БелАПП

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БелАПП

Члени студії БелАПП. Зліва направо: стаяць — А. Кулішов, Ю. Тавбін, А. Яковлєва, Зьм. Астапенко, Я. Синяков; сидять: П. Скоков, В. Гобець, Г. Саприка
Тип спілка письменників
Засновано 25 листопада 1928
Розпущено 1932
Сфера білоруська література
Країна  Білоруська РСР

CMNS: БелАПП у Вікісховищі

БелАпп (Білоруська асоціація пролетарських письменників) — літературне об'єднання, створене в 1928 році після другого розколу (реорганізації) «Маладняка».

Історія[ред. | ред. код]

Всебілоруський з'їзд «Маладняк» (25-28.11.1928) оголосив себе 1-м з'їздом БелАПП, статут прийнятий 10.3.1929. Керівний орган - Правління і його секретаріату. Друкований орган - журнал «Маладняк» (з № 12, 1928).

БелАПП продовжувала літературну полеміку, розпочату ще за часів «Маладняка». У діяльності виділяються 2 етапи: 1928-1930 та 1930-1932 роки. Одночасно пропагувала особливий діалектико-матеріалістичний метод в літературі, стверджувала «теорію живої людини», втягувалася в адміністрування. Претендувала на керівне місце в білоруській літературі.

Мала литовську, польську та єврейську секції. Існували бобруйське, вітебське, гомельське, могильовське, мінське, полоцьке та інші відділення, які в 1930 році були ліквідовані — на їх базі створено літературні гуртки, студії при великих підприємствах і колгоспах. БелАПП припинила діяльність у 1932 році.

Членами об'єднання були Анатоль Астрейка, Петрусь Бровка, Платон Головач, Юрка Гаврук, Ілля Гурський, Алесь Звонак, Аркадій Кулешов, Міхась Линьков, Борис Микулич, Ян Скриган, Юлій Товбін, Валентин Тавлай, Павлюк Трус, Станіслав Шушкевич та інші.

Література[ред. | ред. код]

  • Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 2: Аршыца — Беларусцы / Рэдкал.: Г.П. Пашкоў і інш. — Менск: БелЭн, 1996. — 480 с.: іл. ISBN 985-11-0061-7
  • В. Ю. Броўка. Асаблівасці мастацкага народазнаўства ў позе прадстаўнікоў нацыянальных меншасцей Беларусі 20–30-х гадоў XX стагоддзя // Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины. — № 6. — 2009. — С. 78—81.
  • Асаблівасці мастацкага народазнаўства ў прозе прадстаўнікоў нацыянальных меншасцей Беларусі 20-30-х гадоў XX стагоддзя / В. Ю. Броўка // Известия Гомельского государственного университета имени Ф.Скорины. — 2009. — № 6. — С. 78—81;
  • Беларуская энцыклапедыя. У 18 т. Т. 2. — Мн., 1996;
  • История белорусской советской литературы. ― Мн., 1977. — С. 46-50;
  • Конан, У. М. Развіццё эстэтычнай думкі ў Беларусі (1917—1934). ― Мн., 1968;
  • Мушынскі, М. Беларуская крытыка і літаратуразнаўства: 20—30-я гады. ― Мн., 1975;
  • Шешуков, С. Неистовые ревнители. Из истории литературной борьбы 20-х годов. — М., 1970.