових операцій на суму близько 1 180 млрд грн. Це більше на 4% за кількістю та на 57% за сумою порівняно з III кварталом 2021 року.
За кордоном кількість та сума оплати товарів у торговельних pos-терміналах та отримання готівки в банкоматах із використанням платіжних карток суттєво зросли порівняно з довоєнним часом. Зокрема, у III кварталі 2022 року українцями за кордоном було здійснено 94,8 млн операцій на суму 121,9 млрд грн (у III кварталі 2021 року – 23,2 млн операцій на суму близько 20 млрд грн). Це зумовлено збільшенням кількості громадян за кордоном, які через війну були вимушені тимчасово виїхати з України (за даними ООН, на кінець вересня близько 4,2 млн українців отримали за кордоном тимчасовий захист).
У III кварталі 2022 року частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток за сумою становила понад 68% у загальній сумі операцій із платіжними картками (у III кварталі 2021 року цей показник становив 61%). Їх частка за кількістю зросла до 93% (за III квартал 2021 року – 90%). [6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е НБУ про безготівкові розрахунки [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (оф.сайт НБУ)
- ↑ Мельничук О.І. Ринок платіжних карток в Україні: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку / О.І. Мельничук // Студентський вісник національного університету водного господарства та природокористування. — 2015. — № 1(3). — С. 100-103
- ↑ Чкан І. О. Безготівкові розрахунки — сучасний спосіб оплати / І.О. Чкан // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». — 2014. — № 27. — С. 121-124.
- ↑ Гетманцев Д.О., Шукліна Н.Г.Банківське право України: — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 344 с. ISBN 978-966-364-551-3 (стор.:195)
- ↑ Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ. (стор.:16)
- ↑ Картковий ринок у III кварталі 2022 року: попри все, українці віддають перевагу безготівковим розрахункам. Національний банк України (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Безготівкове суспільство — не за горами [Архівовано 21 грудня 2015 у Wayback Machine.] euronews, 16.12.2015
- БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Безготівкові розрахунки //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
- Безготівкові розрахунки // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Принципи безготівкових розрахунків // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
- Міжбанківські розрахунки [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Безготівкові розрахунки [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] НБУ