Бекарда велика
Бекарда велика | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tityra cayana (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Lanius cayanus Linnaeus, 1766 Tityra braziliensis (Swainson, 1837) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бекарда велика[2] (Tityra cayana) — вид горобцеподібних птахів родини бекардових (Tityridae).[3]
Вид поширений в Південній Америці. Населяє край дощового лісу, вторинні ліси, плантації з тінистими деревами.
Дрібний птах завдовжки 20-22 см, вагою 60-70 г. Самець зверху тьмяно-білий, а знизу чисто білий. Верхівка голови, кермові та первинні та вторинні криючі крил чорного кольору. Решта крила сріблясто-сірого кольору. У самиць чорний колір заміняється темно-коричневим, а спина та живіт сірі з темними прожилками. Обидві статі мають червоний неоперений шкірний наріст навколо очей. Райдужина чорнувата; дзьоб червоний біля основи з чорним кінчиком. Ноги коричневі.
Харчується переважно плодами середнього розміру, хоча іноді також споживає комах. Гніздиться в дупі на дереві, зазвичай у покинутому гнізді дятла, або в кроні сухої пальми. Самиця відкладає три яйця рожевого кольору з коричневими плямами, які вона висиджує майже три тижні. Обидва батьки годують пташенят, які залишають гніздо через три тижні.
Таксон включає два підвиди:[4]
- Tityra cayana cayana (Linnaeus, 1766) — Венесуела, Тринідад, Гвіана, східна Колумбія, північна Бразилія, східний Еквадор, східний Перу та північна Болівія.
- Tityra cayana braziliensis (Swainson, 1837) — північний схід, центр та південь Бразилії, північ та схід Болівії, північ, центр та схід Парагваю, північний схід Аргентини.
- ↑ BirdLife International (2016). Tityra cayana: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 2 вересня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Adopt the Family Tityridae [Архівовано 2008-05-08 у Wayback Machine.] — South American Classification Committee (2007)
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2017). Cotingas, manakins, tityras & becards. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 9 January 2018.
- Greeney, Harold F.; Gelis, Rudolphe A. & White, Richard (2004): Notes on breeding birds from an Ecuadorian lowland forest. Bull. B.O.C. 124(1): 28–37. PDF fulltext [Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Machado, C.G. (1999): A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia 59(1): 75–85 [Portuguese with English abstract]. DOI:10.1590/S0034-71081999000100010 PDF fulltext [Архівовано 29 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Mobley, J.A. (2004): 441. Black-tailed Tityra. In: del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew & Sargatal, Jordi (eds.): Handbook of Birds of the World (Volume 9: Cotingas to Pipits and Wagtails): 450, Plate 47. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-69-5
- South American Classification Committee (SACC) (2007): Proposal #313 — Adopt the Family Tityridae.
- Black-tailed tityra videos on the Internet Bird Collection
- Black-tailed tityra photo gallery [Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.] VIREO Photo-High Res [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Photo-Medium Res; Article www.ib.usp.br—"Tityridae"
- Photo-High Res--Tityra at nest; Article webserv.nhl.nl—"Black-tailed tityra--Suriname map; and 4 High Res photos
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |