Бекетівка (Волгоград)
| село Бекетівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія
|
| Область | Волгоградська область |
| Район/міськрада | Кіровський район, Волгоград |
| Інші назви | Хохлівка |
| Основні дані | |
| Існувало до | 1931 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′58″ пн. ш. 44°24′53″ сх. д. / 48.59944° пн. ш. 44.41472° сх. д.Координати: 48°35′58″ пн. ш. 44°24′53″ сх. д. / 48.59944° пн. ш. 44.41472° сх. д. |
| Карта | |
  Бекетівка | |
Бекетівка — мікрорайон (колишнє село) в Кіровському районі Волгограда. Розташований за 16 км на південь від центру міста.
Історія[ред. | ред. код]
Заснована в середині XVIII століття переселенцями з України, що оселилися на землях поміщика Бекетова. За походженням поселенців поселення отримало назву «Хохлівка». Спочатку поселення розташовувалося при яру Пахотін. Після Пугачівського повстання перенесено на сучасне місце, до річки Єлшанка, навпроти села Стара Отрада. Поселення мало статус слободи, відносилося до Отрадинської волості Царицинського повіту Саратовської губернії. У 1862 році в слободі налічувалося 108 дворів, проживало 362 душі чоловічої та 399 жіночої статі, були 4 млини. Жителі займалися хліборобством, городництвом, баштанництвом та візництвом. До кінця XIX століття населення слободи становило понад 1 000 осіб[1].
У 1919 році у складі Царицинського повіту включено до складу Царицинської губернії.
9 листопада 1929 в Бекетівці народилася відома радянський і російський композитор-пісняр Олександра Пахмутова.
Постановою ВЦВК РРФСР від 10 липня 1931 року село Бекетівка включено в міську межу міста Сталінграда[2].
В останній період Сталінградської битви в Бекетівці розташовувався штаб 64-ї радянської армії генерал-лейтенанта М.С. Шумілова. Сюди після капітуляції був доставлений і допитаний 31 січня 1943 року полонений генерал-фельдмаршал Паулюс[3].
Після закінчення Сталінградської битви у Бекетівці і навколо неї була створена мережа таборів німецьких військовополонених, де спочатку розміщувалося все капітулююче німецьке угруповання (91 тис. осіб). Останній табір військовополонених був закритий 1949 року[4].
Населення[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності населення за роками:
| 1862[1] | 1882[1] | 1894[1] | 1895[1] | 1897[5] | 1911[6] |
|---|---|---|---|---|---|
| 761 | 844 | 1145 | 1036 | 1228 | 1525 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Минх, А. Н.. Историко-географический словарь Саратовской губернии / Сост. А. Н. Минх. — Саратов, 1898—1902. — 5 т. Т. 1 : Южные уезды: Камышинский и Царицынский. Вып. 1 : Лит. А — Г / сост. А. Н. Минх; печ. под наблюд. В. Н. Смольянинова и др. — 1898. С.73-74. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 21 квітня 2016.
- ↑ История административно-территориального деления Сталинградского (Нижневолжского) края. 1928—1936 гг.:Справочник/ Сост.: Д. В. Буянов, Н. С. Лобчук, С. А. Норицына. — Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2012. — 575 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 19 березня 2023.
- ↑ Макаров В. Г. «Он на меня произвёл впечатление затравленного зверя…» Рассказывают очевидцы пленения генерал-фельдмаршала Паулюса и его генералов. // Военно-исторический журнал. — 2018. — № 2. — С.27—28.
- ↑ Галицкий В. П. Там, в Бекетовке, под Сталинградом… // Военно-исторический журнал. — 1993. — № 2. — С.18-21.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / предисл.: Н. Тройницкий. — Санкт-Петербург : типография «Общественная польза», 1905.C.198. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Списки населенных мест Саратовской губернии. Царицынский уезд / Оценочно-статистическое отделение Саратовской Губернской Земской Управы. — Саратов, 1912. С.10. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
| ||||||||||
