Безкоровайний Макар Кіндратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безкоровайний Макар Кіндратович
Народився 1906
Красилівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Країна  СРСР
Діяльність державний діяч
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Макар Кіндратович Безкоровайний (1906, село Подільської губернії, тепер Красилівського району Хмельницької області — ?) — український радянський діяч, кріпильник, помічник завідувача шахти № 12—15 рудоуправління імені Ворошилова тресту «Нікополь-Марганець» Дніпропетровської області, новатор виробництва. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-бідняка. Змалку наймитував у багатих селян, працював чорноробом на залізничній станції.

З 1926 року — кріпильник, вибійник на шахтах селища Марганця на Дніпропетровщині. У 1929 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1931 року.

Зачинатель стахановського руху на шахтах Нікополь-Марганецького басейну.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації у Свердловській області РРФСР. Працював вибійником на марганцевій шахті Марсятського рудоуправління, на залізорудній шахті Уралу.

Після війни повернувся на рідну шахту. Працював кріпильником, потім — помічником завідувача шахти № 12—15 рудоуправління імені Ворошилова тресту «Нікополь-Марганець» Дніпропетровської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — січень 1951 року.