Безугла Мар'яна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безугла Мар'яна Володимирівна
Народилася17 травня 1988(1988-05-17)[1] (36 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьполітична діячка, лікарка, державна службовиця
Alma materНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця і Українська військово-медична академія
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 17 липня 2024
Позафракційна 17 липня 2024

Картка на сайті Верховної Ради України

Мар'я́на Володи́мирівна Безу́гла (нар. 17 травня 1988, Київ) — українська політична діячка, народний депутат України 9-го скликання від 217-го виборчого округу, заступниця голови Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки[2][3][4]. Відома як учасниця численних політичних скандалів, що викликали в Україні значний суспільний резонанс[5][6][7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дитинство

[ред. | ред. код]

Народилася 17 травня 1988 року в м. Києві. Батько Володимир Олексійович Безуглий – підприємець, власник численних активів, найбільшим з яких є київський завод «Граніт», з 1990-х по 2022 рік співзасновник Фонду реабілітації та оздоровлення працівників, пенсіонерів та інвалідів МВС України. Мати Валентина Павлівна Терещенко – лікар, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, у 2014—2016 роках завідувач кафедри патологічної анатомії № 1 в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця. Сім'я багато подорожувала, з батьками Мар'яна об'їздила 50 країн[8].

У 2005 році з золотою медаллю закінчила Гімназію № 117 імені Лесі Українки з поглибленим вивченням іноземних мов. Окрім української, володіє англійською, німецькою й французькою мовами[8].

Навчання

[ред. | ред. код]

Вищу освіту здобула в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (Медичний факультет № 1, спеціальність «Лікувальна справа») та має диплом із відзнакою. В університеті також пройшла військову кафедру[en] й отримала офіцерське звання. У 2011 році продовжила навчання в інтернатурі Української військово-медичної академії (спеціальність «Внутрішні хвороби»), де також закінчила 3-х місячні курси перекваліфікації (спеціалізація «Загальна практика – сімейна медицина») та Міжнародну програму лідерства Державного департаменту США «Охорона здоров'я та маргіналізовані популяції» (спеціалізація «Організація і управління охороною здоров'я»)[8].

З 2011 працювала лікарем-терапевтом, довіреним лікарем, молодшим науковим співробітником в Науково-практичному центрі профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, де згодом почала писати кандидатську дисертацію[8][9].

У 2023 році поступила до магістратури у Київський національний університет імені Тараса Шевченка на заочне навчання за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» (програма «Парламентаризм та парламентська діяльність»)[10].

Військова служба

[ред. | ред. код]

Навесні 2015-го, як військовозобов'язана, під час 4-ї хвилі мобілізації отримала повістку до військкомату. Після місячних навчальних курсів із тактичної медицини направлена у 128-му окрему гірсько-піхотну бригаду на Закарпатті, у механізований батальйон під керівництвом Дениса Чаюка (тоді як комбригом в той час був Сергій Шаптала). А вже звідти, після численних її рапортів із проханнями відправити в зону бойових дій, переведена в зону АТО в сектор А, де прослужила кілька місяців у Червоному Жовтні та в Станиці Луганській[8]. Учасник бойових дій.

У серпні 2015 року, після того, як США передали ЗСУ польовий шпиталь EMEDS Basic, Мар'яну було відібрано з числа військовослужбовців у команду військових медиків для навчання з американськими інструкторами на житомирському полігоні, де на неї звернули увагу співробітники медуправління Генерального штабу та прикомандирували до себе, а згодом перевели у медуправління Міноборони та доручили відповідати за міжнародну діяльність. Контактувала із західними партнерами, в тому числі з Офісом НАТО, супроводжувала різні проєкти[8].

Кар'єра в Міноборони

[ред. | ред. код]

Після демобілізації навесні 2016 року продовжила цивільну кар'єру у Військово-медичному департаменті Міноборони під керівництвом Андрія Верби. А пізніше того ж року менеджером у нещодавно створеному органі з забезпечення координації змін до оборонного відомства – Проєктному офісі реформ при Міноборони, який очолював Андрій Загороднюк. Була керівником програми «Реформа системи медичного забезпечення Збройних сил». Ключовими завданнями її команди були: запуск централізованого навчання військових тактичній медицині та об'єднання медичних департаментів Міноборони й Генерального штабу в одну службу. Так у 2017 році запрацювали 205 навчальних центрів, де військовослужбовців ЗСУ навчали тактичної медицини. А у січні 2018 року за її участі Збройні сили України створили Головне військово-медичне управління (нині – Командування Медичних сил ЗСУ)[11][8][12][13].

У 2019 році старший інспектор з контролю за виконанням доручень відділу цивільних експертів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України[14].

Політика

[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах у 2019 році (виборчий округ № 217, частина Оболонського району м. Києва) за результатами кількаетапного відбору «Соціальний ліфт», який провели Андрій Холодов (кум Віктора Медведчука) та Артем Культенко[a]. На час виборів безпартійна. Перемогла з 38,4 % голосів виборців. Її найближчими суперниками з 26 кандидатів були Людмила Костенко (родичка так званого «смотрящого[ru] по Києву» Вадима Столара) від ПП «Європейська Солідарність», котра набрала 21,35 % голосів, лікар Іван Сорока від ВО «Батьківщина» та Герой України Олександр Порхун[16][14][8][17][18].

Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[19], голова підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості (04.09.2019 – 01.11.2023) та голова підкомітету з питань демократичного цивільного нагляду і контролю (з 1 листопада 2023 року)[4][20]. Заступник Голови Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

З 29 серпня 2019 року член фракції «Слуга народу». 10 листопада прийнята до партії «Слуга народу»[21]. 12 грудня увійшла до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[22][23].

З 19 травня 2021 року по 23 серпня 2023 року голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України[24]. Комісія мала на меті розслідувати справи «Вагнерівців», яку деякі ЗМІ пов'язували з керівником ОПУ Андрієм Єрмаком, а також вивчити питання пов'язані з подіями біля міста Іловайськ у період із липня по серпень 2014 року на предмет можливого надання представниками органів державної влади України та іншими особами державі-агресору сприяння у протиправній діяльності проти основ національної безпеки України, виявлення загроз суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній економічній безпеці України[25]. У підсумку ТСК з'ясувала, що відбулося перенесення активної фази операції проти ПВК «Вагнер» із 25 на 30 липня 2020 року, але їй не вдалось достеменно встановити, хто і на якому рівні в Україні ухвалив рішення про відтермінування. Також комісія визнала, що основними причинами, які призвели до іловайської трагедії, були неналежна організація оборони з боку політичного і військового керівництва України[25]. Унаслідок чого опозиція звинуватила Безуглу у заангажованості[8].

Критика

[ред. | ред. код]

Напередодні парламентських виборів у 2019 році ВГО "Громадянська мережа «ОПОРА» зафіксувала порушення, вчинені агітаторами від партії «Слуга народу», які в обмін на подарунки (кепки й футболки) закликали людей у їх присутності підписуватися на соцмережі Безуглої та Анни Пуртової. На пресконференції Мар'яна відхилила звинувачення, пояснивши це тим, що згідно з українським законодавством роздані агітаційні матеріали не могли вважатися підкупом, адже комплект коштував дешевше 125 гривень[26][8].

Під час повномасштабного вторгнення

[ред. | ред. код]

Автор скандального законопроєкту № 7351, який надавав право самостійно убивати військовослужбовців командуванням за невиконання наказів без будь-яких доведених обставин, також, у ЗМІ, оцінений як спроба відновити смертну кару в Україні[27][28][29][30][31]. Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Мазурашу Г. Г. та Федієнко О. П. За інформацією видання «Лівий Берег» (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив «змінився» 24 травня без пояснення причин), співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О. С., Гривко С. Д., Третьякова Г. М., Войцехівський В. О.[32][30] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» зі ст. 22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний[32][33].

Мар'яну Безуглу як заступницю голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки народним депутатом України Веніславським було запропоновано відкликати з даної посади, оскільки, як зазначено у пояснювальній записці, Безугла надала неправдиву інформацію по узгодження нею з ГУР МОУ редакції законопроекту № 4210. Документально вона підтвердити свої слова не змогла. При тому, що голова Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що ГУР МОУ не підтримує законопроект № 4210[34][35].

26 листопада 2023 року, під час планування державного бюджету на 2024 рік, Мар'яна заявила, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не надав план на наступний рік, а всі його пропозиції щодо мобілізації зводилися до залучення у війну якомога більшої кількості людей без істотних змін системи ЗСУ, та закликала військове керівництво піти у відставку. Це викликало шквал критики на адресу нардепки[36][37].

Ми питали, під що планувати? Як ви бачите війну? Чому створення бригади, а не доукомплектування існуючих? Скільки коштуватиме бригада, нова бригада? Це ж ще нові штаби, що з бойовими підрозділами? Чи закладати кошти під ротацію і демобілізацію? Що з навчанням? Що з ротаціями? Чому в 2024 не закладена закупівля турнікетів взагалі, наприклад? Ви розумієте, що один загиблий коштує державі 15 млн грн, а турнікет типу САТ — в 10 тис. раз менше? Окрім трагедії загибелі як такої.

Також вона пропонувала піти на фронт жінкам та волонтерам, а ще виступила за покарання ухилянтів, які виїхали за кордон, зокрема Безугла запропонувала передати їхнє майно сім'ям загиблих військових[38]. У січні 2024 року Безугла заявляла про плани вийти з фракції «Слуга народу», однак у квітні того ж року Безугла заявила, що передумала виходити із фракції «Слуга народу» у Верховній Раді, щоб «не підставляти президента»[39][40].

15 липня Безуглу зняли з посади голови підкомітету Ради з нацбезпеки[41]. 16 липня Мар'яну Безуглу внесли до бази «Миротворцю» за дискредитацію української влади, дискредитацію ЗСУ та дії, направлені на деморалізацію війська[42]. 17 липня народна депутатка Безугла заявила про вихід із фракції «Слуга народу»[43].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=21165.html
  2. «Слуга народу» перемагає в 13 мажоритарних округах Києва — гендиректор «1+1» [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (21.07.2019)
  3. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 217 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gv.ua
  4. а б Безугла Мар'яна Володимирівна - Посади протягом скликання. rada.gov.ua. Процитовано 10 січня 2024.
  5. Безугла Марʼяна Володимирівна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 16 липня 2024.
  6. Політичне керівництво використовує Безуглу як "семафор" для головкома ЗСУ (ПОГЛЯД). texty.org.ua (укр.). 2023. Процитовано 16 липня 2024.
  7. Семенюта, Ірина (28 грудня 2023). «Пані народний неадекват»: хто така та чим відома Мар’яна Безугла. ms.detector.media (укр.). Процитовано 16 липня 2024.
  8. а б в г д е ж и к л Депутат Мар'яна Безугла посягнула на святе — наважилася критикувати головнокомандувача Валерія Залужного. Та хто вона в біса така??? Великий профайл (частина перша) (укр.). Бабель. 15 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
  9. Реформа військової медицини: управлінська ланка, підготовка кадрів, медичне постачання (укр.). Ukrainian Military Pages. 19 березня 2018. Процитовано 21 січня 2024.
  10. Нардепка-мажоритарниця від Києва Мар'яна Безугла вирішила здобути нову вищу освіту (укр.). КиївВлада. 6 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  11. Нові обличчя Києва у Верховній Раді: хто всі ці люди? [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] stolychno.news (23 липня 2019)
  12. Реформа військової медицини: реорганізація управлінської ланки, системи підготовки кадрів, медичного постачання (укр.). Міністерство оборони України. 2 березня 2018. Процитовано 17 січня 2024.
  13. Дивіться хто йде: аналіз округів міста Києва (укр.). Чесно. Процитовано 17 січня 2024.
  14. а б Відомості про кандидата в народні депутати України – Безугла Мар’яна Володимирівна (укр.). Центральна виборча комісія України. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 17 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  15. Команда Єрмака «увійшла» в Київ. Будівельний бізнес столиці отримав нових кураторів (укр.). Главком. 7 квітня 2020. Процитовано 18 січня 2024.
  16. «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  17. Вибори-2019: всі кандидати-мажоритарники, округ 217 м.Київ (укр.). Сьогодні. 10 липня 2019. Процитовано 18 січня 2024.
  18. Оболонь: людина Столара йде від ЄС, а довірена особа Порошенка – самовисуванцем – #округ217 (укр.). Чесно. 3 липня 2019. Процитовано 18 січня 2024.
  19. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  20. Питання, віднесені до відання підкомітетів Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки (укр.). Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 12 січня 2024. Процитовано 17 січня 2024.
  21. Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
  22. У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. «НВ». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2019.
  23. «Кубань» та «Турбаза»: які міжфракційні депутатські об'єднання створюють нардепи (укр.). Слово і Діло. 28 січня 2020. Процитовано 18 січня 2024.
  24. Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  25. а б Про проміжний звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України. www.golos.com.ua (укр.). 21 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2024.
  26. У Києві Зе!-активісти роздають безкоштовні футболки і кепки. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua) . Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  27. Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  28. Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  29. Депутат запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  30. а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  31. Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
  32. а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Архів оригіналу за 25.05.2022.
  33. Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua.
  34. «Загроза нацбезпеці». Безуглу хочуть відкликати з комітету безпеки Верховної Ради — документ. nv.ua (укр.). Процитовано 1 березня 2023.
  35. Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 1 березня 2023.
  36. Мар'яна Безугла заявила, що Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не надав жодного плану на 2024 рік (укр.). Судово-юридична газета. 26 листопада 2023. Процитовано 21 січня 2024.
  37. Депутат Марʼяна Безугла посягнула на святе — наважилася критикувати головнокомандувача Валерія Залужного. Та хто вона в біса така??? Великий профайл (частина друга) (укр.). Бабель. 15 січня 2024. Процитовано 21 січня 2024.
  38. Безугла виступила за покарання для ухилянтів, які виїхали за кордон: що пропонує (укр.). NV (New Voice). 17 грудня 2023.
  39. Безугла Марʼяна Володимирівна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 16 липня 2024.
  40. Мар'яна Безугла йде зі "Слуги народу". Що очікує на бунтівну депутатку, яка критикує Залужного і хвалить Зеленського. BBC News Україна (укр.). 14 січня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  41. Безуглу зняли з посади голови підкомітету Ради з нацбезпеки. LB.ua. 15 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  42. Нардепка Безугла потрапила до бази «Миротворця». ГЛАВКОМ (укр.). 16 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.
  43. Свобода, Радіо (17 липня 2024). Безугла заявила про вихід із фракції «Слуга народу». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 липня 2024.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Обидва пов'язані з Андрієм Єрмаком, який до свого приходу у владу очолював ГО «Асоціація власників малого бізнесу й МАФів», яка вела свій бізнес на кіосках в Києві[15].

Посилання

[ред. | ред. код]