Бейдоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зона покриття Бейдоу в 2012р

Навігаційна система «Бейдоу» (кит. трад. 北斗導航系統, спр. 北斗导航系统, піньїнь: Běidǒu dǎoháng xìtǒng, палл.: Бэйдоу даохан ситун北斗導航系統, спр. 北斗导航系统, піньїнь: Běidǒu dǎoháng xìtǒng, палл.: Бэйдоу даохан ситун) або Супутникова навігаційна система «Бэйдоу» (кит. трад. 北斗衛星導航系統, спр. 北斗卫星导航系统, піньїнь: Běidǒu wèixīng dǎoháng xìtǒng, палл.: Бэйдоу вэйсин даохан ситун北斗衛星導航系統, спр. 北斗卫星导航系统, піньїнь: Běidǒu wèixīng dǎoháng xìtǒng, палл.: Бэйдоу вэйсин даохан ситун, скорочено — BD) — китайська супутникова система навігації. Планується, що космічний сегмент навігаційної супутникової системи Бэйдоу буде складатися з 5 супутників на геостаціонарній орбіті, 3 супутників на геосинхронній орбіті (з нахилом 55°) і 27 супутників на середній навколоземній орбіті (~21 500 км)[1][2].

Система була запущена в комерційну експлуатацію 27 грудня 2012 як регіональна система позиціонування, при цьому супутникова угруповання становила 16 супутників[3][4]. Планується, що на повну потужність система вийде до 2020 року[5][6]. Китайські представники також зазначили, що ще належить врегулювати питання, що стосуються частотних діапазонів, з російської, американської і європейської сторонами, які також володіють супутниковими навігаційними угрупованнями. А поки китайська система працює на частоті сигналу B1, також зазначений Євросоюзом як E2, з частотою 1559,052 1591,788 МГц. Обидві сторони досі не досягли остаточної домовленості з питань сумісності своїх майбутніх супутникових навігаційних систем, незважаючи на триваючі з 2009 року переговори з питання накладення спеціальних сигналів системи Compass на спеціальні сигнали PRS системи Galileo (1563—1591 МГц для цивільного сигналу).

Ймовірні майбутні частоти

B2: 1166,22 — 1217,37 МГц, B3: 1250,618 — 1286,423 МГц.

Назва[ред. | ред. код]

Порівняння орбіт різних НС

Слово «Бейдоу» (кит. 北斗, піньїнь: Běidǒu北斗, пін. {{{2}}}, піньїнь: Běidǒu) в перекладі означає «Північний Ківш» — китайське назва сузір'я Велика Ведмедиця. Назва «Бэйдоу» використовується як для системи «Бэйдоу-1», так і для систем другого «Бэйдоу-2» і третього «Бэйдоу-3» покоління . Головний конструктор систем — Сунь Цзядун.

Історія[ред. | ред. код]

Китайське національне космічне управління планує розгорнути навігаційну систему «Бэйдоу» в три етапи[7].

  1. 2000—2003: Експериментальна система Бэйдоу з трьох супутників.
  2. до 2012 року: Регіональна система для покриття території Китаю і прилеглих територій.
  3. до 2020 року: Глобальна навігаційна система.

Бейдоу-1[ред. | ред. код]

Перший супутник, «Бейдоу-1А», був запущений 30 жовтня 2000 року. Другий, «Бэйдоу-1B», — 20 грудня 2000. Третій супутник, «Бэйдоу-1C», відправлений на орбіту 25 травня 2003[8][9]. Система вважалася введеною в експлуатацію з успішного запуску третього супутника.

2 листопада 2006 Китай заявив, що з 2008 року Бейдоу буде пропонувати відкриті послуги з точністю позиціонування 10 метрів[10]. Частота системи «Бейдоу»: 2491,75 МГц.

27 лютого 2007 року був запущений четвертий супутник в рамках «Бэйдоу-1», званий іноді «Бейдоу-1D», а іноді — «Бейдоу-2А». Він виконував функції підстраховки, на випадок виходу з ладу одного із запущених раніше супутників[11]. Повідомлялося, що у супутника були неполадки в системі управління, але згодом вони були усунені[12][13].

Бейдоу-2[ред. | ред. код]

У квітні 2007 успішно виведений на орбіту перший супутник угруповання «Бейдоу-2», названий «Компас-M1». Цей супутник є настроювальним для частот Бейдоу-2. Другий супутник, «Компас-G2», запущений 15 квітня 2009[14]. Третій («Компас-G1») запущений на орбіту носієм Чанчжен-3C 17 січня 2010[15]. Четвертий супутник запущено 2 червня 2010[16]. Носій Чанчжен-3А вивів четвертий супутник зі супутникової майданчики в Сичане 1 серпня 2010 року[17].

15 січня 2010 запущений офіційний сайт супутникової навігаційної системи Бэйдоу[15].

24 лютого 2011 року було розгорнуто 6 діючих супутників.

За деякими джерелами, на початку 2011 року Держрада КНР переглянув архітектуру системи і внесла корективи у план запусків КА. Було прийнято рішення завершити формування орбітальної угруповання для обслуговування регіонального споживача до початку 2013 року. Відповідно до скоригованого графіку, групування системи Compass/Beidou до початку 2013 році буде включати в себе 14 космічних апаратів, у тому числі: 5 супутників на геостаціонарній орбіті (58,5° в. д 80° сх. д., 110,5° сх. д., 140° сх. д., 160° сх. д.); 5 супутників на похилій геосинхронній орбіті (висота 36000 км, нахилення 55°, 118° сх. д.); 4 супутника на середній навколоземній орбіті (висота 21500 км, нахилення 55°).

27 грудня 2011 року «Бейдоу» була запущена в тестовому режимі, охоплюючи територію Китаю і суміжних районів.

27 грудня 2012 система була запущена в комерційну експлуатацію як регіональна система позиціонування, при цьому супутникова угруповання становила 16 супутників.

8 травня 2014 система пройшла експертну перевірку, в ході якої було встановлено, що її точність становить менше 1 метра[18].

Бейдоу-3[ред. | ред. код]

Планується розгортання глобальної навігаційної системи у складі 35 космічних апаратів до 2020 року (за іншими джерелами — 36 КА, за третім — 37 КА), в числі яких: 5 супутників на геостаціонарній орбіті; 3 супутника на похилій геосинхронній орбіті; 27 супутників на середній навколоземній орбіті; кілька додаткових супутників можливо складуть орбітальний резерв[2][19].

5 геостаціонарних супутників (Beidou-3G) будуть розташовуватися на орбітальних позиціях 58,5°, 80°, 110,5°, 140° і 160° східної довготи і будуть запускатися по мірі закінчення терміну служби вже діючих апаратів другого покоління. Супутники створені на базі китайської космічної платформи DFH-3B, їх стартова маса складе близько 4600 кг[2].

3 супутника (Beidou-3I), які будуть розташовуватися на геосинхронній орбіті з нахилом 55°, створені на основі тієї ж платформи, з більш низькою потужністю і меншою вагою — близько 4200 кг[2].

27 супутників (Beidou-3М) для розміщення на середній навколоземній орбіті (висота близько 21500 км, нахилення 55°) виконані на базі нової, більш компактної, космічної платформи з використанням деяких деталей перевіреної платформи DFH-3B. Розміри супутника в складеному стані складуть 2,25 × 1 × 1,22 м, стартова маса — 1014 кг. Після завершення виведення всіх супутників у космос, вони будуть розміщуватися на 3 орбітальних площинах з 9 апаратів у кожній. Можуть бути виведені на орбіту по одинці з допомогою ракети-носія Чанчжен-3C і верхній щаблі YZ-1YZ-1[en]; по 2 супутника за допомогою ракети-носія Чанчжен-3B та верхньої сходинки YZ-1; а також по 4 супутника за раз з допомогою майбутніх ракети-носія Чанчжен-5 і верхній щаблі YZ-2[2].

У 2015 році були запущені перші супутники нового покоління: 2 на середню навколоземну орбіту (BDS M1-S і BDS M2-S) і 2 на похилу геосинхронную (BDS I1-S і BDS I2-S).

Список супутників[ред. | ред. код]

Дата (UTC) Ракета-носій Супутник NSSDC ID

SCN

Орбіта Статус Система
30.1030.10.20002000 16:30 CZ-3A Бэйдоу-1A 2000-069A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 140° в. д. не используется
с декабря 2011
Бейдоу-1
20.12.2000 16:20 CZ-3A Бэйдоу-1B 2000-082A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 80° в. д. не используется
с декабря 2011
24.05.2003 16:34 CZ-3A Бэйдоу-1C 2003-021A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 110,5° в. д. не используется
с декабря 2012
02.02.2007 16:28 CZ-3A Бэйдоу-1D 2007-003A

Шаблон:NORAD ID

сведен с орбиты[20] не используется
с февраля 2009
13.04.2007 20:11 CZ-3A Компас-M1 2007-011A

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км не используется Бейдоу-2
14.04.2009 16:16 CZ-3C Компас-G2 2009-018A

Шаблон:NORAD ID

неконтролируемая[21] не используется
16.01.2010 16:12 CZ-3C Компас-G1 2010-001A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 140° в. д.[15] действующий
02.06.2010 15:53 CZ-3C Компас-G3 2010-024A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 110,5° в. д. действующий
31.07.2010 20:50 CZ-3A Компас-IGSO1 2010-036A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

накл. 55°; 118° в. д.

действующий
31.10.2010 16:26 CZ-3C Компас-G4 2010-057A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 160° в. д. действующий
17.12.2010 20:20 CZ-3A Компас-IGSO2 2010-068A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

накл. 55°; 118° в. д.

действующий
09.04.2011 20:47 CZ-3A Компас-IGSO3 2011-013A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

накл. 55°; 118° в. д.

действующий
26.07.2011 21:44 CZ-3A Компас-IGSO4 2011-038A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

накл. 55°; 95° в. д.

действующий
01.12.2011 21:07 CZ-3A Компас-IGSO5 2011-073A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

накл. 55°; 95° в. д.

действующий
24.02.2012 16:12 CZ-3C Компас-G5 2012-008A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 58,75° в. д. действующий
29.04.2012 20:50 CZ-3B/E Компас-M3 2012-018A

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
Компас-M4 2012-018B

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
18.09.2012 19:10 CZ-3B/E Компас-M5 2012-050A

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
Компас-M6 2012-050B

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
25.10.2012 15:33 CZ-3C Компас-G6 2012-059A

Шаблон:NORAD ID

ГСО, 80° в. д. действующий
30.03.2015 13:52 CZ-3C/YZ-1 BDS I1-S 2015-019A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

наклонение 55°

действующий Бейдоу-3
25.07.2015 12:29 CZ-3B/YZ-1 BDS M1-S 2015-037A

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
BDS M2-S 2015-037B

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
29.09.2015 23:13 CZ-3B/E BDS I2-S 2015-053A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

наклонение 55°

действующий
01.02.2016 07:29 CZ-3С/YZ-1 BDS M3-S 2016-006A

Шаблон:NORAD ID

СОО, ~21 500 км действующий
29.03.2016 20:11 CZ-3A BeiDou-2 IGSO6 2016-021A

Шаблон:NORAD ID

Геосинхронная,

накл. 55°;

действующий Бейдоу-2
12.06.2016 15:30 CZ-3C BeiDou-2 G7 2016-037A

Шаблон:NORAD ID

ГСО запущен

Наземний сегмент[ред. | ред. код]

Станції стеження[ред. | ред. код]

Станції стеження обладнані двочастотними приймачами UR240 і антенами UA240, розробленими китайською компанією UNICORE і здатними приймати сигнали систем GPS та Компас. 7 з них розміщені в Китаї: у Ченду (CHDU), Харбіні (HRBN), Гонконгу (HKTU), Лхасі (LASA), Шанхаї (SHA1), Ухані (CENT) і Сіані (XIAN); і ще 5 — в Сінгапурі (SIGP), Австралії (PETH), ОАЕ (DHAB), Європі (LEID) і Африці (JOHA)[22].

Приймачі[ред. | ред. код]

В системі Бейдоу-1 навігатор є не тільки приймачем, але і передатчиком сигналу. Але така система дає працювати тільки 150 навігаторів одночасно. Станція моніторингу через два супутника посилає сигнал користувачеві. Пристрій користувача після отримання сигналу посилає відповідний сигнал через обидва супутника. Наземна станція по затримці сигналу розраховує географічні координати користувача, визначає висоту по наявній базі даних і передає сигнали на пристрій сегменту[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BeiDou Navigation Satellite System.
  2. а б в г д Beidou 3 (Compass Navigation Satellite System) (en). spaceflight101.com. 
  3. Китайский ГЛОНАСС вышел на рынок Азии
  4. ТАСС-Телеком | Зона покрытия китайской системы спутниковой навигации «Бэйдоу» охватила большую часть Азиатско-Тихоокеанского региона
  5. Китай успешно запустил пятый навигационный спутник
  6. К 2020 году в Китае будет завершено строительство глобальной спутниковой навигационной системы.
  7. The construction of BeiDou navigation system steps into important stage, "Three Steps" development guideline clear and certain (Chinese). China National Space Administration. 2010-05-19. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-05-19. 
  8. Comparable with American and Russian in terms of performance, BeiDou-1 navigates for China (Chinese). China National Space Administration. 2003-05-30. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-05-19. 
  9. Pike, John. BeiDou (Big Dipper). Space. GlobalSecurity.org. Процитовано 2006-11-09. 
  10. Marks, Paul (2006-11-08). China's satellite navigation plans threaten Galileo. NewScientist.com. Процитовано 2006-11-09. 
  11. China puts new navigation satellite into orbit. GOV.cn. 2007-02-03. Процитовано 2010-05-20. 
  12. BeiDou 1 Experimental Satellite Navigation System. SinoDefence.com. 2008-09-24. Архів оригіналу за 2009-01-31. Процитовано 2010-05-20. 
  13. 60-day works in space -- Story of reparation of the BeiDou satellite (Chinese). Sohu. 2007-04-18. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-05-23. 
  14. Compass due Next Year. Magazine article. Asian Surveying and Mapping. May 4, 2009. Архів оригіналу за 2009-05-19. Процитовано 2009-05-05. 
  15. а б в China successfully launched the third BeiDou satellite (Chinese). Sohu. 2010-01-17. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-05-19. 
  16. China sends Beidou navigation satellite to orbit. Spaceflight Now. 2010-06-02. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-06-04. 
  17. China successfully launches fifth satellite for its own global navigation network (English). Xinhuanet. 2010-08-01. Процитовано 2010-08-01. 
  18. Бэйдоу успешно прошла экспертную приемку
  19. http://www.glonass-ianc.rsa.ru/aboutIAC/status_2012.pdf
  20. Beidou Update. armscontrolwonk.com. 2010-01-18. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2010-05-20. 
  21. http://mytv.tvb.com/news/newsat630/21588 CCTV, Xinwen Lianbo April 15th 2009
  22. http://глонасс-новости.рф/?p=2998
  23. Обзор различных навигационных систем. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2013-02-25. 

Посилання[ред. | ред. код]