Безплатна поїздка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Безкоштовна поїздка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безплатна поїздка
англ. A Free Ride
Жанр порнофільм і німе кіно
Режисер A. Wise Guyd[1]
Продюсер Gay Paree Picture Co.
Оператор Will B. Hard
Тривалість 9 хв
Мова німе кіно, англійські титри
Країна США США
Рік 1915
IMDb ID 0218277
CMNS: Безплатна поїздка у Вікісховищі

Безплатна поїздка (англ. A Free Ride) — короткометражний німий фільм в жанрі Stag film[en], можливо, найстаріший збережений порнофільм, зроблений у США. Режисер виступав під псевдонімом, актори залишилися невідомими. Копія фільму перебуває в колекції Інституту Кінсі[en]. Серед дослідників не існує єдності щодо дати створення фільму, різні версії припускають проміжок між 1915 і 1923 роками[2][3]. Судячи з деяких даних, вже 1915 року фільм нелегально демонстрували в закритих чоловічих клубах і публічних будинках. Попри малу тривалість ролика, в ньому представлені статевий акт в різних позах, мінет, тріолізм і уролагнія. Фільм поставлений непрофесійно і являє собою набір окремих епізодів, які вводяться звичайним для кіно того часу способом — поїздкою на природу в автомобілі.

Сюжет[ред. | ред. код]

Інтертитри, які відкривають «Безплатну поїздку», позначають настрій фільму як «на широких відкритих просторах, де чоловіки є чоловіками, а дівчата будуть дівчатами, пагорби сповнені романтики і пригод». У фільмі показані дві жінки, що йдуть разом вздовж дороги біля свого будинку. Багатий чоловік — автолюбитель на праворульному Haynes[en] 50-60 Model Y Touring Car 1912 року[4] прибуває і пропонує їм проїхатися. Після деяких вагань жінки приймають його пропозицію і сідають поруч з ним на передньому сидінні. Потім чоловік цілує і пестить їх. Пізніше, коли він спускає сечу за деревом, жінки підглядають за ним. Коли він збирається закінчити, жінки швидко повертаються в машину. Після його повернення, жінки спускають сечу за деревом, а чоловік таємно спостерігає за ними і сексуально збуджується. Жінки повертаються в машину, і чоловік пропонує їм випити.

Потім чоловік і одна жінка входять у ліс разом і мастурбують один одному стоячи. Інша жінка, яка залишилась у машині, проявляє цікавість і йде за ними в ліс. Побачивши їх, вона сексуально збуджується і стимулює себе. Між тим чоловік і попередня жінка займаються сексом в місіонерській позиції. Невдовзі інша жінка приєднується до них, і чоловік займається з нею сексом в позиції на колінах. Пізніше вони займаються сексом втрьох, і одна з жінок потім робить чоловікові мінет. Закінчивши статеві акти, вони повертаються в машину.

Виробництво[ред. | ред. код]

Актор носить під час фільму великі підроблені вуса і капелюха

Британський письменник Дейв Томпсон[en] у своїй книзі Black and White and Blue: Erotic Cinema from the Victorian Age to the VCR зазначає, що одне з джерел приписує режисерство «Безплатної поїздки» Девідові Ворку Гріффіту. Але це твердження відкидають історик кінематографа Кевін Браунлоу[en] і сам Томпсон[5]. Імена акторів у титрах не розкриваються (в інтертитрах повідомляється: «В головних ролях — Jazz Girls»). Томпсон стверджує, що актори не схожі на відомих сучасних кінозірок німого кіно. Він стверджує, що команда прагнула зробити акторів неідентифіковними, зазначивши, що актор має великі підроблені вуса і капелюха. Коли вуса актора відокремилися до кінця фільму, він сховав своє обличчя, поки вуса знову не були прикріплені[5]. Томпсон зазначає, що згідно з деякими історичними звітами, які він описує як «випадкові історії», акторів ранніх порнографічних фільмів брали з числа людей з низьким соціальним статусом, таких як бездомні, наркомани, психічно хворі, повії та дрібні злочинці. Томпсон стверджує, що документальних доказів для цих тверджень майже немає, і припускає, що актори, ймовірно, мали вищий соціальний статус[5].

«Безплатну поїздку» знято на відкритому повітрі[5]. За словами історика культури Джозефа У. Слейда, існує легенда про те, що фільм знято в Нью-Джерсі[6]. Більшість науковців, зокрема Ел Ді Лауро, Джеральд Рабкін[7] і Джонатон Росс[8] вважають, що фільм вийшов 1915 року і є найбільш раннім збереженим американським хардкорним порнографічним фільмом[4][5][6][9][10][11][12][13]. Оглядач Лос-Анджелес Таймс Джей Джонс зазначає, що «Безплатну поїздку» вважають першим порнографічним фільмом, знятим у комерційних цілях[3]. Дату виробництва 1915 рік — ставлять під сумнів деякі джерела. Згідно з даними Інституту Кінсі, фільм зроблено між 1917 та 1919 роками[14]. Кінознавець Лінда Вільямс[en] також пише, що твердження, що «Безплатна поїздка» є найбільш раннім збереженим американським stag film, «сумнівне»[14]. Кевін Браунлоу у своїй книзі Behind the Mask of Innocence пише, що «судячи з моди, фільм знято приблизно 1923 року»[15]. Томпсон стверджує, що докази, подані для підтримки більш пізньої дати виробництва, є непереконливими, але зазначає, що деякі інші експерти згодні з твердженням Браунлоу. Докази, що наводять для підтвердження дати виробництва як 1923 рік, включають подібність однієї з жіночих зачісок до зачіски Мері Пікфорд, акторки, яка була на вершині слави в американській кіноіндустрії 1920-х років. Прихильники більш пізньої дати стверджують, що жінка вдягнула перуку в стилі зачіски Пікфорд. Втім, Томпсон зазначає, що кучеряве волосся в стилі зачіски Пікфорд стало популярним у 1910-х роках, посилаючись на інтерв'ю 1914 року в журналі Photoplay[en], у якому Пікфорд сказала, що її виснажили вхідні листи з запитаннями про її волосся. Томпсон далі заперечує твердження про те, що жінка у фільмі справді вдягала перуку[5].

Випуск та показ фільму[ред. | ред. код]

«Безплатну поїздку» вперше показано її цільовій аудиторії 1915 року[13]. У той час неможливо було показати порнофільми в публічних кінотеатрах через вікторіанську мораль[en] тогочасного суспільства[16]. Як і інші порнографічні фільми тієї епохи, «Безплатну поїздку» випустили і поширювали підпільно, щоб уникнути цензури[9]. Ймовірно, цей фільм показували в публічних будинках, джентльменських клубах[16], на незаконних зібраннях людей у громадських місцях[17], парубочих вечірках[18], та інших суто чоловічих місцях зустрічей[19]: фільм був прихований від суспільства і від уряду[9].

Критичний аналіз[ред. | ред. код]

Початкові титри фільму

За словами Вільямса, «Безплатна поїздка» є типовим представником жанру ранніх порнофільмів, які містили вуайєризм[20]. Фільм також зображує статеві акти, мінет, тріолізм і уролагнію[5][21]. Подібно до аргентинського фільму El sartorio (близько 1907—1915) та німецького Am Abend[en] (близько 1910 року) «Безплатна поїздка» починається з простих описових рамок, потім на короткий період показує ознаки звичайного кіно і, нарешті, фрагментовано демонструє хардкорні сцени[21]. Письменник Лоуренс О'Тул описав ранні stag film, такі як «Безплатна поїздка», як «безглузде використання тремтячої камери і недбалого монтажу»[22]. Однак, як і інші stag films 1910-х років, цей фільм має вищу якість, ніж некомерційні порнофільми, які були зняті до нього[16].

Журналіст Люк Форд[en] пише, що в «Безплатній поїздці» секс має більше значення, ніж сюжет[23]. Псевдоніми акторів і членів знімальної групи у початкових титрах написані з гумором: режисер — A. Wise Guy, оператор — Will B. Hard і автор титрів — Will She[5]. Вільямс називає це «грубим гумором» і стверджує, що це було поширене в американських stag film, створених відтоді[14]. Професор Френк А. Гоффман з Університету в Буффало пише, що виробничий стандарт фільму показує, що з stag film були попередні експерименти[24]. О'Тул пише, що, попри елементарну природу фільмів, таких як «Безплатна поїздка», stag film стали відчувати «жорсткі обмеження у візуальних експериментах» за короткий проміжок часу[22].

Гоффман зазначає, що «Безплатна поїздка» містить багато основних складових, які є характеристиками споконвічного порнографічного фільму. Він визначає такі основні складові як ретельно спланований, але не складний стан справ, щоб забезпечити вступну мотивацію, візуальні стимули сексуального збудження жінок: тема, яка зазвичай рідко зустрічається на практиці; пряме і дуже швидке спокушення, а секс діє як центральна тема фільму[24].

Сприйняття і спадщина[ред. | ред. код]

«Безплатна поїздка» була добре відомим stag film 1910-х років[16] і, за словами Вільямс, розглядається як класичний порнографічний фільм[20]. Це один з трьох найбільш ранніх порнофільмів, поряд з El sartorio і Am Abend[en], у колекції Інституту Кінсі[21][25][26][27]. Документальний фільм 1970 року A History of the Blue Movie включає в себе сцени з фільму. Музей сексу в Нью-Йорку показав «Безплатну поїздку» на своїй першій виставці 2002 року[2]. Ліза Оппенгейм[en], кінорежисерка з Нью-Йорка, переробила фільм у 2004 році без участі акторів; замість цього події фільму представила «пейзажем і деревами»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Michael S. James (30 вересня 2002). New Museum Celebrates NYC as Sex Capital (англ.). American Broadcasting Company. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 3 грудня 2017.
  3. ↑ а б Jay Jones (2 серпня 2009). Porn museum nestled in Sin City (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 30 листопада 2017. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  4. ↑ а б Joseph W. Slade. Eroticism and Technological Regression: The Stag Film // History and Technology: an International Journal. — 2006. — Т. 22, № 1. — С. 35. — DOI:10.1080/07341510500497236.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Dave Thompson. Black and White and Blue: Adult Cinema from the Victorian Age to the VCR. — ECW Press, 2007. — С. 37—40. — ISBN 978-1-55022-791-8.
  6. ↑ а б Joseph W. Slade. Pornography and Sexual Representation: A Reference Guide. — Greenwood Publishing Group, 2001. — С. 9. — ISBN 978-0-313-31519-0.
  7. ↑ Al Di Lauro, Gerald Rabkin. Dirty Movies: An Illustrated History of the Stag Film, 1915–1970. — Chelsea House, 1976. — С. 47. — ISBN 978-0-877-54046-5.
  8. ↑ Jonathan Ross. The Incredibly Strange Film Book. — Simon & Schuster, 1993. — С. 6. — ISBN 978-0-671-71296-9.
  9. ↑ а б в Marshall Cavendish. Sex and Society, Volume 2. — Marshall Cavendish, 2009. — С. 559. — ISBN 978-0-7614-7907-9.
  10. ↑ Debbie Nathan. Pornography. — Groundwood Books, 2008. — С. 23. — ISBN 978-0-88899-767-8.
  11. ↑ Paul Rutherford. A World Made Sexy: Freud to Madonna. — Видавництво Торонтського університету, 2007. — С. 24. — ISBN 978-0-8020-9256-4.
  12. ↑ Eric Schaefer. «Bold! Daring! Shocking! True!»: A History of Exploitation Films, 1919–1959. — Duke University Press, 1999. — С. 7. — ISBN 978-0-8223-2374-7.
  13. ↑ а б Kristopher Spencer. Film and Television Scores, 1950–1979: A Critical Survey by Genre. — McFarland & Company, 2008. — С. 85. — ISBN 978-0-7864-3682-8.
  14. ↑ а б в Linda Williams. Hard Core: Power, Pleasure, and the «Frenzy of the Visible». — University of California Press, 2007. — С. 61—62. — ISBN 978-0-520-06652-6.
  15. ↑ Kevin Brownlow. Behind the Mask of Innocence. — Alfred A. Knopf, 1990. — С. 28. — ISBN 978-0-394-57747-0.
  16. ↑ а б в г Nicola Simpson. Coming Attractions – a comparative history of the Hollywood Studio System and the pom business // Historical Journal of Film, Radio and Television. — 2004. — Т. 24, № 4. — С. 642. — DOI:10.1080/0143968042000293900.
  17. ↑ David Andrews. Soft in the Middle: The Contemporary Softcore Feature in Its Contexts. — Ohio State University Press, 2006. — С. 263. — ISBN 978-0-8142-1022-2.
  18. ↑ Gerard Van Der Leun (24 червня 2001). Twilight Zone of the Id (англ.). Time. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  19. ↑ Bella English (25 квітня 2010). Manhattan museum takes sex seriously. boston.com (англ.). Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  20. ↑ а б Linda Williams. Hard Core: Power, Pleasure, and the «Frenzy of the Visible». — University of California Press, 2007. — С. 68. — ISBN 978-0-520-06652-6.
  21. ↑ а б в Jon Lewis. Hollywood V. Hard Core: How the Struggle Over Censorship Created the Modern Film Industry. — New York University Press, 2007. — С. 196. — ISBN 978-0-8147-5143-5.
  22. ↑ а б Laurence O’Toole. Pornocopia: Porn, Sex, Technology and Desire. — Serpent’s Tail, 1998. — С. 63. — ISBN 978-1-85242-395-7.
  23. ↑ Luke Ford. A History of X: 100 Years of Sex in Film. — Prometheus Books, 1999. — С. 15. — ISBN 978-1-57392-678-2.
  24. ↑ а б Frank A. Hoffmann. Prolegomena to a Study of Traditional Elements in the Erotic Film // Journal of American Folklore. — 1965. — Т. 78, № 308. — С. 143. — DOI:10.2307/538281.
  25. ↑ Paisley Livingston. The Routledge Companion to Philosophy and Film. — Routledge, 2009. — С. 15. — ISBN 978-0-415-77166-5.
  26. ↑ Janet Staiger. Bad Women: Regulating Sexuality in Early American Cinema. — University of Minnesota Press, 1995. — С. 515. — ISBN 978-0-8166-2625-0.
  27. ↑ John B. McConahay. Pornography: The Symbolic Politics of Fantasy // Law and Contemporary Problems. — 1988. — Т. 51, № 1. — С. 31—69. — DOI:10.2307/1191714.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Безплатна_поїздка&oldid=36867155