Безугла Мар'яна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мар'яна Володимирівна Безугла
Народилася 17 травня 1988(1988-05-17) (34 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність лікар
політик
Alma mater Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Українська військово-медична академія
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Мар'я́на Володи́мирівна Безу́гла (нар. 17 травня 1988, Київ) — українська політична діячка. Народний депутат України 9-го скликання[1][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (перший медичний факультет, «Лікувальна справа»), інтернатуру (спеціальність «Внутрішні хвороби»), Українську військово-медичну академію (спеціалізація «Загальна практика — сімейна медицина»), Міжнародну програму лідерства Державного департаменту США «Охорона здоров'я та маргіналізовані популяції». Отримала спеціалізацію «Організація і управління охороною здоров'я».

Працювала в поліклініці, була на фронті. Працювала в Проектному офісі реформ Міністерства оборони реформувала систему медичного забезпечення Збройних сил України, керівник програми «Реформа системи медичного забезпечення Збройних сил» в Міноборони[3].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах у 2019 році (виборчий округ № 217, частина Оболонського району м. Києва)[4]. За даними ЗМІ, напередодні виборів агітатори дарували безкоштовні футболки та кепки в обмін на підписку на фб-спільноти Безуглої[5]. На час виборів: старший інспектор з контролю за виконанням доручень відділу цивільних експертів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, безпартійна. Проживає в м. Києві[6].

Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[7], голова підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості. Членкиня Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

12 грудня 2019 року Безугла увійшла до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[8].

Член партії «Слуга народу»[9].

У травні 2021 року очолила новостворену тимчасову слідчу комісію ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України[10]. Комісія мала на меті розслідувати справи "вагнерівців" та "плівок Суркова-Медведчука".[11]

Критика[ред. | ред. код]

Авторка скандального законопроєкту №7351 який надавав право самостійно убивати військовослужбовців командуванням за невиконання наказів без будь-яких доведених обставин, також, у ЗМІ, оцінений як спроба відновити смертну кару в Україні.[12][13][14][15][16]

Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Мазурашу Г.Г. та Федієнко О.П.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О.С., Гривко С.Д., Третьякова Г.М., Войцехівський В.О..[17][15] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт.22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний.[17][18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Слуга народу» перемагає в 13 мажоритарних округах Києва — гендиректор «1+1» [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ (21.07.2019)
  2. Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі № 217 [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gv.ua
  3. Нові обличчя Києва у Верховній Раді: хто всі ці люди? [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] stolychno.news (23 липня 2019)
  4. «Слуга народу» представила мажоритарників у 23 областях і Києві [Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (21 червня 2019)
  5. У Києві Зе!-активісти роздають безкоштовні футболки і кепки. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. 
  6. Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  7. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  8. У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. «НВ». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2019. 
  9. Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019. 
  10. Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021. 
  11. [https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3248516-u-radi-stvorili-tsk-z-rozsliduvanna-mozivoi-spivpraci-politikiv-z-rosieu.html У Раді створили ТСК з розслідування можливої співпраці політиків з Росією У Раді створили ТСК з розслідування можливої співпраці політиків з Росією] [Архівовано 27 травня 2022 у Wayback Machine.], Укрінформ
  12. Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  13. Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  14. Депутатка запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  15. а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  16. Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022. 
  17. а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). ​З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Архів оригіналу за 25.05.2022. 
  18. Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua. 

Посилання[ред. | ред. код]