Безмігова Горішня
Село
.jpg) Координати 49°30′26″ пн. ш. 22°23′53″ сх. д. / 49.50749969002777817° пн. ш. 22.39833260002777848° сх. д.Координати: 49°30′26″ пн. ш. 22°23′53″ сх. д. / 49.50749969002777817° пн. ш. 22.39833260002777848° сх. д.
|
Безмігова Горішня (пол. Bezmiechowa Górna) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на прадавніх етнічних українських територіях Бойківщини. Населення — 269 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
У 1-й пол. XIX ст. село належало родині Кєшковських. У 1845 р. від них набуло село подружжя Вензеля Лазанського і Марія з Гневошіва. Далі власність на село перейшла до баронів Біфс (Beefs), а в 1881 р. до Черкавських. (Czerkawskich). Особняк Черкавських існував до кінця Другої світової війни.
У селі в міжвоєнний час завдяки зусиллям студентів «Львівської політехніки» створено ковзанярський центр.
У 1939 році в селі проживало 740 мешканців (550 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів, 120 поляків і 25 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусили відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа — Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 року постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17 січня 1940 року Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941 року, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями.
15 вересня 1944 р. село окуповане радянськими військами[5]. У березні 1945 року територія віддана Польщі. Більшість українського населення села насильно переселено в СРСР в 1945—1946 рр., решту депортовано в ході операції «Вісла» на новоздобуті понімецькі землі Польщі[6].
Церква Різдва Матері Божої[ред. | ред. код]
Перша згадка про греко-католицьку церкву села в 1761 р. Наступна дерев'яна збудована в 1830 р. Філіальна, парафії с. Монастирець Ліського деканату. Оновлена в 1937 р. Після 1947 р. спустошена. З 1961 року функціонує як костел. Зберігся іконостас і вівтар із дарохранительницею.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Сучасність[ред. | ред. код]
Сприятливі природні умови, у тому числі теплові потоки, дозволяють робити так званий політ терміки. Перші змагання на планерах були організовані в 1929 році. Тепер тут працює науковий центр Ряшівської Політехніки.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 122 | 22 | 85 | 15 |
| Жінки | 147 | 35 | 82 | 30 |
| Разом | 269 | 57 | 167 | 45 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безмігова Горішня
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 9 січня 2015.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 8 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Bezmiechowa Górna (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 163. (пол.)
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005.
- Przewodnik Bieszczady.
- Apokryf Ruski [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |