Бекард іржастий
| ?Бекард іржастий | |
|---|---|
_(1)_(cropped).jpg) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Бекардові (Tityridae) |
| Рід: | Бекард (Pachyramphus) |
| Вид: | Бекард іржастий |
| Біноміальна назва | |
| Pachyramphus cinnamomeus Lawrence, 1861 | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Pachyramphus cinnamomeus |
 Віківиди: | Pachyramphus cinnamomeus |
 ITIS: | 561788 |
 МСОП: | 22700641 |
 NCBI: | 369602 |
Бекард іржастий[2] (Pachyramphus cinnamomeus) — вид горобцеподібних птахів родини бекардових (Tityridae).
Вид поширений на півдні Мексики, Центральній Америці, в Колумбії, Еквадорі та на північному заході Венесуели. Його природним середовищем існування є субтропічні або тропічні вологі низинні ліси, субтропічні або тропічні вологі гірські ліси та сильно деградований колишній ліс.
Дрібний птах, завдовжки 14 см і вагою 17-22 г. Оперення рудувато-коричневе, азнизу блідіше. Дзьоб і ноги сірі.
Живиться комахами і павуками, інколи поїдає дрібні ягоди. Сферичне закрите гніздо з нижнім входом підвішене до гілки дерева на висоті 2,5-15 метрів над землею. У кладці 3-4 яйця. Інкубація триває 18-20 днів. Насиджує лише самиця, але самець допомагає годувати молодняк.
Таксон містить чотири підвиди:
- Pachyramphus cinnamomeus fulvidior Griscom, 1932
- Pachyramphus cinnamomeus cinnamomeus Lawrence, 1861
- Pachyramphus cinnamomeus magdalenae Chapman, 1914
- Pachyramphus cinnamomeus badius Phelps & Phelps Jr, 1955
- ↑ BirdLife International (2018). Pachyramphus cinnamomeus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 23 серпня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
- Salaman, Paul G. W.; Stiles, F. Gary; Bohórquez, Clara Isabel; Álvarez-R., Mauricio; Umaña, Ana María; Donegan, Thomas M. & Cuervo, Andrés M. (2002): New and noteworthy bird records from the east slope of the Andes of Colombia. Caldasia 24(1): 157—189. PDF fulltext
- South American Classification Committee (SACC) (2007): Proposal #313 — Adopt the Family Tityridae.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
